
- •1. Вступ
- •2. Вугальні промисловість – головна складова паливної промисловості
- •1М. Розвиток басейну сприяв поліпшенню паливного балансу України,
- •606,0 Тис. Тонн менше, ніж було перероблено за 12 місяців 2003 року.
- •10 Знаходяться у стані монтажних робіт, а введено в роботу
- •3. Нафтова, нафтопереробна і газова промисловість
- •2. Прийняти постанову Кабінету Міністрів України про внесення змін до
3. Нафтова, нафтопереробна і газова промисловість
Нафту і прородний газ в Україні видобувають у трьох регіонах: на
Прикарпатті, в областях Лівобережжя та Причорономор’я.
Найдавнішим районом видобутку нафти є Прикарпатський, в якому почали
видобувати нафту у 1770 році. У складі нафти Прикарпатських родовищ
переважають матанові і метнонафтанові компоненти, вона придатна для
виробництва палива і дял хімічної переробки. В результаті
гоелогорозвідувальних робіт у 1950 році було відкрито Долинське родовище
нафти в Івано-Франківській області, а в 1962 році – Битківське,
Північно-Долинське, Альхівське, Улючненсько-Орівське та ін. В наслідок
освоєння цих родовищ видобуток нафти на Прикарпатті значно зріс. Однак
домінуючу роль у видобутку нафти в 60-х роках взяв на себе район
Дніпровсько-Донецької западини Лівобережжя України. Основні родовища
нафти зосереджені у Полтавській (Радченківське, Зачепилівське,
Новогригорівське, Миргородське та ін.), Сумській (Качанівське,
Рибальське), Чернігівській (Прилуцьке, Гнідинцівське, Леляківське)
областях. Найбільшим центром видобутку нафти тут є Анастасіївське
родовище біля м. Ромни в Сумській області. Нафта Дніпровсько-Донецького
району багата на легкі фракції і має високу якість, в родовищах залягає
також велика кількість попутного горючого газу.
Промислві родовища нафти є також в Причорономор’ї та на Кримському
півострові. Завдяки детальному вивченню надр цього району тут відкрито
ряд нафто і газоносних структур (західна частина Криму, на півострові
Тарханкут).
Підприємства нафтопереробної промисловості зосереджені в районах
видобування нафти, в портових містах, на шляхах пролягання
нафтопроводів. У Прикартпатті вони розміщенні в Дрогобичі, Бориславі,
Надвірній, Долині, Львові. У Причорномор’ї нафтопереробна промисловість
розвинена в Одеському та Херсонському промислових вузлах. В Центрі
України, де пролягають великі магістральні нафтопроводи, переробка нафти
зосереджена у Кременчуцькому тв Вінницькому промислових вузлах. На Сході
України, в районі Донбасу, функціонує один з найпотужніших в Європі
Лисичанський нафтогазохімічний комплекс.
Розвиток газовидобувної промисловості пов’язанний з відкриттям і
освоєнням родовищ природного газу в Прикарпатському нафтогазовому
районі. Уже в 1940 році на газових промислах цього району було видобуто
майже 500 млню м3 газу. Після 1945 року газова промисловість
Прикартпаття набула значення як паливна база України. Центрами
газовидобутку стали Дашава, Більче-Волиця, Рудки, Угерське, Битків,
Опара, Косів та ін. З цього району був прокладений перший магістральний
газопровід Дашава-Київ, а також ряд газопроводів міжобласного і
місцевого значення. Сьогодні у Прикарпатті видобувається менше 1/5 газу
нашої держави.
Основним і найважливішим районом газовидобутку України в наш час є
Дніпровсько-Донецький. Тут видобувається 80% газу від загальної
кількості в Україні. Найдільші газові родовищи природного газу
аїні. Найдільші газові родовищи природного газу
знаходяться у Харківській (Шебелинське, Хрестищенське, Єфремівське),
Сумській (Рибальське, Качанівське), Полтавській (Солохо-Диканське),
Дніпропетровській та Чернігівській областях. Найбільше із зазначених
родовищ – Шебелинське. Звідси прокладене магістральні газопроводи до
багатьох міст України – Харкова, Києва, Дніпропетровська та ін.
Поступово освоюються газові родовища Причорноморського району України.
Передусім на півострові Крим. Експлуатуються Джанкойське, Глібівське,
Аленівське, Задорненське та ін. Споруджено газопровід
Глібівка-Сімферополь-Севастополь з відгалуженням до Ялти, Сак і
Євпатрії.
Наступним фактором, що впливає на стан і перспективи нарощування
видобутку нафти і газу на Україні є економічні і нормативно-правові
умови господарювання підприємств нафтогазової галузі.
Слід зауважити, що недосконала нормативно-правова база економічно
необгрунтована цінова політика регулюючих органів та зростаюче податкове
навантаження на підприємства нафтогазової галузі стримують розвиток
видобування газу і нафти в Україні. Досить сказати, що вкрай низькі ціни
на газ для окремих категорій споживачів не покривають навіть необхідних
витрат для буріння експлуатаційних свердловин та облаштування родовищ, а
сума податків та платежів підприємств Компанії, закладених до бюджету
2001 р., на 3 млрд. грн. перевищує минулорічний показник. В результаті
дефіцит коштів нафтогазовидобувних підприємств НАК “Нафтогаз України”
для виконання виробничих програм 2001 р. становить 1,2 млрд. грн.
Заходи по нарощуванню ресурсної бази та стабілізації видобутку нафти і
газу, які вимагають негайного вирішення:
1. Для поліпшення фінансового стану нафтогазовидобувних підприємств
необхідно прискорити прийняття Верховною Радою поданого Кабінетом
Міністрів України проекту Закону України “Про внесення змін до Закону
України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Згаданим проектом
передбачено:
· віднесення нафтових і газових свердловин до третьої групи основних
фондів;
· вилучення витрат на буріння нафтових і газових свердловин з окремої
групи витрат на розвідку (дорозвідку) корисних копалин, які підлягають
амортизації;
· звільнення підприємств, які проводять роботу з розвідки та розробки
родовищ вуглеводнів на шельфі Чорного та Азовського морів, від сплати
податку на прибуток, отриманий за рахунок експлуатації зазначених
родовищ, терміном на 10 років з цільовим вкладенням вивільнених коштів у
проведення геологорозвідувальних робіт та розробку родовищ нафти і газу
в акваторіях (як це передбачалося Програмою освоєння вуглеводневих
ресурсів українського сектору Чорного і Азовського морів, схваленою
постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 р. №1141).
Прийняття вказаного проекту закону дозволить за рахунок збільшення
амортизаційних відрахувань спрямувати на капітальні вкладення в
нафтогазовидобуток понад 50 млн. грн. щороку, а в розвідку і розробку
родовищ на шельфі додатково вкладати близько 40 млн. грн. на рік.*