1.Еволюція концепції маркетингу.

1-я производственная конц-я – основана на производстве массовых товаров, экономии на масштабах за счет чего повышается эффективность работы предприятия. Эта конц-я не ориентирована на удовлетворение потребностей предприятия. Основная ее идея – выпуск дешевых товаров;

2-я товарная конц-я – предусматривает улучшение качества товаров при умеренной цене. Эта конц-я не требует больших затрат на М-вую деятельность.

3-я сбытовая конц-я – ориентирована на достижение необходимого объема продаж и прибыли за счет различных мероприятий по стимулированию сбыта.

4-я конц-я классического М-га – ее появления связано с Джеромом Мак Карти, основана на исследовании рыночной ситуации и потребностей потребителей, подкрепленное комплексом мер по выведению товара на рынок ввиде товарной, ценовой, сбытовой и коммуникативной политики.

5-я конц-я социально-этического М-га – основана на классическом М-ге с учетом удовлетворения потребностей как одного потребителя так и общества в целом.

6-я конц-я М-г взаимодействия – основная идея – товары становятся более стандартизированными, а услуги унифицированными, что приводит к повторяющимся М-вым решениям, поэтому единственный способ удержать потребителя – индивидуализировать отношения с ним на основе взаимодействия.

2.Сутність маркетингу. Причини виникнення маркетингу

Развитие капиталистических отношений в конце 19 века, производство и насыщение рынка товарами привело в экономически развитых странах, в частности в США, к проблемам сбыта продукции на предприятиях.

Практические методы решения данной задаи были исследованы и обобщены и в 1904 г. состоялись первые курсы по маркетингу. Этот год считается основанием новой дисциплины «маркетинг».

В связи с этим можно сделать вывод, что первой причиной развития маркетинга как экон. категории явл. проблема сбыта на предприятиях. Наряду с этими процессами в начале 20 века мощное развитие получило движение прав в защиту потребителя – консьюмеризм, что и стало второй причиной усиления развития маркетинга.

Маркетинг - одна из основополагающих дисциплин для профессиональных деятелей рынка, таких, как розничные торговцы, работники рекламы, исследователи маркетинга, заведующие производством новых и марочных товаров и т.п. Им необходимо знать, как описать рынок и разбить его на сегменты; как оценить нужды, запросы и предпочтения потребителей в рамках целевого рынка; как сконструировать и испытать товар с нужными для этого рынка потребительскими свойствами; как посредством цены донести до потребителя идею ценности товара; как выбрать умелых посредников, чтобы товар оказался широкодоступным, хорошо представленным; как рекламировать и продавать товар, чтобы потребители знали его и хотели приобрести.

Возникновение термина маркетинг связывают со слияние двух англ. Слов market –рынок и getting- захват. Т.о. маркетинг представляет собой науку о завоевании рынка.

Основоположник науки Ф.Котлер дает такое определение: маркетинг-это вид человеческой деятельности направленный на удовлетворение потребностей потребителей через обмен.

3. Сутність поняття «орієнтація на споживача»

Сутність поняття «орієнтація на споживача».

Для відповіді на це питання розглянемо основні категорії маркетингу.

Нестаток – недостача чогось, що відчуває споживач.

Потреба – специфічна форма прояву нестатку.

Попит – плато спроможна потреба, тобто потреба, підкріплена фінансовою можливістю її задоволення.

Товар – усе, що задовольняє попит.

Ринок – сукупність продавців і покупців.

Ринок продавця – ринок, на якому економічна влада належить продавцю, і для того, щоб здійснювати угоди, більшу активність необхідно виявляти споживачу. Для такого ринку характерним високий рівень монополізації, перевищення попиту над пропозиціями.

Ринок покупця – ринок, на якому економічна влада належить покупцю, і для здійснення угоди більшу активність необхідно проявляти продавцю. Для такого ринку характерні конкуренція і перевищення пропозиції над попитом.

Таким чином, «орієнтація на споживача» означає спрямованість на задоволення попиту. Критерієм такої орієнтації є угода. Це по-перше. По-друге, визначення маркетингу справедливо для ринку покупця і тому даною концепцією варто керуватися продавцям.

4. Сутність Консьюмеризму. Зу про захист прав споживачів

Консьюмеризм (происходит от англ. потребитель.) – это организованное движение общественности, а такжн гос. Органов направленное на расширение прав и возможностей покупателей в их отношениях с продавцами.

Цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і

послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і

надавачами послуг різних форм власності, встановлює права

споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи

реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

ПРАВА СПОЖИВАЧІВ ТА ЇХ ЗАХИСТ

Стаття 4. Права та обов'язки споживачів

1. Споживачі під час придбання, замовлення або використання

продукції, яка реалізується на території України, для задоволення

своїх особистих потреб мають право на:

1) захист своїх прав державою;

2) належну якість продукції та обслуговування;

3) безпеку продукції;

4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію

про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її

виробника (виконавця, продавця);

5) відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи

фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а

також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної

небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках,

передбачених законодавством;

6) звернення до суду та інших уповноважених органів державної

влади за захистом порушених прав;

7) об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання

споживачів).

2. Споживачі також мають інші права, встановлені

законодавством про захист прав споживачів.

3. Споживачі зобов'язані:

1) перед початком експлуатації товару уважно ознайомитися з

правилами експлуатації, викладеними в наданій виробником

(продавцем, виконавцем) документації на товар;

2) в разі необхідності роз'яснення умов та правил

використання товару - до початку використання товару звернутися за

роз'ясненнями до продавця (виробника, виконавця) або до іншої

вказаної в експлуатаційній документації особи, що виконує їх

функції;

3) користуватися товаром згідно з його цільовим призначенням

та дотримуватися умов (вимог, норм, правил), встановлених

виробником товару (виконавцем) в експлуатаційній документації;

4) з метою запобігання негативним для споживача наслідкам

використання товару - застосовувати передбачені виробником в

товарі засоби безпеки з дотриманням передбачених експлуатаційною

документацією спеціальних правил, а в разі відсутності таких

правил в документації - дотримуватися звичайних розумних заходів

безпеки, встановлених для товарів такого роду.

Стаття 5. Захист прав споживачів

1. Держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає

можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і

кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час

придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і

гарантує придбання або одержання продукції іншими законними

способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для

підтримання здоров'я і життєдіяльності.

2. Держава створює умови для здобуття споживачами потрібних

знань з питань реалізації їх прав.

3. Захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений

центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів

та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки

Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що

здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші

органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із

законодавством, а також суди.