Теоретичні питання:

1. Клінічна мікробіологія: визначення, мета і задачі.

2. Умовно-патогенні мікроорганізми – збудники опортуністичних інфекцій.

Опортуністичні інфекції та"госпітальні (ятрогенні) інфекції": визначення, умови виникнення, особливості, класифікація госпітальних інфекцій.

3. Мікстінфекції. Дисбактеріози. Гетерогенність популяції бактерій.

4. Екзогенні опортуністичні інфекції: етіологія, патогенез (СНІД, герпетична та цитомегаловірусна інфекції, легінельоз, лістеріоз, серраціоз, псевдомоніоз).

5. Ендогенні опортуністичні інфекції, значення представників нормальної мікрофлори в їх виникненні.

6. Мікробіологічна діагностика опортуністичних інфекцій. Критерії етіологічної ролі умовно-патогенних мікроорганізмів, виділених з патологічного вогнища.

7. Етіологія, патогенез, діагностика, принципи лікування та профілактики найбільш розповсюджених опортуністичних інфекцій:

• бактерієемії та сепсісу (пологовий, раневий, урогенітальний, хірургічний та ін.)

• гнійно-запальних інфекцій: раневої, опікової, післяпологової, післяопераційної, перитоніту, остеомієліту та ін.)

• бронхолегеневих інфекцій: гострого та хронічного бронхіту, гострої та хронічної пневмонії, абсцесу легенів;

• урологічних інфекцій: піелонефриту, цистіту, уретриту, простатіту;

• гострих кишкових інфекцій: харчових токсикоінфекцій та інтоксикацій;

• інфекції ЦНС: менінгітів, енцефалітів, абсцесів;

• мікобактеріозів;

• мікозів.

8. Етіологія, патогенез, клінічні форми госпітальних інфекцій, спричинених патогенними збудниками (сальмонельоз, коліентерити, туберкульоз, хламідійний та мікоплазменний уретрити, гепатит В).

9. Опортуністичні ятрогенні інфекції. Лікарняні штами. Лікарняні ековари не

чутливі до антибіотиків, дезинфікантів. Роль медичних втручань та

імунодефіцитів. Суперінфікування лікарняними ековарами.

10. Принципи профілактики та лікування госпітальних інфекцій. Стерилізація, дезінфекція, антисептика, хіміотерапія, імунопрофілактика, імунотерапія, епідеміологічні заходи: роз‘єднання людей, відокремлення приміщень та матеріалів. Небезпечність трасфузійних методів лікування.

При підготовці до заняття користуйтеся літературою.

1. Коротяев А.И., Бабичев. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. – СПб, 1998. – С. 524-529.

2. Борисов Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. – М: МИА, 2001. – С.778 –683.

3. Поздеев О.К. Медицинская микробиология/ Под ред. акад. РАМН В.И. Покровского – М. ГОЭТАР, 2000. – С.542-547.

4. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология/ Под ред. Акад. А.А. Воробьева – М, 2004. – С. 663-690.

ПРАКТИЧНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

Вивчити демонстраційні препарати та культури. Зарисувати та записати в протокол.

Демонстрація

МІКРОСКОПІЧНІ ПРЕПАРАТИ

Staphylococcus aureus фарбування за Грамом.

В мазках із гною стафілококи виглядають, як округлі мікроорганізми фіолетового кольору розташовуються невеликими скупченнями, попарно, невеликими ланцюгами. В мазках із культури мають вигляд грона винограду.

Streptococcus pyogenes фарбування за Грамом.

В мазку із гною стрептококи розташовуються короткими ланцюгами, інколи у вигляді диплококів або одиночних коків, забарвлюються грампозитивно.

Escherichia coli фарбування за Грамом

В препараті ми спостерігаємо грамнегативні тонкі середноьго розміру палички розташовуються поодинці.

Klebsiella pneumonia фарбування за Буррі-Гінсом. В препараті помітна непофарбована капсула і рожева цитоплазма.

Pseudomonas aeruginosa фарбування за нрамом. В препараті ми спостерігаємо грамнегативні палички, які розташовуються поодинці.

РІСТ МІКРООРГАНІЗМІВ НА ПОЖИВНИХ СЕРЕДОВИЩАХ

Staphylococcus aureus на ЖСА.

Стафілокок утворює середнього розміру, випуклі , непрозорі, гомогенні або мілкозернисті колонії золотавого, білого або лимонно-жовтого кольору. На ЖСА ріст усіх інших мікроорганізмів гальмується, а навколо колоній стафілокока утворюється кільце помутніння, за рахунок продукування фермента лецитинази.

Streptococcus pyogenes на кров’яному агарі.

На щільних пожиних середовищах стрептококки утворюють мілкі, плоскі, суховаті колоніїї зернистої структури. За рахунок продукування β-гемотоксину навколо колоній утворюється зона гемоліза, а за рахунок виділення α-гемотоксину навколо колоній з’являється позеленіння.

Escherichia coli на Ендо.

Утворює круглі, випуклі напівпрозорі колонії темно-малинового кольору із металічним блиском, за рахунок ферментації лактози.

Klebsiellla pneumoniae на кров’яному агарі.

Утворює мутні, слизисті колонії, які розташовуються петлеподібно, що добре помітно при малому збільшенні мікроскопа.

Pseudomonas aeruginosa ріст на МПА.

Утворює гладкі , округлі, суховаті або слизисті ( у капсульних штамів) колонії. Посів синегнійної палишки має своєрідний солодкуватий запах жасмину або суничного мила.