4.Поняття ефективності праці її показники.

Успішність будь-якої трудової діяльності характеризується її ефективністю. Під ефективністю праці необхідно розуміти соціально-економічну категорію, що визначає ступінь досягнення тієї чи іншої мети (чи рішення задачі), співвіднесену зі ступенем раціональності витрат використаних при цьому ресурсів. Таке визначення характеризує поняття ефективності з якісної сторони як співвідношення між результативністю праці й економічністю виробничих витрат. З кількісної сторони поняття ефективності визначається як частка від ділення отриманого ефекту (результату) на витрати.

Найбільше поширення в теорії і практиці має поняття продуктивності праці, яке визначається як відношення результатів виробничої діяльності (тобто обсягу випущеної продукції) до витрат робочого часу чи чисельності працівників. Такий підхід припускає використання двох методів - натурального і трудового. При натуральному (чи умовно-натуральному) методі встановлюється прямий зв'язок між кількістю продукції (у штуках, тоннах і інших одиницях) і витратами праці на її виробництво. При трудовому методі як вимірник продукції використовується її трудомісткість у годинах.

З поняттям продуктивності праці тісно зв'язане поняття продуктивної сили праці - середній (розрахунковий) обсяг роботи, що може виконати один працівник в одиницю часу при сформованих природних, організаційно-технічних і соціально-економічних умовах, тобто середній потенційний виробіток одного

працівника. Власне кажучи, це потенційна продуктивність праці. Різниця між нею і фактичною продуктивністю визначає резерви росту останньої.

Ефективність праці (як і продуктивність) відбиває ступінь зусиль працівників по безпосередньому випуску продукції, наданню послуг і виконанню робіт. Ефективність господарської діяльності, крім вищевказаних робіт, характеризує ступінь успішності роботи колективу підприємства щодо забезпечення конкурентноздатності продукції, установлення надійних господарських зв'язків з постачальниками і споживачами, взаємин з органами, що кредитують, розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і інших напрямків.

З кількісної сторони ефективність господарської діяльності може бути оцінена як відношення прибутку до приведених витрат ресурсів з урахуванням раціональності їхнього використання. З якісної сторони вона формується як синтез ефективності праці і результатів зусиль по створенню необхідних для цього організаційних і економічних умов.

5.Фактори що впливають на продуктивність праці та результати її підвищення.

На всі категорії, які стосуються ефективності праці може бути поширена єдина структура факторів, об’єднаних у наступні групи: науково-технічні, організаційні, структурні і соціальні. Кожна група факторів впливає на використання ресурсів, що, у свою чергу, поєднуються в наступні групи: трудові, природні, матеріальні, технічні і фінансові.

Науково-технічні фактори відіграють вирішальну роль у забезпеченні конкурентноздатності продукції і створення матеріально-технічної бази ефективності праці. При цьому ведуче місце серед цієї групи факторів займає технологія як сполучна ланка між людиною і використовуваними предметами, засобами і мікроекологією праці.

Організаційні фактори відіграють синтезуючу, координуючу роль у комплексному використанні усіх факторів ефективності праці. Сутність і зміст поняття організації визначається його двояким змістом: як процес створення системи і як сама система в процесі функціонування. У даному випадку мова йде про створення і функціонування систем: взаємодії людини з предметами і

засобами праці; взаємодії людей у процесі спільної праці; виконання трудових, виробничих і господарських функцій у всіх сферах діяльності; побудови організаційних структур; формування ефективного використання трудових і матеріально-речових ресурсів.

Структурні фактори - це зміни виробничої програми за обсягом продукції і складом (номенклатурою і якістю), що приводять до зміни співвідношень між різними видами продукції, тобто до структурних зрушень у виробництві. Ці зміни пов'язані з скороченням попиту на одні види продукції і зростанням попиту на інші. При цьому зміни можуть носити локальний характер, стосуватися окремого підрозділу, або загальний характер, коли мова йде, наприклад, про конверсію, що вимагає перебудови роботи всього підприємства. У цьому випадку структурні зміни в період їхнього здійснення впливають на ефективність праці і господарської діяльності підприємства.

Соціальні фактори відображають три найважливіші характеристики: якісний рівень персоналу, відношення працівників до праці, соціальні умови праці.