Шокові стани. Етіологія,патогенез, інтенсивна терапія
Слово шок (“choc” французькою і “shock” англійською) перекладається як удар, потрясіння. Цим терміном в часи середньовіччя позначався стан закованих в лати лицарів, які впадали в оглушеність при зіткненні, або ударі списом об лати. Вперше, як медичний термін, застосував французький військовий хірург Ле Дран в 1741 році. Широко впровадив в практику Джеймс Латта в 1743 році.
Шок не є нозологічною одиницею, це синдром декомпенсації, який супроводжує різні патологічні стани.
Діагноз шок – сигнал про небезпеку і необхідність застосування методів інтенсивної терапії!
В основному, шок розглядається як гемодинамічний синдром, тобто зниження системного кровообігу, порушення мікроциркуляції і перфузії тканин, з наступною гіпоксією клітин та їх некрозом.
Діагноз шок – сигнал про небезпеку і необхідність застосування методів інтенсивної терапії!
Основи фізіології кровообігу
Серцевий викид
Опір периферійних
судин
Скоротлива здатність
міокарду
Приплив крові до
серця - ОЦК
Фізіологічні константи
Об'єм циркулюючої крові (ОЦК) – 70 мл/кг (чоловіки 70-75, жінки 65-70).
Розподіл ОЦК в організмі:
Серце – 7%
Мале коло кровообігу – 9%
Артерії великого кола кровообігу – 15%
Капіляри великого кола – 5%
Вени великого кола – 64%
Центральний венозний тиск (ЦВТ) – 60-120 мм.вод.ст. Відображає приплив крові до правого шлуночка.
Серцевий викид (СВ), або хвилинний об'єм серця (ХОВ) – 5-7 л/хв. Систолічний індекс (СІ) – СВ поділений на площу поверхні тіла – складає 2,5-4 л/хв/м2.
Ударний об'єм – 60-90 мл.
Загальний периферійний опір – 900-1500 дін*с*см-5
Середній артеріальний тиск (САТ)
САТ = діастолічний А/Т + пульсовий тиск/3
Класифікація
Відповідно до основної ланки патогенезу виділяють 4 види шоку:
гіповолемічний
кардіогенний
обструктивний
дистрибутивний (перерозподільний, вазогенний)
Гіповолемічний – в основі лежить зниження ОЦК. Сюди належать:
геморрагічний, травматичний шок
опіковий шок
дегідратаційний шок
Кардіогенний – обумовлений недостатністю скоротливої функції міокарду.
Обструктивний – обумовлений порушенням функції серця за рахунок позасерцевих причин (ТЕЛА, тампонада серця, напружений пневмоторакс).
Вазогенний, дистрибутивний – обумовлений судинною недостатністю.
Анафілактичний.
Ендокринний (недостатність наднирників).
Неврогенний (спінальний).
Септичний.
Слід пам'ятати, що, незалежно від первинної причини, в кінцевих фазах шоку патофізіологічні механізми стають однаковими.
Політравма
Під політравмою розуміють патологічний процес, який виникає при важкому травматичному ураженні кількох сегментів, або анатомічних ділянок. Для політравми характерний синдром взаємного обтяження, тобто кожне окреме ушкодження може не бути загрозливим для життя, однак сумарна дія приводить до важких розладів функцій життєво важливих органів.
Види політравми:
Множинна травма – ушкодження кількох різних сегментів кінцівок.
Поєднана травма – ураження кількох анатомічних ділянок.
Комбінована – ураження викликані різними агентами.