2.2. Гранулометричний склад грунту

Для отримання стійкого довголітнього газону необхідно ретельно підготувати грунтовий шар, надавши йому оптимальну повітря - і вологопроникність, а також водоутримуючу здатність, створивши сприятливі умови для життєдіяльності грунтових мікроорганізмів і вміст достатньої кількості поживних речовин (Смирнов Г.В., Білий А.І. ).

Більшість багаторічних газонних трав краще ростуть і розвиваються на середніх за механічним складом родючих грунтах. Хоча в газонних сумішах для газонів використовують рослини, здатні рости і розвиватися на глинистих, торф'янистих або піщаних грунтах. При бажанні можна створити оптимальні умови для розвитку трав і для більш тривалого використання газону (Чернояров Ю.Н., Фролова Ю.І., 1998).

Від гранулометричного складу грунту залежить водопроникність, зв'язаність, теплопровідність і інші фізичні властивості, а також біологічні та хімічні властивості, що відбуваються в грунті.

Від гранулометричного складу залежить і вміст у грунті високодоступних поживних речовин. Цей показник залежить і від окультуреності грунтів. На слабко окультурених грунтах речовин, доступних рослинам, в 1,5 рази менше, ніж на середньоокультурених грунтах, а на неокультурених і порушених при будівництві грунтах в 2-3 рази менше.

Особливо негативно впливають на характер і напрям біологічних і хімічних процесів щільні, безструктурні грунти. Щільність грунту може сильно зростати при сильній кислотності, поганому дренуванні, а також надмірне навантаження на дерновий покрив. Це може бути через застосування важких котків і неправильної системи поливу.

Таким чином, для створення газонів високої якості потрібно, щоб грунту володіли оптимальної повітря - і водопроникністю, задовільними водоутримуючих властивостями, сприятливими умовами життєдіяльності мікроорганізмів, містили достатню кількість засвоюваних форм поживних речовин, характеризувалися відсутністю шкідливих хімічних речовин і сполук. Хороші газони формуються на грунтах з об'ємною масою 0,8-1,2 г / см.куб. При більш низької щільності волога буде піддаватися швидкої вертикальної і бічний фільтрації (грунт буде сильно висушувати), а при щільності вище 1,2 см. куб. виникає небезпека надмірного перезволоження, і на таких грунтах формується газон низької якості. При створенні газону найкраще підходять середньосуглинисті пухкі грунти, а також торфокомпост. На легких грунтах в насипний грунт підмішують глину.

Починати дослідження грунту, відведеної під газон, слід з вивчення структури грунту. Грунт із занадто великим вмістом глини щільний і важкий, при намоканні – слизький, а при висиханні твердий і грудкуватий. Оскільки глина майже повністю затримує воду, вона є головною причиною проблем з дренажем. Піщаний грунт легкий і зернистий, має тенденцію швидко висихати, занадто швидко, так, що рослини швидко засихають, а поживні речовини з неї вимиваються (Під ред. Шаповалова С.М. «Оформлення ландшафту». Челябінськ: Урал, 1998).

2.3. Поліпшення структури грунту.

Глинисті і в'язкі грунти слід поліпшити шляхом внесення грубозернистого піску (2 м.куб. на 100 м.кв.) і перегною (0,7-1 м.куб. на 100 м.кв.). Застосовувані матеріали рівномірно розподіляють по поверхні і ретельно перемішують з верхнім 10-сантиметровим шаром грунту.

Для поліпшення піщаних і супіщаних грунтів готують суміш: важкий суглинок (1 частина за обсягом) і перегнійної 3 частини. До 5 м.куб. цієї суміші додають 3-5 кг фосфоритного борошна. Таку суміш розсипають шаром товщиною 5 см по поверхні, не перемішуючи з грунтом, тому що остання сама виконує функції дренажної системи (Тюльдюков В.А., Кобозев І.В. та ін., 2002).

Щоб розпушити глинистий грунт, використовують великий будівельний пісок. Подрібнений гіпс (сульфат кальцію), що застосовується у дозі 100 - 250 гр. / м.кв., можна використовувати для поліпшення структури глинистого грунту. Як у піщаний, так і в глинистий грунт слід додавати органічні добрива, які роблять піщані грунти більш губчастими, а глинисті більш пористими. Найкращим структуроутворювач, оскільки одночасно вносить поживні речовини і покращує структуру грунту, є добре перегнилий компост (під ред. Шаповалова С.М., 1998).

На важких глинистих грунтах для поліпшення структури грунту додають пісок (10-15 кг / м.кв.). У піщаний грунт вносять торф (4-5 кг / м.кв.), Який підвищує її вологоємність (здатність утримувати воду) (Завадська Л.В., 2003).