
- •Конкретні цілі Вихідний рівень знань
- •Теоретичні питання:
- •При підготовці до заняття користуватися літературою:
- •Практична робота студентів
- •Алгоритм практичної роботи
- •Демонстрація
- •Цільові навчальні завдання:
- •Граф логічної структури теми: „Санітарно-мікробіологічне дослідження води” вода
- •М ікробне число Колі титр і колі індекс
- •Метод фільтрів
- •Граф логічної структури теми: „Санітарно-мікробіологічне дослідження молока”
- •Теоретичні питання:
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою.
- •Демонстрація
- •Цільові навчальні завдання:
- •Технологічна карта заняття
- •Граф логічної структури: ‘‘мікробіологічне дослідження при інфекціях викликаних упм”
- •Граф логічної структури: ”бактеріологічне дослідження при захворюваннях дихальних шляхів”
- •Граф логічної структури: ”стани, які сприяють розвитку внутрішньолікарняних інфекцій, та основні збудники нозокоміальних інфекцій”
- •Заняття . Залікове заняття (модуль) з розділів
- •Комп’ютерні питання до модулю №4
Технологічна карта заняття
№ п/п |
Етапи |
Час в хвил |
Засоби навчання |
Обладнання |
Місце проведення |
1. |
Перевірка і корекція вихідного рівня |
5 |
Тестові завдання |
|
|
2. |
Самостійна робота Пофарбувати, мікроскопувати та зарисувати мікропрепарат. Переглянути демонстрацію. |
60 |
1. Пояснення до самостійної роботи (додаток 1) 2. Графи логічної структури (додаток 2). 3. Алгоритм практичної роботи |
Мікроскоп, предметні скельця, фарби, демонстраційний матеріал. |
|
3.
|
Самоперевірка і корекція засвоеного матеріалу |
30 |
Цільові навчальна завдання( тести) |
|
Навчальна кімната |
4.
|
Підсумковий тестовий контроль |
30 |
Збірка тестів |
Комп’ютер |
Комп’ютерний клас |
5. |
Підведення підсумків заняття |
15 |
|
|
|
Додаток 1
ПОЯСНЕННЯ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З ТЕМИ : „КЛІНІЧНА МІКРОБІОЛОГІЯ”
Що вивчає клінічна мікробіологія? |
Розділ медичної мікробіології, який вивчає взаємовідносини, які утворюються між макро- та мікроорганізмом в нормі , при патології, в динаміці запального процесу із урахуванням проведеної терапії до констатації клініцистом стану клінічного або повного видужання. |
Які мікроорганізми відносять до умовно-патогенних? |
Це група різнорідних мікроорганізмів, які викликають у людини захворювання при певних умовах і входять до складу нормальної мікрофлори. |
Фактори патогенності УПМ? |
Набір факторів патогенності варіабельний та малоспецифічний, такий же як у патогенних мікроорганізмів: ендотоксин, ферменти і інші. |
Хто є джерелом інфекції ? |
Хворий, носій, інколи хворі тварини та об’єкти оточуючого середовища. |
Що в патогенезі інфекцій викликаних УПМ є специфічним саме для них? |
Виникають лише у імунокомпрометованих пацієнтів Може бути ендогенний і екзогенний характер інфікування |
Основний метод діагностики опортуністичних інфекцій ? |
Бактеріологічний |
Які допоміжні методи діагностики опортуністичних інфекцій ? |
- серологічний - мікроскопічний
|
Критерії етіологічного значення виділеної культури? |
- виділення збудника із стерильних рідин - кількість виділених мікроорганізмів в матеріалі від хворого - повторне виділення даного патогена в динаміці належність виділеної культури до лікарняного штама або ековара - виявлення у виділеної культури факторів патогенності - сероконверсія у сироватці хворого до автокультури в 4 рази - пряма залежність між чутливістю культури до антимікробних препаратів та ефективністю терапії - пряма кореляція між клінічним покращенням та зменшенням маси або повною елімінацією збудника |
Профілактика опортуністичних інфекцій? |
Спрямована в трьох напрямках: - своєчасна діагностика, профілактика і лікування імунодефіцитів - своєчасна санітарно-мікробіологічна оцінка об’єктів навколишнього середовища - знезараження об’єктів навколишнього середовища |
Який матеріа та в якій кількості забирають для діагностики сепсису? |
Кров у кількості 5-10 мл засівають на 50-100 мл рідкого поживного середовища бажано безпосередньо у ліжка хворого, трьохкратно з інтервалом між посівами 1 доба. |
