Недержавне соцыальне страхування

1. Програма недержавного пенсійного забезпечення

9 липня 2003 Президент України підписав Закони України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV та "Про недержавне пенсійне забезпечення" № 1057-IV, які вступили в силу 01.01.2004р. і визначили концепцію пенсійного забезпечення в нашій країні. Відповідно до зазначених Законів, пенсійне забезпечення в Україні являє собою трирівневу систему:

Перший рівень - загальнообов'язкова солідарна система пенсійного страхування. Фінансує за рахунок коштів пенсійного фонду так звані базові (мінімальні, але гарантовані) пенсії. Розмір пенсій тут буде залежати від розміру заробітної плати працівника, з якої сплачувалися внески, а також страхового стажу.

Другий рівень являє собою загальнообов'язкову накопичувальну систему. Передбачається, що після введення цього рівня, тобто створення накопичувального пенсійного фонду, будуть знижені ставки відрахувань до пенсійного фонду, які сплачує роботодавець. Частина коштів буде вносити за себе сам працівник, але вже в накопичувальний фонд. Вони будуть обліковуватися на індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках і бути власністю платника з подальшим інвестуванням і отриманням інвестиційного доходу на користь застрахованої особи. Після досягнення пенсійного віку з цих коштів держава буде здійснювати пенсійні виплати застрахованій особі. Законом визначено, що "Розмір страхових внесків, у тому числі розмір частини внесків, що спрямовуються у накопичувальний фонд, встановлюється Верховною Радою відповідно для страхувальників і застрахованих осіб за результатами актуарних розрахунків". Причому розмір страхових внесків передбачається встановлювати на кожний бюджетний рік по-новому. Дані подаються до Верховної Ради України разом з проектом Закону України "Про державний бюджет України на наступний бюджетний рік".

Третій рівень - недержавні пенсійні фонди

Система недержавного пенсійного забезпечення, яка базується на засадах добровільної участі громадян, а так же роботодавців у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання громадянами додаткових до загальнообов'язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат за рахунок відрахувань на недержавне пенсійне забезпечення та інвестиційного доходу, нарахованого на пенсійні активи. Недержавний пенсійний фонд - юридична особа, створена відповідно до цього Закону, яка має статус неприбуткової організації (непідприємницького товариства), функціонує і здійснює діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснює пенсійні виплати учасникам зазначеного фонду у визначеному Законом порядку.

Учасник недержавного пенсійного фонду - фізична особа, на користь якого здійснюються пенсійні внески до недержавного пенсійного фонду.

2. Порядок створення недержавного пенсійного фонду

Недержавні пенсійні фонди створюються у формі непідприємницьких товариств. НПФ не мають статутного капіталу, найманих працівників і не ведуть ніякої господарської діяльності. Єдиний вид їхньої діяльності - послуги з недержавного пенсійного забезпечення.

Перед реєстрацією у державних органах статут НПФ підлягає затвердженню в Держфінпослуг. Невід'ємною частиною статуту НПФ є пенсійні схеми, що визначають порядок і умови здійснення фондом недержавного пенсійного забезпечення його учасників. Статут і пенсійні схеми - публічні документи, з ними може ознайомитися кожен вкладник і учасник НПФ.

Засновники НПФ протягом трьох місяців з дня реєстрації фонду повинні створити зі своїх представників рада фонду в кількості не менше п'яти осіб. Рада контролює поточну діяльність фонду та вирішує основні питання його роботи. До членів рад НПФ висувається ряд кваліфікаційних та інших вимог. Зокрема, вони повинні мати кваліфікаційні свідоцтва на право займати посаду члена ради НПФ, їх кандидатури узгоджуються з Держфінпослуг. Після узгодження ради НПФ, з його складу обираються голова та секретар ради.

Рада НПФ зобов'язаний розробити і затвердити інвестиційну декларацію фонду, яка визначає його інвестиційну політику, основні напрями та обмеження інвестування пенсійних активів. Інвестиційна декларація є обов'язковою для застосування компаніями, які здійснюють управління пенсійними активами, та зберігачем. У разі відсутності у складі ради фахівців з інвестиційної діяльності, для розробки інвестиційної декларації НПФ його рада зобов'язана залучити сторонніх консультантів.

Рада зобов'язана протягом року з дня реєстрації НПФ укласти договори:

про адміністрування - з одним АПФ;

про управління активами - з однією або декількома КУА;

про зберігання активів - з одним зберігачем.

Невід'ємною частиною кожного із зазначених договорів є інвестиційна декларація НПФ. Після здобуття фондом статусу фінансової установи та укладення зазначених договорів, НПФ отримує право укладати пенсійні контракти та отримувати пенсійні внески.

Схема роботи недержавного пенсійного фонду

Якщо людина вирішила стати учасником фонду. Необхідно відзначити, що він може стати учасником НПФ одного з трьох видів - відкритого, корпоративного, професійного. Учасником відкритого НПФ може стати будь-яка людина, навіть особи без громадянства. Учасниками корпоративних НПФ можуть стати особи, пов'язані із засновниками такого НПФ трудовими відносинами. Учасниками професійних НПФ - особи, які займаються тим видом чи видами діяльності, які визначені в статуті НПФ.

Існують дві основні схеми недержавного пенсійного забезпечення - з певними вкладами (фіксована сума або відсоток від заробітної плати) та певними виплатами. Але в Україну дозволений тільки схема з визначеними внесками, тому що друга схема несе в собі значні ризики для НПФ і є, по суті, схемою роботи страхових компаній.

Умовою для отримання накопичених на індивідуальному рахунку коштів є досягнення учасником пенсійного віку - за 10 років до або через 10 років після досягнення пенсійного віку в солідарній системі.

НПФ здійснює такі види виплат: пенсія на визначений строк, одноразова пенсійна виплата, довічна пенсія. Виплати здійснюються за заявою учасника.

Одноразова пенсійна виплата здійснюється в разі:

подтвержден ия критического состояния здоровья или наступления инвалидности участника фонда; - Медично ого підтверджений ия критичного стану здоров'я або настання інвалідності учасника фонду;

- Коли сума належних учаснику пенсійних коштів на дату настання пенсійного віку учасника фонду не досягає мінімального розміру суми пенсійних накопичень, встановленого Державною комісією з регулювання фінансових послуг України;

- Виїзду учасника фонду на постійне проживання за межі України.

В інших випадках учасник укладає договір про пенсії на певний термін (не менше 10 років), після чого пенсійні виплати здійснюються йому рівними частинами протягом рівних відрізків часу.

Довічна пенсія виплачується учасникам фонду, які перевели свої пенсійні накопичення з НПФ в страхову компанію, і уклали з нею договір. Страхова компанія виплачує пенсіонеру пенсію довічно, грунтуючись на сумі її пенсійних накопичень.