24.Інспекція як суб’єкт державного управління.

Інспекція – це центральний орган виконавчої влади, більшість функцій якого становлять контрольно-наглядові функції за дотриманням актів законодавства державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними та фізичними особами.

Це:

- Державна архітектурно-будівельна інспекція України

- Держава екологічна інспекція України

- Державна інспекція навчальних закладів України

- Державна інспекція сільського господарства України

- Державна інспекція техногенної безпеки України

- Державна інспекція України з безпеки на морському та річковому транспорті

- Державна інспекція з безпеки на наземному транспорті

- Держава інспекція з питань захисту прав споживачів

- Державна інспекція з питань праці

- Державна інспекція ядерного регулювання України

- Держава фінансова інспекція України

25.Центральні органи виконавчої влади із спеціальним статусом як суб’єкти державного управління.

Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом – це центральні органи виконавчої влади, основні засади порядку створення, функціонування і ліквідації яких визначаються, насамперед, Конституцію і законами України:

- Адміністрація Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України: Закон від 23.02.2006 р. «Про державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України»;

- Антимонопольний комітет України: Закон України від 26.11.1993 «Про антимонопольний комітет України»;

- Державний комітет телебачення і радіомовлення України: Положення про Державний комітет телебачення і радіомовлення України, затв. Указом Президента України від 07.05.2011;

- Національне агентство України з питань держаної служби: Положення про Національне агентство України з питань держаної служби, затв. Указом Президента України від 18.07.2011;

- Фонд державного майна України: Тимчасове положення про Фонд державного майна, затв. Постановою ВРУ від 07.07.1992.

26.Місцеві органи державної виконавчої влади як суб’єкти адміністративного права.

Адміністративно-правовий статус місцевих органів виконавчої влади (МОВВ) визначається Конституцією України, Законами України від 09.04.1999 «Про місцеві державні адміністрації», від 15.01.1999 «Про столицю України місто герой-Київ», від 21.05.1997 «Про місцеве самоврядування в Україні», від 16.06.2011 «Про Раду міністрів АРК». До системи місцевих органів виконавчої влади належать: 1) обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; 2) місцеві (територіальні) органи міністерств та інших ЦОВВ, серед яких виокремлюють органи двох типів: а) органи, що підпорядковані ЦОВВ; б) органи, що підпорядковані головам відповідних місцевих державних адміністрацій.

МОВВ реалізують два види повноважень: 1) власні: виконання Конституції та інших нормативно-правових актів; забезпечення законності та правопорядку, додержання прав і свобод громадян; виконання державних та регіональних програм соціально-економічного розвитку; підготовки та виконання відповідних бюджетів і програм; взаємодія з органами місцевого самоврядування тощо; 2) делеговані: а) повноваження органів виконавчої влади вищого рівня. Передаються КМУ за погодженням із Президентом України разом з відповідними фінансовими, матеріально-технічними та іншими ресурсами, необхідними для здійснення цих повноважень; б) повноваження органів місцевого самоврядування (делегуються районними або обласними радами).