- •1. Зародження і розвиток політичної економії
- •2. Предмет політичної економії
- •3. Закони і категорії політичної економії
- •4. Функції політичної економії
- •5. Методи політичної економії
- •6.Економічна діяльність та її види
- •7. Суспільне виробництво та його фази. Матеріальне і нематеріальне виробництво.
- •8. Основні фактори суспільного виробництва
- •9. Продуктивні сили суспільства
- •10. Суспільний продукт, його структура.
- •11. Праця і робочий день.
- •12. Економічні потреби та їх класифікація
- •13. Закон зростання потреб
- •14. Економічні інтереси, їхня структура та суперечності
- •15. Власність як правова та економічна категорія. Об ’єкти і суб ’єкти власності
- •16. Право власності та функції власності.
- •17. Типи, форми і види власності.
- •18. Власність на фактори виробництва та способи їх поєднання.
- •19. Приватизація та роздержавлення
- •20. Розвиток товарної форми організації виробництва.
- •21. Товарне виробництво та його типи. Загальні риси та розходження простого і капіталістичного товарного виробництва.
- •22. Товар і його властивості. Двоїстий характер праці.
- •23. Еволюція і типи грошей.
- •24. Сутність грошей, їх функції, грошова система
- •25. Закони грошового обігу
- •26. Інфляція та її види
- •27. Причини та наслідки інфляції
- •28. Антиінфляційна політика держави
- •29. Сутність і функції ринку
- •30. Структура ринку
- •31. Поняття і сутність біржи
- •32. Товарна біржа. Фондова біржа
- •33. Валютна біржа. Біржа праці.
- •34. Закон вартості
- •35. Закон попиту
- •36. Закон пропозиції
- •37. Сутність конкуренції. Види конкуренції
- •1) В сфері безпосереднього виробництва:
- •2) В сфері обігу:
- •3) В сфері розподілу:
- •38. Сутність монополізму. Антимонопольне регулювання економіки
- •39. Сутність підприємництва, його функції. Види підприємницької діяльності
- •40. Принципи підприємницької діяльності. Умови для розвитку підприємницької діяльності
- •41. Домогосподарство як суб’єкт ринкових відносин.
- •42. Підприємство як суб’єкт економічної системи
- •43. Сутність і зміст основних макроекономічних показників.
- •44. Національний доход
- •2) Додаткова вартість:
- •45. Сутність і види економічного відтворення
- •46. Зміст та типи економічного зростання
- •47. Чинники економічного зростання
- •48. Сутність, види та фази економічних циклів
- •49. Доходи споживчого призначення
- •50. Світове господарство : суть, етапи й закономірності розвитку
43. Сутність і зміст основних макроекономічних показників.
Із великої кількості макроекономічних показників виділяють найголовніші, які найповніше характеризують розвиток економіки і зростання добробуту населення зокрема:
1. ВВП ( валовий національний продукт ).
2. ВНП ( валовий національний продукт ).
3. ЧНП ( чистий національний продукт ).
4. НД ( національний дохід ).
5. ОД ( особистий дохід ).
ВВП – це вся кількість товарів та послуг, які вироблені в країні протягом певного періоду часу( переважно береться один рік ). Він відображає вартість кінцевого продукту, виробленого тільки всередині країни, з використанням як власних так і іноземних факторів виробництва.
ВНП – це сукупна ринкова вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених за участю лише національних факторів виробництва ( належать даній країні та її громадянам ) як у межах своєї країни так і за кордоном.
Розрахунок макроекономічних показників базується на певних принципах та особливостях:
- Рівність доходів і витрат.
- Чітке розмежування категорій запасу і потоку.
- При розрахунку береться до уваги лише додана вартість, створена в поточному періоді.
Додана вартість – це вартість прирощена на певному підприємстві.
Вона є різницею між вартістю створеної і реалізованої продукції та величиною витрат на придбання сировини і матеріалів. Додана вартість виражає реальний вклад конкретного підприємства у створення вартості кінцевого продукту ( зарплата, прибуток, амортизація).
В СНР для розрахунку загальної вартості виробництва використовують ринкову ціну товарів та послуг. Та оскільки певні товари і послуги не продаються на ринку і не мають ринкової ціни, то для їхньої оцінки застосовують умовно нараховану, або ампутовану вартість.
