- •3. Загальна теорія держави і права як навчальна дисципліна, її завдання та система
- •4. Загальні закономірності виникнення держави
- •5. Розділ II теорія держави Глава з походження держави § 1. Основні теорії походження держави
- •6. Влада і соціальні норми у первісному суспільстві
- •7. Поняття і ознаки держави
- •8. Основні шляхи виникнення держави
- •10. Сутність держави
- •11.Стаття
- •12. Деякі наукові концепції сучасної держави
- •Основні сучасні концепції держави
- •14. Функції держави
- •17. Форми і методи здійснення функцій держави
- •Виконавчі органи влади на місцях
- •25. Типологія держав
- •Поняття та структура форми держави
- •2. Види унітарних держав
- •34. Недемократичні режими поділяють на тоталітарні та авторитарні.
- •2. Співвідношення держави та інших суб’єктів політичної системи.
- •43. Об'єктивне та суб'єктивне право.
- •48. Соціальні норми та їхні види.
- •Норми моралі і норми права: їх зв'язок і взаємодія
- •Предмет і метод правового регулювання як підвалини формування системи права
- •55. Поняття, ознаки, зміст та види правовідносин.
- •56. Суб'єкти правовідносин: поняття і види.
- •58. Юридичні факти: поняття, класифікація.
- •60. 1. Поняття джерела (форми) права та його види.
- •2. Правовий звичай.
- •3. Нормативно-правовий договір як джерело права.
- •4. Інші джерела права (правовий прецедент, релігійно-канонічні тексти та міжнародно-правові акти).
- •Дія нормативно-правового акта в часі
- •68. Поняття реалізації права
- •Правозастосування як особлива форма реалізації права
- •69. Поняття і ознаки правозастосування
- •75. Результати тлумачення (тлумачення норм права за обсягом)
- •76. Види тлумачення норм права за суб'єктами
- •78. Юридична техніка
- •Співвідношення правового регулювання і правового впливу
- •80. Механізм правового регулювання суспільних відносин, його стадії
- •Структура правосвідомості
- •83. Функції правосвідомості
- •Інформативно-пізнавальна
- •Оціночна
- •Регулятивна
- •Розвиток правової науки
- •84. Поняття і загальна характеристика правової культури
- •Види і функції правової культури
- •Засоби, форми і методи правового виховання
- •86. Поняття законності як багатоаспектної категорії. Зміст законності
- •Принципи законності
- •87. Гарантії законності
- •88. Поняття, ознаки та функції правопорядку
- •89. Правовий нігілізм: джерела і шляхи подолання
- •90. Правопорушення: поняття, склад, види
- •93. Принципи та функції юридичної відповідальності
- •94. Види юридичної відповідальності
- •95. Правова система — це система всіх специфічних юридичних явищ, характерних для певної держави чи групи держав.
- •98. Мусульманське право
56. Суб'єкти правовідносин: поняття і види.
Суб'єкт правовідносин — це правоздатний суб'єкт суспільного життя, який є носієм юридичних прав і обов'язків. Для того, щоб юридична чи фізична особа була суб'єктом правовідносин, вона повинна володіти правосуб'єктністю, яка включає в себе правоздатність і дієздатність.
Правоздатність — це закріплена в законодавстві і забезпечувана державою можливість суб'єкта мати юридичні права і нести юридичні обов'язки. У фізичної особи правоздатність виникає з моменту народження і припиняється зі смертю.
Дієздатність — це закріплена в законодавстві і забезпечувана державою можливість суб'єкта своїми діями набувати і здійснювати юридичні права і юридичні обов'язки. Дієздатність фізичної особи, згідно з чинним законодавством України, наступає з 18 років.
Елементом правосуб'єктності є і деліктоздатність, тобто здатність суб'єкта правовідносин нести юридичну відповідальність за вчинене правопорушення. Деліктоздатність фізичних осіб, згідно з чинним законодавством, наступає з 16 років (за окремі види правопорушень може наступати раніше або пізніше). Право-, діє- та деліктоздатність юридичної особи, як правило, наступають одночасно, тобто з моменту реєстрації чи затвердження її статуту (положення) і припиняються з ліквідацією юридичної особи.
Види суб'єктів правовідносин:
фізичні особи (люди, індивіди): громадяни даної держави; іноземці (громадяни інших держав); апатриди (особи без громадянства); біпатриди (особи, що мають громадянство двох держав);
юридичні особи: державні організації (держава, її органи, установи, підприємства); недержавні підприємства, установи, організації; іноземні та міжнародні організації, підприємства та установи.
соціальні спільноти: народ (нація); населення певної адміністративно-територіальної одиниці (міста, села, області, будинку, мікрорайону); трудові колективи.
57. Поняття та види об'єктів правовідносин.
Об'єкт правовідносин — це матеріальні і нематеріальні блага, з приводу яких суб'єкти правовідносин вступають між собою у певні правові відносини. Тобто, об'єкт правовідносин — це те, з приводу чого виникають правовідносини.
Об'єкти правовідносин поділяються на:
матеріальні, до яких включаються як природні, так і штучні, тобто створені людиною, предмети і цінності, а також життя і здоров'я людини;
нематеріальні, тобто духовні цінності, честь і гідність людини, право на ім'я тощо.
58. Юридичні факти: поняття, класифікація.
Юридичний факт — це передбачена правовою нормою певна конкретна об'єктивна обставина, з настанням якої пов'язані виникнення, зміна або припинення правових відносин.
Юридичні факти поділяються на такі види:
1) за правовими наслідками: правостворюючі; правозмінюючі та правоприпиняючі;
2) за вольовою ознакою: дії, тобто юридичні факти, які виникають залежно від волі людини, та події, виникнення яких не пов'язане з волею людини.
3) за характером тривання у часі: одноактні та триваючі, тобто так звані юридичні стани, наприклад громадянство.
Дії, у свою чергу, поділяються, залежно від відповідності чи невідповідності правовим приписам, на правомірні і неправомірні.
Правомірні дії поділяються на юридичні факти та юридичні вчинки.
59.