
- •Адміністративне право в системі права України.
- •Поняття, риси і завдання адміністративного права.
- •Предмет адміністративного права.
- •Система адміністративного права. Підгалузі та правові інститути адміністративного права.
- •Метод адміністративного права.
- •Джерела адміністративного права та їхня характеристика. Основні законопроектні роботи у галузі адміністративного права.
- •Адміністративно-правові норми: поняття, види та особливості їх структури.
- •Дія адміністративних норм у часі, у просторі, за колом осіб. Порядок дії в Україні законодавства ссср.
- •Поняття, види та основні тенденції систематизації адміністративного права.
- •10. Поняття, склад та види адміністративно-правових відносин.
- •11. Поняття, риси та рівні державного управління.
- •12. Функції державного управління: поняття, види та їхня характеристика.
- •13. Принципи державного управління: поняття, види та їхня характеристика.
- •14. Поняття та види методів державного управління.
- •16. (14). Поняття та види методів державного управління.
- •15. Поняття, ознаки та види актів державного управління. Вимоги, що висуваються до актів державного управління.
- •17. Адміністративні послуги: поняття, правове регулювання та класифікація.
- •18. Поняття і види суб’єктів адміністративного права, їхня загальна характеристика.
- •19.Адміністративно-правовий статус громадян України.
- •20.Адміністративно-правовий статус іноземців, осіб без громадянства і біженців.
- •21.Міністерсто як суб’єкт державного управління.
- •22.Служба як суб’єкт державного управління.
- •23. Агентство як суб’єкт державного управління.
- •24.Інспекція як суб’єкт державного управління.
- •25.Центральні органи виконавчої влади із спеціальним статусом як суб’єкти державного управління.
- •26.Місцеві органи державної виконавчої влади як суб’єкти адміністративного права.
- •28.Підприємства та установи як суб'єкти адміністративного права.
- •29.Об'єднання громадян як суб'єкти адміністративного права.
- •30.Правові засади державної служби.
- •31.Поняття, ознаки і види державної служби.
- •32.Поняття і види державних службовців. Їхні обов'язки і права.
- •33.Право громадян на державну службу та механізм його реалізації.
- •34.Поняття та риси адміністративної відповідальності.
- •35.Підстави адміністративної відповідальності та їхня характеристика.
- •51. Поняття та правова природа адміністративної юстиції.
- •52. Поняття, задача та правове регулювання адміністративного судочинства.
- •53. Принципи адміністративного судочинства.
- •54. Публічно-правовий спір як предмет адміністративного судочинства.
- •64. Організаційно-правові засади державного управління митною справою.
- •65. Організаційно-правові засади державного управління у галузі фінансів.
- •66. Організаційно-правові засади державного управління банківською справою.
- •67. Організаційно-правові засади державного управління у галузі агропромислового комплексу і продовольства.
- •68. Організаційно-правові засади державного управління у галузі транспорту.
- •69. Організаційно-правові засади державного управління у галузі зв’язку.
- •70. Організаційно-правові засади державного управління паливно-енергетичним комплексом.
- •71. Організаційно-правові засади державного управління у галузі захисту економічної конкуренції.
- •72. Організаційно-правові засади державного управління у галузі освіти.
- •73. Організаційно-правові засади державного управління у галузі науки.
- •74. Організаційно-правові засади державного управління у галузі охорони здоров’я.
- •75. Організаційно-правові засади державного управління у галузі культури.
- •76. Організаційно-правові засади державного управління засобами масової інформації.
- •77. Організаційно-правові засади державного управління телебаченням і радіомовленням.
- •78. Організаційно-правові засади державного управління у галузі фізичної культури і спорту.
- •79. Організаційно-правові засади державного управління у галузі соціального захисту населення.
- •80. Організаційно-правові засади державного управління у галузі молодіжної політики.
21.Міністерсто як суб’єкт державного управління.
Відповідно до закону України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17.03.2011 міністерство є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в одній чи декількох визначених Президентом України сферах, проведення якої покладено на Кабінет Міністрів України Конституцією та законами України.
Основними завданнями міністерства є:
1) забезпечення нормативно-правового регулювання;
2) визначення пріоритетних напрямів розвитку;
3) інформування та надання роз'яснень щодо здійснення державної політики;
4)узагальнення практики застосування законодавства, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення та внесення в установленному порядку проектів законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України;
5) здійснення інших завдань, визначених законами України та покладених на нього актами Президента України.
Міністерство очолює міністр України, який є членом Кабінету Міністрів України.Міністр має першого заступника, який здійснює визначені міністром обов'язки. У разі необхідності для забезпечення здійснення міністерством окремих завдань рішенням Президента України у структурі міністерства може бути введено посаду заступника міністра. Перший заступник міністра та заступник міністра (у разі введення) призначаються на посади за поданням Прем'єр-міністра України та звільняються з посад Президентом України
Апарат міністерства - організаційно поєднана сукупність структурних підрозділів і посад, що забезпечують діяльність міністра, а також виконання покладених на міністерство завдань. Керівником апарату міністерства є заступник міністра - керівник апарату. Структуру апарату міністерства затверджує міністр.
Міністр має право на формування патронатної служби міністра у межах граничної чисельності державних службовців та працівників міністерства і витрат, передбачених на утримання міністерства. Патронатна служба міністра здійснює консультування міністра, підготовку необхідних для виконання завдань міністерства матеріалів, забезпечує зв'язок із посадовими особами інших органів державної влади, організацію зустрічей та зв'язків із громадськістю, засобами масової інформації, а також виконує інші доручення міністра.
Територіальні органи міністерства можуть утворюватися, ліквідовуватися, реорганізовуватися міністром як структурні підрозділи апарату міністерства, що не мають статусу юридичної особи, за погодженням із Кабінетом Міністрів України. Територіальні органи міністерства можуть утворюватися в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх утворення).
В Україні створені такі міністерства: Міністерство аграрної політики та продовольства України; Міністерство внутрішніх справ України; Міністерство екології та природних ресурсів України; Міністерство економічного розвитку і торгівлі України; М-во енергетики та вугільної промисловості України; М-во закордонних справ України; М-во інфраструктури України; М-во культури України; М-во надзвичайних ситуацій України; М-во оборони України; М-во освіти і науки, молоді та спорту України; М-во охорони здоров’я України; М-во регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України; М-во соціальної політики України; М-во фінансів України; М-во юстиції України.