При розрахунку ВВП враховується вартість товарів і послуг, вироблених лише в поточному періоді. А тому з розрахунків вилучаються так звані невиробничі операції, які бувають двох типів:
- Перепродаж товарів;
- Чисто фінансові операції.
У свою чергу, чисто фінансові операції поділяються на:
- державні трансферні виплати ( пенсії. Стипендії, допомога по безробіттю, подарунки, ветеранам, допомога багатодітним та малозабезпеченим сім'ям );
- приватні трансферні платежі ( допомоги батьків дітям-студентам, подарунки заможних родичів тощо ). Ця операція не є наслідком виробництва, а виступає як акт передачі коштів від однієї приватної особи до іншої;
Трансферти – це одностороння та безповоротна передача товарів, послуг, грошей, прав власності та активів від одних економічних суб'єктів до інших, що здійснюється на безоплатній основі.
Операції з цінними паперами ( купівля-продаж акцій, облігацій також вилучається із ВВП, оскільки це є обмін паперовими активами, перерозподіл власності ).
Методи розрахунку макроекономічних показників:
- за виробленою продукцією ( виробничий метод );
- за витратами ( метод кінцевого використання );
- за доходами ( розподільчий метод ).
При розрахунку ВВП виробничим методом підсумовується додана вартість, створена усіма галузями економіки. Тобто по кожній галузі економіки спочатку розраховується валовий випуск, який потім зменшується на величину проміжного споживання.
При розрахунку ВВП методом кінцевого використання підсумовуються витрати всіх економічних агентів, які використовують ВВП: домогосподарств, фірм, держави та іноземців, які експортують товари з даної країни. У підсумку отримуємо сукупну вартість всіх товарів і послуг, спожитих суспільством:
ВВП=Y=C+I+G+NX,
де С – кінцеві споживчі витрати домогосподарств на товари та послуги ( за винятком витрат на придбання житла );
І – валові приватні внутрішні інвестиції, які містять витрати фірм на будівництво будинків і споруд; придбання обладнання, машин, механізмів, нових технологій; створення товарно-матеріальних запасів, амортизацію, а також витрати домогосподарств на придбання житла ( будинків, квартир тощо ).
G – державні витрати, на утримання армії, апарату управління, виплату заробітної плати працівникам державного сектора економіка.
NX – чистий експорт товарів та послуг за кордон. Розраховується як різниця між експортом та імпортом:
NX=X-М
При розрахунку ВВП розподільчим методом підсумовуються всі види факторних доходів, а також два компоненти ( амортизаційні витрати й непрямі податки на бізнес ), які не є доходами. Іншими словами, розраховуючи ВВП за жоходами, потрібно знайти суму таких його складових: амортизаційні витрати; чисті непрямі податки на бізнес – непрямі податки на бізнес ( податок на додану вартість, акцизи, мито, ліцензійні платежі, та інші ) за відрахуванням субсидій. винагорода за працю (цей компонент містить заробітну плату, а також внески підприємств у соціальні фонди), рентні платежі, чисті проценти, доходи від власності, прибуток корпорацій.
Валовий національний наявний дохід дорівнює валовому національному доходу плюс поточні трансферти, одержані резидентами з-за кордону, мінус поточні трансферти, передачі за кордон.
Чистий внутрішній продукт ( ЧВП ) можна отримати із ВВП, коли його зменшити на величину амортизаційних відрахувань:
ЧВП= ВВП – амортизаційні відрахування.
Національний дохід (НД ) –сукупний дохід в економіці, який отримують власники факторів виробництва ( праці, капіталу, землі ) – можна отримати, коли показник ЧВП зменшити на величину непрямих податків на бізнес:
НД=ЧВП- чисті непрямі податки на бізнес.
Для нівелювання цінового фактора в макроекономічних розрахунках обчислюють два види ВВП –номінальний та реальний.
Номінальний ВВП –це обсяг виробництва, який вимірюється в поточних цінах, тобто в цінах, що існують на момент виробництва.
Реальний ВВП – це обсяг виробництва, який вимірюється в сталих цінах.
Для здійснення коригувань розбіжностей міх номінальним та реальним ВВП використовують цінові індекси Лайспейреса, Пааше і Фішера ( цінові дефлятори).
Індекс Лайспейреса показує, як змінюються ціни за два періоди, що порівнюються, якщо структура виробленого ВВП залишається незмінною
