1.2 Психофізіологічні особливості підліткового віку

Для розвитку людини важливим є кожний етап. Але, все ж таки підлітковий вік займає особливе місце в психології. Період, коли дитина-підліток – це найскладніший з усіх дитячих періодів, що являє собою період становлення особистості.

Головний зміст цього віку складає перехід від дитинства до дорослості.

Цей період поділяється на два етапи – підлітковий і юність (рання і пізня). Однак хронологічні рамки цих віків часто визначаються абсолютно по-різному. Процес акселерації порушив звичні вікові рамки періоду підліткового віку. Медична, психологічна, педагогічна, юридична, соціологічна література визначає різні рамки цього віку: 10-14 років, 14-18 років, 12-20 років і т.д. [3, 4, 5, 10, 11, 13, 18, 19, 20, 21, 28].

Звертаючись до вітчизняної історії, можна побачити, що навіть термінологія вікова, що стосується даного віку не була однозначною. В толковому словнику В. І. Даля підліток визначається як "дитина на підрості" 14-15 років. В академічному словникові російської мови 1983 року пояснюється, що підліток – це "хлопець або дівчина в перехідному від дитинства до юності віці від 12 до 16 років. [10] На сучасному етапі рамки підліткового віку приблизно співпадають з навчанням дітей в середніх класах від 11-12 років до 15-16 років.

Треба відзначити, що основним критерієм для періодів життя є не календарний вік, а анатомо-фізіологічні зміни в організмі. Найбільш суттєвим в підлітковому віці є статеве дозрівання. Показники його і визначають рамки підліткового періоду. Активізація і складна взаємодія гормонів росту і статевих гормонів призводить до інтенсивного фізичного і фізіологічного розвитку. З'являються вторинні статеві ознаки – зовнішні ознаки статевого дозрівання – і теж в різний час у різних дітей.

У зв’язку зі швидким розвитком виникають труднощі у функціонування серця, нирок, кровопостачання головного мозку. Тому для підлітка є характерним перепади судинного і м’язового тонусу.

В підлітковому віці продовжує розвиватись теоретичне рефлексійне мислення. Набуті в молодшому шкільному віці операції стають формально-логічними. Підліток, абстрагуючись від конкретного, логічного матеріалу, мислить в чисто словесному плані.

В підлітковому віці послідовно з'являються дві форми самосвідомості: почуття дорослості і "Я-концепція"

Як проявляється почуття дорослості у підлітка? Передусім, в бажанні, щоб всі – і дорослі і однолітки – відносились до нього не як до маленького, а як до дорослого. Він претендує на рівні права у відносинах з дорослими і йде на конфлікти, відстоюючи свою "дорослу" позицію. Почуття дорослості проявляється в прагненні до самостійності, бажанні відгородити деякі сторони свого життя від втручання батьків.

Поряд із почуттям дорослості Д. Б. Ельконіним розглядається підліткова тенденція до дорослості – прагнення здаватись і вважатись дорослим. Бажання виглядати в чужих очах дорослим посилюється, коли не знаходить відгуку в оточуючих.

Почуття дорослості стає центральним новоутворенням молодшого підліткового віку, а до кінця періоду, приблизно в 15 років, підліток робить ще один крок у розвитку самосвідомості. Після пошуків себе, особистісної нестабільності у нього формується "Я-концепція" - система внутрішньо узгоджених уявлень про себе, образів "Я".