3 Організація виробництва

3.1 Режим роботи і баланс робочого часу робітника

Робочий час повинен використовуватися робітниками і службовцями для виконання своєї трудової функції. У використанні робочого часу важливе значення має режим робочого часу. Від того, наскільки правильно і раціонально на підприємстві чергуються праця і відпочинок, залежить зростання продуктивності праці й інтенсивності виробництва.

Режим роботи, тобто початок і закінчення щоденної роботи, визначається правилами внутрішнього, трудового розпорядку. Вони затверджуються трудовим колективом за поданням власника або уповноваженого ним органом , на підставі типових правил.

Елементами режиму виступають:

- час початку і закінчення роботи;

- час і тривалість перерв;

- тривалість і правила чергування змін.

Баланс робочого часу – це система показників, що характеризують використання робочого часу, величину та склад трудових затрат, а також втрати робочого часу. Може складатися на одного робітника та на середню за списком чисельність працівників підприємства.

Баланс робочого часу містить такі показники:

- календарний фонд часу;

- вихідні та святкові дні;

- номінальний фонд робочого часу – число робочих днів;

- невиходи на роботу, всього;

- корисний фонд робочого часу, днів;

- середня тривалість робочого дня, годин;

- корисний (ефективний) фонд робочого часу, годин.

Середню тривалість робочого дня розраховують як середньозважену величину з урахуванням різної тривалості робочого дня для різних категорій працівників. Скорочений робочий день мають підлітки і матері, які годують дітей. Враховується також скорочення тривалості роботи в передсвяткові дні.

Для робітників, що працюють безперервним графіком з 40 – годинним робочим тижнем, номінальна кількість робочих днів (Д_н) визначається виходячи з кількості календарних днів (Д_к) з урахуванням вихідних (Д_в) та святкових (Д_с), що приходяться на плановий рік.

Д_н = Д_к - ( Д_в + Д_с )

Д_н = 365 - ( 104 + 10 ) = 251 день

Дійсний (ефективний) фонд (Д_д) - це кількість днів фактичної праці робітника, тобто дні знаходження його безпосередньо на підприємстві визначають, як різницю між номінальною кількістю робочих днів і днів невиходів на роботу з різних причин (Д_н)

Д_д = Д_н - Д_нев

Д_д = 251 - 41 = 210 днів

В таблиці ( ) наведено приклад розрахунку балансу робочого часу на рік в умовах п’ятиденного робочого тижня.

Номінальний фонд робочого часу:

Д_н = 251 * 8 = 2008 годин

Дійсний (ефективний) фонд робочого часу:

Д_д = 210 * 8 = 1680 годин

Таблиця ( ) – Баланс робочого часу

Витрати часу	Дні	%
Календарних днів	365
Вихідних днів	104
Святкових днів	10
Номінальний фонд робочого часу	251	100
Планова відпустка	30	11,95
Хвороба	7	2,79
Інші неявки з поважних причин	4	1,59
Всього невиходів	41	16,33
Дійсний (ефективний) фонд	210	83,67