Випрямляння та рихтування

Випрямляння та рихтування — це операції з випрямлення металу, заготовок і деталей, що мають вм’ятини, випини, хвилястясть, жолоблення, викривлення тощо. Тонкі деталі правлять дерев'яними молотками, товсті — сталевими молотками з радіусними бойками. Вали, осі та інші подібні деталі правлять як у холодному, так і нагрітому стані на стаціонарних пресах, прутковий матеріал на спеціальних прави́льно-калібрувальних верстатах.

[Ред.]Обпилювання металу

Обпилюванням називається операція з обробки металів та інших матеріалів зняттям незначного шару напилками вручну або на обпилювальних верстатах.

Обпилюванням усуваються похибки попередньої обробки: знімаються задирки і забезпечується необхідна посадка деталей, що сполучаються при складанні. Обпилювання виконується ручними напилками різноманітної форми, розмірів і насічки. За величиною насічки напилки поділяються на драчові, личкувальні та оксамитові. Перші служать для грубих обдирних робіт, решта забезпечують чистішу обробку поверхні.

Припуски на обпилювання залишають в межах 0,5…0,25 мм. Точність обробки обпилюванням становить 0,2…0,05 мм (іноді — до 0,001 мм).

Слюсарне рубання

Рубанням називається слюсарна операція, коли за допомогою різального (зубила, крейцмейселя та ін.) та ударного (слюсарного молотка) інструмента з поверхні заготовки видаляють зайвий шар металу або розділяють заготовку на частини. При рубанні фасонні деталі закріплюють улещатах, смуговий чи листовий матеріал рубають на чавунних плитах.

Залежно від призначення оброблюваної деталі рубання може бути чистовим або чорновим. У першому випадку зубилом за один робочий хід знімають шар металу товщиною 0,5…1 мм, у другому — 1,5…2 мм. Точність обробки, що досягається при рубанні, становить 0,4…1 мм.

[Ред.]Різання

Різанням називають слюсарну операцію відділення частини заготовок від сортового або листового металу. Різання здійснюють ручними або спеціальними ножицями (без зняття стружки), або ножівками чи на відрізних верстатах (із зняттям стружки). До різання також належить надрізування металу.

Ножиці бувають ручні: звичайні (товщина матеріалу різання до 1 мм), силові (до 2,5 мм), важільні (до 4 мм), махові (до 12, 5 мм) та кривошипні гільйотинного типу (до 32 мм).

Слюсарна ножівка складається з рамки з ручкою і ножівкового полотна. Ножівкове полотно виготовляється із сталей У10А та Х6ВФ, що маютьтвердість 51…61 HRC.

Свердлі́ння — поширений технологічний метод одержання отворів різанням, вид механічної обробки матеріалів різанням, при якому за допомогою спеціального різального інструменту (свердла), що обертається, отримують отвори різного діаметру і глибини, або багатогранні отвори різного перетину і глибини.

Рух різання (головний рух) при свердлінні — обертальний рух, рух подачі — поступальний. Як інструмент при свердлінні застосовуютьсясвердла. Найпоширеніші з них — спіральні, призначені для свердління і розсвердлення отворів, глибина яких не перевищує 10 діаметрів свердла. Шорсткість поверхні після свердління Ra = 12,5...6,3 мкм, точність згідно з 11...14 квалітетами. Для одержання точніших отворів (8...9квалітет) із шорсткістю поверхні Ra = 6,3...3,2 мкм застосовують зенкери.