10.Методика планування праці .

Процес планування трудових показників передбачає розробку плану з праці, що є найважливішим розділом плану економічного і соціального розвитку підприємства. Цілі планування трудових показників:

Ø забезпечення зростання продуктивності праці і перевищення темпів її росту над темпами росту середньої заробітної плати;

Ø досягнення економії праці і фонду заробітної плати;

Ø дотримання правильних співвідношень у заробітній платі окремих категорій працівників відповідно до  кількості і якості їхньої праці при встановленому розмірі загального фонду заробітної плати;

Ø посилення матеріальної зацікавленості кожного працівника і колективу в цілому в поліпшенні техніко-економічних показників виробничо-господарської діяльності підприємства;

Ø забезпечення потреби в кадрах необхідної кваліфікації, а також підвищення кваліфікації працівників підприємства;

Ø встановлення оптимального співвідношення (пропорцій) у чисельності персоналу по функціях виробництва, обслуговування і керування.

Основою для розробки плану по праці є:

Ø виробнича програма;

Ø план підвищення ефективності виробництва;

Ø норми і нормативи витрат праці і зарплати.

План з праці складається з двох розділів: промислово-виробнича діяльність і непромислова група.

Перший розділ містить наступні планові показники:

Ø зростання продуктивності праці (планується в грошових одиницях і у відсотках до попереднього періоду);

Ø чисельність ВПП;

Ø норматив витрат зарплати на одиницю продукції по показнику, застосовуваному для планування продуктивності праці;

Ø фонд заробітної плати;

Ø фонд матеріального заохочення;

Ø середня заробітна плата з урахуванням виплат з фонду матеріального заохочення;

Ø фонд зарплати необлікового (позаштатного) складу.

Чисельність, фонд і середня заробітна плата плануються по категоріях працівників.

В розділі „невиробнича група” плануються три показники: чисельність працівників, фонд заробітної плати і середня зарплата.

До плану з праці розробляються додатки:

Ø розрахунки планового балансу робочого часу одного робітника;

Ø продуктивність праці по факторах;

Ø чисельність і фонд зарплати допоміжних робітників;

Ø трудомісткість продукції, що випускається;

Ø план підготовки і підвищення кваліфікації кадрів підприємства;

Ø розбивка показників непромислової групи по господарствах: ЖКО, дитячі сади й установи, капремонт будинків і споруджень господарським способом і

Розробка планів здійснюватися в такій послідовності:

Ø аналіз показників за попередній період, оцінка очікуваного виконання плану і виявлення наявних резервів;

Ø визначення головних задач і розробка основних показників плану;

Ø ув'язування і збалансування всіх розділів і елементів плану.

11.Планування зростання продуктивносты праці

Основна ціль планування продуктивності праці – пошук резервів зниження витрат на персонал.

Збільшення продуктивності праці є головним фактором приросту обсягу продукції.

Темп росту продуктивності праці на планований рік визначається відношенням планового рівня продуктивності праці до базисного (чи очікуваному) у відсотках.

Розрахунок планованого зростання продуктивності праці здійснюється на основі економічної оцінки впливу окремих факторів на рівень вироблення продукції.

Як  міра впливу цих факторів на ріст продуктивності праці приймається відносна економія робочої сили.

При плануванні продуктивності праці на підприємствах використовують два методи.

Метод прямого розрахунку: розраховує можливе зменшення чисельності персоналу під впливом конкретних організаційних і технічних заходів, на основі розрахованої планової чисельності персоналу і планового випуску продукції вираховують рівень продуктивності праці і темп її зростання у порівнянні з  базовим періодом.

Метод планування за факторами: прогнозування продуктивності праці на плановий період здійснюється на основі розрахунку впливу факторів на його величину, передбачається чітка класифікація факторів.

Для визначення впливу того чи іншого фактора на зростання продуктивності праці розраховується економія робочої сили по відношенню до чисельності робітників, необхідної для виконання заданого обсягу робіт при базисному виробітку.

Найпоширенішим методом планування показника підвищення продуктивності праці є планування за факторами її зростання.

Усі фактори, що впливають на підвищення продуктивності праці, можна поділити на такі:

1) структурні зрушення у виробництві, тобто зміна частки окремих видів продукції в загальному обсязі виробництва;

2) підвищення технічного рівня виробництва;

3) удосконалення управління організації виробництва і праці;

4) зміна обсягу виробництва продукції;

5) галузеві фактори, наприклад зміна гірничо-геологічних умов, вміст корисних речовин у руді тощо;

6) уведення в дію і освоєння нових об'єктів.

Визначаючи кількісний вплив окремих факторів на підвищення продуктивності праці, слід виходити із відносної економії чисельності працівників за рахунок впливу того чи іншого фактора або їх сукупності.