Тема 27. Мистецтво України іі пол. Хуіі – кінця хуііі ст.

Українське бароко (с.1 - 4)

План.

1. Передумови зародження бароко в Україні.

2. Основні періоди українського бароко.

3. Архітектура українського бароко.

Тема 27/1. Українське образотворче бароко (с. 5 - 11).

План.

1. Монументальний живопис.

2. Іконописний бароковий живопис.

3. Портрет.

4. Жовківський культурний осередок.

Тема 27/2. Українська скульптура й графіка періоду бароко і рококо (с. 12-16).

План.

1. Українська скульптура періоду бароко й рококо.

2. Бароко в графіці.

1. Творчість братів Тарасевичів.

2. Інші видатні графіки.

1. Передумови зародження бароко в Україні.

Як ми знаємо, художній стиль бароко спочатку виник і розповсюдився в країнах Західної Європи. Його батьківщиною вважається Італія, де бароко стає панівним художнім напрямом, починаючи з середини ХУІ-ХУІІ ст. Згодом у ХУІІ-ХУІІІ ст. барокове мистецтво набуває поширення у Фландрії, частково в Іспанії, Німеччині та інших західноєвропейських країнах.

В історичному плані це був складний, суперечливий час, коли формувалась барокова стильова система.

ХУІІ ст. – час корінних змін у суспільстві, у світосприйманні людей. Розвиток промисловості та формування буржуазних відносин дали сильний поштовх для розвитку природничих і точних наук. У 1610 році великий італійський фізик, астроном Галілео Галілей сконструював зорову трубу та за її допомогою побачив всеосяжний всесвіт, відкрив супутники планет, гори на Місяці, плями на сонці. Його сучасник, німець Йоган Кеплер узагальнив астрономічні спостереження в математичних формулах і вивів закони руху планет. Англійський фізик Ісаак Ньютон відкрив закон всесвітнього тяжіння, а Френсіс Бекон ввів метод наукового пізнання, що грунтувався на дослідженні, аналізі. Все це сприяло переосмисленню релігії, схоластичного природознавства. Почалося розмежування релігії та науки.

Світоглядні орієнтири епохи середини ХУІ-ХУІІ ст. спонукали до певної дії. Це був період кардинальних змін у світобаченні людей. Відкриття у галузі природничих і точних наук остаточно розхитали усталені ще з часів античності уявлення про незмінну гармонію світу, про замкнутий, обмежений у просторі й часі образ світобудови, в центрі якого знаходиться Земля. Виявилося, що світ нескінченний, багатоманітний, перебуває у постійному русі, наповнений боротьбою, невирішеними протиріччями і є складною єдністю.

Виявилося також, що людина є єдністю протилежних і протидіючих сил – земного, тілесного начала і духовного, що є причиною постійного внутрішнього конфлікту особи.

Пригадаємо, що типовими ознаками бароко як мистецького напряму були: бурхлива динаміка форм; перебільшений вираз почуттів і переживань; драматична напруженість і патетика; героїзація художніх образів; монументальний характер звучання; глибинність просторових вирішень; надмірна пишність, декоративність; вишуканість, оригінальність форм; урочисте представництво, помпезність; зовнішня показовість, театральність; містичність; повчальний характер; поєднання непоєднуваного.

У ІІ пол. ХУІІ -- сер. ХУІІІ ст. бароко набуло поширення і в творчості українських митців. Українське бароко увібрало в себе певний досвід західноєвропейських майстрів і в той же час сформувалося під впливом місцевих особливостей історичного розвитку, специфічних світоглядних уявлень українців, національних естетичних засад, внаслідок чого вилилося у форми, багато в чому відмінні від західноєвропейських.

Розглянемо основні події соціально-політичного і культурного життя, що відбувалися в Україні, й передували формуванню цього стильового напряму в українському мистецтві.

Визвольна боротьба українського народу досягла найбільшого напруження в ІІ пол. ХУІ – І пол. ХУІІ ст. і завершилася вирішальними битвами 1648-1654 рр. під проводом гетьмана Богдана Хмельницького. І хоча перемога була неповною, бо в складі шляхетської Польщі лишилася Правобережна і Західна Україна, однак важливим результатом Визвольної війни було створення на Лівобережній Україні власної держави – Гетьманщини. Здобута незалежність піднесла національну й особисту самосвідомість українців, залучила до культурного будівництва нові сили з козацько-селянського й ремісницького середовища. Піднесення творчої енергії яскраво видно в козацьких літописах, народних піснях і думах, в образотворчому мистецтві й архітектурі. Для втілення високих поривань нації якнайкраще відповідав стиль бароко, що в Європі в цей час був панівним.