
- •Розділ 1. Природно-кліматичні умови формування, росту і розвитку компонентів агрофітоценозу
- •1.1 Кліматичні умови Запорізької області
- •1.2 Характеристика ґрунтових умов
- •Розділ 2. Біологічна характеристика культурного компонента агрофітоценозу
- •2.1 Складання схеми сівозміни
- •Розділ 3. Прогноз забур’яненості та аналіз угрупувань сегетальної рослинності у полях сівозміни
- •3.1. Прогноз забур’яненості сходів бур’янів
- •3.2 Фітоценотичний аналіз бур’янового угрупування польової сівозміни
- •3.3 Визначення біологічного типу забур’яненості
- •3.4 Визначення ботанічного класу забур’яненості
- •4.2 Система механічних винищувальних заходів контролювання чисельності бур’янового компоненту польових агрофітоценозів
3.4 Визначення ботанічного класу забур’яненості
Таблиця 8. Визначення ботанічного класу забур’яненості
№ п/п |
Група бур’янів |
№ поля та назва с/г культури |
||||||
Поле №2 |
Поле №3 |
|||||||
Озима пшениця |
Кукурудза на зерно |
|||||||
фактична |
співставима |
фактична |
співставима |
|||||
шт./м2 |
шт./м2 |
% |
шт./м2 |
шт./м2 |
% |
|||
1 |
Однодол., всього |
- |
- |
0% |
5427 |
5427 |
25,1% |
|
В тому числі: |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
||
малорічні |
- |
- |
- |
5346 |
- |
- |
||
багаторічні |
- |
- |
- |
81 |
- |
- |
||
2 |
Дводольні, всього |
1800 |
2700 |
100% |
10773 |
16160 |
74,9% |
|
В тому числі: |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
||
малорічні |
1798 |
- |
- |
10368 |
- |
- |
||
багаторічні |
2 |
- |
- |
405 |
- |
- |
||
3 |
Разом бур’янів |
1800 |
2700 |
100% |
16200 |
21587 |
100% |
|
4 |
Ботанічний клас забур’яненості |
Дводольний |
Дводольно-однодольний |
|||||
5 |
Характеристика ботанічного класу забур’яненості |
Переважають малорічні бур’яни |
Переважають малорічні дводольні і малорічні однодольні бур’яни |
№ п/п |
Група бур’янів |
№ поля та назва с/г культури |
||||||
Поле №4 |
Поле №5 |
|||||||
Ячмінь + б/т |
Багаторічні трави |
|||||||
фактична |
співставима |
фактична |
співставима |
|||||
шт./м2 |
шт./м2 |
% |
шт./м2 |
шт./м2 |
% |
|||
1 |
Однодол., всього |
- |
- |
0% |
- |
- |
0% |
|
В тому числі: |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
||
малорічні |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
||
багаторічні |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
||
2 |
Дводольні, всього |
3300 |
4950 |
100% |
5040 |
7560 |
100% |
|
В тому числі: |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
||
малорічні |
2868 |
- |
- |
4873 |
- |
- |
||
багаторічні |
432 |
- |
- |
167 |
- |
- |
||
3 |
Разом бур’янів |
3300 |
4950 |
100% |
5040 |
7560 |
100% |
|
4 |
Ботанічний клас забур’яненості |
Дводольний |
Дводольний |
|||||
5 |
Характеристика ботанічного класу забур’яненості |
Переважають малорічні бур’яни |
Переважають малорічні бур’яни |
№ п/п |
Група бур’янів |
№ поля та назва с/г культури |
||||||
Поле №6 |
Поле №7 |
|||||||
Озима пшениця |
Соя |
|||||||
фактична |
співставима |
фактична |
співставима |
|||||
шт./м2 |
шт./м2 |
% |
шт./м2 |
шт./м2 |
% |
|||
1 |
Однодол., всього |
- |
- |
0% |
5025 |
5025 |
25,1 |
|
В тому числі: |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
||
малорічні |
- |
- |
- |
4950 |
- |
- |
||
багаторічні |
- |
- |
- |
75 |
- |
- |
||
2 |
Дводольні, всього |
1978 |
2967 |
100% |
9975 |
14963 |
74,9% |
|
В тому числі: |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
||
малорічні |
1978 |
- |
- |
9600 |
- |
- |
||
багаторічні |
2 |
- |
- |
375 |
- |
- |
||
3 |
Разом бур’янів |
1980 |
2967 |
100% |
15000 |
19988 |
100% |
|
4 |
Ботанічний клас забур’яненості |
Дводольний |
Дводольно-однодольний |
|||||
5 |
Характеристика ботанічного класу забур’яненості |
Переважають малорічні бур’яни |
Переважають малорічні дводольні і малорічні однодольні бур’яни |
№ п/п |
Група бур’янів |
№ поля та назва с/г культури |
||||||
Поле №8 |
Поле №9 |
|||||||
Кукурудза на силос |
Озима пшениця |
|||||||
фактична |
співставима |
фактична |
співставима |
|||||
шт./м2 |
шт./м2 |
% |
шт./м2 |
шт./м2 |
% |
|||
1 |
Однодол., всього |
1648 |
1684 |
25,5% |
- |
- |
0% |
|
В тому числі: |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
||
малорічні |
1623 |
- |
- |
- |
- |
- |
||
багаторічні |
25 |
- |
- |
- |
- |
- |
||
2 |
Дводольні, всього |
3272 |
4908 |
74,5% |
3840 |
5760 |
100% |
|
В тому числі: |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
||
малорічні |
3149 |
- |
- |
3836 |
- |
- |
||
багаторічні |
123 |
- |
- |
4 |
- |
- |
||
3 |
Разом бур’янів |
4920 |
6592 |
100% |
3840 |
5760 |
100% |
|
4 |
Ботанічний клас забур’яненості |
Дводольно-однодольний |
Дводольний |