Як проводять мікроскопічну діагноситку опортуністичних інфекцій сечовивідних шляхів? |
5 мл сечі центрифугують, із осаду готують мазок, забарвлюють за Грамом, при підозрі на туберкульоз за Цилем-Нільсоном, на кандидоз – люголем. |
Фактори виникнення опортуністичних інфекцій дихальних шляхів? |
Наявність імунодефіцитного стану Потрапляння високої дози збудника Порушення цілосності слизової оболонки Зниження самоочищюючої функції дихальних шляхів |
Які мікробіологічні методи використовують для діагностики? |
Імунолюмінісцентний для експрес-діагностики бактеріологічне дослідження, як основне Серологічне дослідження використовують при хронічному та затяжному перебігу. |
Яке критичне число мікроорганізмів дозволяє розрізнити мікрофлору нижніх дихальних шляхів від мікрофлори верхніх дихальних шляхів? |
10*6-10*7 в 1 мл харкотиння |
Який матеріал забирають для діагностики менінгітів? |
ліквор |
Яким мікроорганізмам належить провідна роль у виникненні раньової інфекції? |
Стафілококам, ентеробактеріям, псевдомонадам, неспороутворюючі анаеробні бактеріям, грибам. |
На які середовища обов’язково засівають раневий секрет? |
Кров’яний агар, сахарний бульон, середовище для анаеробів |
Який критичний рівень обсіменіння тканин рани? |
10*5 КУО/г |
Шпитальні інфекції це: |
це інфекція , інфікуання якою відбувається в лікувальних закладах, нашаровуючись на основне захворювання, вона ускладнює клінічний перебіг, діагностику і прогноз захворювання, нерідко призводячи загибель хворого. |
Які мікроорганізми можуть викликати виникнення шпитальних інфекцій? |
Збудниками можуть бути, як патогенні мікроорганізми (сальмонелли, мікобактерії, вірус гепатиту В, С, СНІДу, шигелли), так і умовнопатогенні мікроорганізми (гриби роду Candida, пневмоцисти, легіонелли, цитомегаловіруси) |
Принципи діагностики шпитальних інфекцій? |
Основний метод діагностики шпитальних інфекцій – бактеріологічний, при його проведенні слід враховувати: 1.В матеріалі від хворого ідентифікуються не один патоген, а сукупність умовно-патогенних мікроорганзмів. 2. Кількісний і видовий склад мікрофлори варіює у різних хворих і змінюється в процесі лікування, особливо при використанні антибактеріальних препаратів. 3. Обов’язково необхідно визначати чутливість виділених штамів до антибактеріальних препаратів і вивчати властивості культур, необхідні для епідеміологічного аналізу (фаговара, серовара, резистентсвара). 4. Дослідження слід проводити кожні 5-7 днів. |
Принципи профілактики шпитальних інфекцій: |
Проводиться в трьох напрямках: виявлення джерела інфекції визначення механізмів і шляхів передачі вивчення стану чутливого колктиву. |
Принципи лікування шпитальних інфекцій: |
Застосовується комплексний підхід в лікуванні, включає в себе адекватне хірургічне лікування , проведення раціональної антимікробної терапії і імунотерапії.
|
Охарактеризуйте збудника легіонельозу |
Грамнегативна паличка, має джгутики, капсул спор не утворює, аероб, культивують на середовищах , які містять вугільно-дріжджовий есктракт, факультативні внутрішньоклітинні паразити( можуть культивуватись в жовточному мішку). На щільних середовищах утворює колонії з коричневим пігментом, який дифундує в середовище. |
Опишіть патогенез хвороби легіонерів: |
Вхідні ворота інфекції - дихальні шляхи. L.pneumophilia проникає в альвеолярні макрофаги , які виділяють цитокіни та стимулюють розвиток запалення. Уражується альвеоли і розвиваєтьься множинні абсцеси, з подальшою дисемінацією збудника по різним органам і тканинам. |
Охарактеризуйте збудника лістеріозу |
Мілкі грампозитивні палички, мають джгутикаи, можуть утворювати капсулу, спор не утворюють. Мікроаерофіли, на кров’яному агарі утворюють мілкі напівпрозорі колонії з зоною гемолізу. |
Опишіть патогенез лістеріозів |
L.monocytogenes викликає ураження макрофагів і характеризується різним варіантом пербігу, з можливим розвитком септицимії, енцефаломенінгіту у імунокомпрометованих осіб, вагітних і новонароджених. |