- •1.Поняття і основні напрямиорганізаціїпраці.
- •2.Нормування праці як основа її організації
- •3.Раціоналізація трудового процесу
- •4.Поняття ефективності праці її показники.
- •5.Фактори що впливають на продуктивність праці та результати її підвищення.
- •6.Методи вимірювання продуктивності праці.
- •7.Рівень життя ,поняття і показники,що застосовуються для виміру рівня життя.
- •8.Доходи населення та джерела їх формування.
- •9.Заробітна плата в економічній системі
- •16.Сутність і завдання моніторингу соціально-трудової сфери
- •17. Нормативно-правова та інформаційна база проведення моніторингу соціально-трудової сфери
- •18. Основні напрями моніторингу соціально-трудової сфери
- •14.Система трудових показників і взаємозв’язків їх елементів
- •15.Звітність і аудит у сфері праці.
- •10.Методика планування праці .
- •11.Планування зростання продуктивносты праці
- •12.Планування чисельності та стр-ри кадрів
- •13.Планування з/п
- •1.Поняття і основні напрямиорганізаціїпраці.
18. Основні напрями моніторингу соціально-трудової сфери
Процес моніторингу соціально-трудової сфери має не тільки динамічний характер, він включає ряд етапів. Для цього доцільно використати логічно-функціональну схему послідовності виконання основних етапів моніторингу:
Блок 1. Соціально-демографічні та міграційні процеси.
Блок 2. Зайнятість та ринок праці.
Блок 3. Соціально-трудові процеси на підприємствах, установах, організаціях.
Блок 4. Умови та охорона праці.
Блок 5. Доходи та рівень життя населення.
Блок 6. Соціально-психологічний клімат у трудових колективах.
Блок 1. Соціально-демографічні та міграційні процеси.
Статево-вікова структура населення в Україні формувалась під впливом історичного та економічного розвитку країни. Демографічна ситуація також визначає кількісний та структурний склад на ринку праці, має важливий вплив на процес відтворення робочої сили.
Моніторинг соціально-демографічних і міграційних процесів має визначити закономірності у соціально-демографічних і міграційних процесах і повинен будуватись таким чином, щоб відобразити основні особливості відповідних процесів на усій території України.
Блок 2. Зайнятість та ринок праці.
Метою цього напряму моніторингу є визначення масштабів ринку праці, запобігання масовому безробіттю, найбільш повне й ефективне використання трудового потенціалу, без чого неможливий подальший соціально-економічний розвиток суспільства. Моніторинг зайнятості та ринку праці найбільш чітко показує, в якому напрямку необхідно коригувати економічну політику в державі, щоб становлення ринку пройшло з мінімальними соціально-економічними втратами.
Блок 3. Соціально-трудові процеси на підприємствах, установах, організаціях.
Моніторинг соціально-трудової сфери на підприємствах, установах, організаціях слід досліджувати через вирішення проблем соціального захисту і підвищення рівня життя працівників.
Блок 4. Умови та охорона праці.
Основним напрямком моніторингу соціально-трудової сфери є відслідковування змін умов та охорони праці на підприємствах, установах, організаціях.
На державному рівні ведеться єдина державна статистична звітність з питань охорони праці за погодженням її форми зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці, професійними спілками та Фондом соціального страхування від нещасних випадків.
Блок 5. Доходи та рівень життя населення.
Одним з важливих у моніторингу соціально-трудової сфери є також спостереження за доходами і рівнем цін на споживчі товари та послуги, що відображається на рівні життя населення, обґрунтування визначення рівня доходів населення, частки в них заробітної плати як головного джерела підвищення добробуту громадян і стимулу до ефективної праці.
Моніторинг доходів і рівня життя населення має включати систематичне вивчення рівня життя, його динаміки і диференціації за основними соціально-професійними і соціально-демографічними групами населення та за окремими регіонами України.
Блок 6. Соціально-психологічний клімат у трудових колективах.
Соціально-психологічний клімат у трудових колективах характеризується ступенем задоволеності кожного члена колективу соціально-трудовими відносинами, трудовою діяльністю.
Моніторинг у напрямі дослідження соціально-психологічного клімату на підприємствах має важливе значення, оскільки дає змогу дослідити стан цього показника як чинника підвищення ефективності соціально-економічної діяльності. Він має значення у забезпеченні високоефективної та продуктивної співпраці членів трудового колективу, впливає на підвищення задоволеності соціально-трудовими відносинами, що, в свою чергу, дає змогу досягти високої якості трудового життя, соціального добробуту та злагоди.