|||||
5 |
Характеристика ботанічного класу забур’яненості |
Переважають малорічні дводольні і малорічні однодольні бур’яни |
Переважають малорічні бур’яни |
№ п/п |
Група бур’янів |
№ поля та назва с/г культури |
||||||
Поле №10 |
||||||||
Кукурудза на зерно |
Соняшник |
|||||||
фактична |
співставима |
фактична |
співставима |
|||||
шт./м2 |
шт./м2 |
% |
шт./м2 |
шт./м2 |
% |
|||
1 |
Однодол., всього |
3819 |
3819 |
25,1% |
- |
- |
0% |
|
В тому числі: |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
||
малорічні |
3762 |
- |
- |
- |
- |
- |
||
багаторічні |
57 |
- |
- |
- |
- |
- |
||
2 |
Дводольні, всього |
7581 |
11372 |
74,9% |
11400 |
17100 |
100% |
|
В тому числі: |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
||
малорічні |
7296 |
- |
- |
10260 |
- |
- |
||
багаторічні |
285 |
- |
- |
1140 |
- |
- |
||
3 |
Разом бур’янів |
11400 |
15191 |
100% |
11400 |
17100 |
100% |
|
4 |
Ботанічний клас забур’яненості |
Дводольно-однодольний |
Дводольний |
|||||
5 |
Характеристика ботанічного класу забур’яненості |
Переважають малорічні дводольні і малорічні однодольні бур’яни |
Переважають малорічні бур’яни |
Висновок:
Прогноз появи сходів бур’янів є обов’язковим елементом побудови інтегрованої системи захисту від посівів сільськогосподарських культур. Рівень негативного впливу бур’янів на продуктивність сільськогосподарських культур корелює із ступенем забур’яненості, під яким розуміють рівень наявності бур’янів на одиниці площі виражений словами. В моєму досліді можна побачити, що найвища ступінь забур’яненості спостерігається на полях, де росте кукурудза на зерно та соя, та на збірному полі кукурудзи на зерно та соняшника. Прогнозована кількість сходів на них відповідно є рівною 16200, 15000 та 11400. Більшість полів наявні з середньою ступеню забур’яненості.
За видовим складом прогнозованої забур’яненості по полях сівозміни та їхній фітоценотичній ролі можна побачити проблемні види, які спостерігаються у даній бур’яновій синузії. На другому полі озимої пшениці проблемними видами є домінанти Амброзія полинолиста(521 шт/м2), Лобода біла(468 шт/м2) та субдомінанти Кучерявець Софії(108 шт/м2), Чорнощир звичайний(126 шт/м2), Грицики звичайні(144 шт/м2), Гірчак шорсткий(162 шт/м2), Талабан польовий(90 шт/м2). На третьому полі кукурудзи на зерно домінантами є Щириця звичайна(2430 шт/м2), Плоскуха звичайна(2754 шт/м2), Мишій сизий(2592 шт/м2), Щириця біла(3078 шт/м2) та субдомінанти Лобода біла(1620 шт/м2), Паслін чорний(1458 шт/м2), Щириця лободовидна(972 шт/м2). На четвертому полі ячменю з підсівом багаторічних трав домінантами є Кучерявець Софії(957 шт/м2), Жовтушник фіолетовий(1154 шт/м2) та субдомінанти Лобода біла (396 шт/м2), Березка польова(429 шт/м2). На п’ятому полі багаторічних трав домінанти - Кучерявець Софії(2117 шт/м2) та субдомінанти Лобода біла(1411 шт/м2), Гірчак шорсткий(1008 шт/м2). На шостому полі озимої пшениці домінанти і субдомінанти такі, як і на другому, але цих в 1.1 рази більше. На сьомому полі сої домінанти – Щириця звичайна(2250 шт/м2), Плоскуха звичайна(2550 шт/м2), Мишій сизий(2400 шт/м2), Щириця біла(2850 шт/м2) та субдомінанти - Лобода біла(1500 шт/м2), Паслін чорний(1350 шт/м2), Щириця лободовидна(900 шт/м2). Восьме поле аналогічне третьому, але видів в 3.29 рази менше. Дев’яте поле подібне другому, видів тут в 2.13 рази більше. В десятому збірному полі кукурудза, як і на третьому схожі, на цьому проблемних рослин в 1.42 рази менше. А проблемні рослини на соняшниковому полі є домінантами Щириця звичайна(3876 шт/м2), Щириця лободовидна(2850 шт/м2) та субдомінанти Гірчак березковидний(1254 шт/м2), Березка польова(1026 шт/м2), Щириця біла(1140 шт/м2).
Основою вибору оптимальної протибур’янової системи основного обробітку може служити тип забур’яненості, який відображає співвідношення основних біологічних груп бур’янів. В сівозміні культур Запорізької області біологічним типом забур’яненості є мало річний, окрім поля ячменю та соняшнику, в яких спостерігається малорічно-коренепаростковий тип. Переважають ранні ярі та пізні ярі бур’яни.
У зв’язку з тим, що гербіциди мають вибірковість дії на бур’яни в першу чергу за їх ботанічним класом, для обґрунтування і вибору оптимальних гербіцидів необхідно встановити ботанічний клас забур’яненості на кожному полі сівозміни, а в збірному полі – в кожній культурі. Ботанічний клас – це співвідношення однодольних і дводольних бур’янів у складі бур’янового угруповання. Більшість полів мають дводольний ботанічний клас забур’яненості, окрім полів кукурудзи та сої, в яких дводольно-однодольний тип. Повсюди переважають малорічні бур’яни.