- •1. Зародження і розвиток політичної економії
- •2. Предмет політичної економії
- •3. Закони і категорії політичної економії
- •4. Функції політичної економії
- •5. Методи політичної економії
- •6.Економічна діяльність та її види
- •7. Суспільне виробництво та його фази. Матеріальне і нематеріальне виробництво.
- •8. Основні фактори суспільного виробництва
- •9. Продуктивні сили суспільства
- •10. Суспільний продукт, його структура.
- •11. Праця і робочий день.
- •12. Економічні потреби та їх класифікація
- •13. Закон зростання потреб
- •14. Економічні інтереси, їхня структура та суперечності
- •15. Власність як правова та економічна категорія. Об ’єкти і суб ’єкти власності
- •16. Право власності та функції власності.
- •17. Типи, форми і види власності.
- •18. Власність на фактори виробництва та способи їх поєднання.
- •19. Приватизація та роздержавлення
- •20. Розвиток товарної форми організації виробництва.
- •21. Товарне виробництво та його типи. Загальні риси та розходження простого і капіталістичного товарного виробництва.
- •22. Товар і його властивості. Двоїстий характер праці.
- •23. Еволюція і типи грошей.
- •24. Сутність грошей, їх функції, грошова система
- •25. Закони грошового обігу
- •26. Інфляція та її види
- •27. Причини та наслідки інфляції
- •28. Антиінфляційна політика держави
- •29. Сутність і функції ринку
- •30. Структура ринку
- •31. Поняття і сутність біржи
- •32. Товарна біржа. Фондова біржа
- •33. Валютна біржа. Біржа праці.
- •34. Закон вартості
- •35. Закон попиту
- •36. Закон пропозиції
- •37. Сутність конкуренції. Види конкуренції
- •1) В сфері безпосереднього виробництва:
- •2) В сфері обігу:
- •3) В сфері розподілу:
- •38. Сутність монополізму. Антимонопольне регулювання економіки
- •39. Сутність підприємництва, його функції. Види підприємницької діяльності
- •40. Принципи підприємницької діяльності. Умови для розвитку підприємницької діяльності
- •41. Домогосподарство як суб’єкт ринкових відносин.
- •42. Підприємство як суб’єкт економічної системи
- •43. Сутність і зміст основних макроекономічних показників.
- •44. Національний доход
- •2) Додаткова вартість:
- •45. Сутність і види економічного відтворення
- •46. Зміст та типи економічного зростання
- •47. Чинники економічного зростання
- •48. Сутність, види та фази економічних циклів
- •49. Доходи споживчого призначення
- •50. Світове господарство : суть, етапи й закономірності розвитку
3. Закони і категорії політичної економії
Досліджуючи предмет вивчення, політекономія робить відповідні висновки, узагальнення, класифікації тощо. У результаті цього формується великий понятійний апарат. У системі понять важливе значення мають такі: економічна категорія, економічний закон, економічний принцип.
Економічна категорія — це наукове поняття, яке характеризує окремі сторони економічного явища.
Сутність економічної категорії визначається такими критеріями:
- відображає не природні властивості речей і предметів, а характерну властивість певної системи (елементу, ланки) економічних відносин людей;
- має об’єктивний характер, оскільки відбиває об’єктивну дійсність;
- має історичний характер, оскільки значна частина категорій політичної економії на певному етапі розвитку суспільного виробництва відмирає.
У курсі політичної економії широко використовуються такі категорії: власність, товар, вартість, гроші, капітал, капіталістична економіка, ринок, наймана праця, заробітна плата та багато інших.
В економіці діє низка економічних законів.
Економічний закон виявляє суттєві, стійки і необхідні причинно-наслідкові зв’язки і взаємозалежності даного економічного процесу.
Економічна наука класифікує економічні закони суспільства за такими великими групами:
- усезагальні закони, які властиві будь-якому типу економічної системи. Вони виражають напрями поступального розвитку суспільного виробництва, об’єктивні основи зростання його ефективності, розвитку відносин власності тощо;
- особливі економічні закони, що виражають такі особливості економічних відносин, які є спільними для декількох типів економічних систем. До них належать насамперед закони товарного виробництва і ринку;
- специфічні економічні закони, які діють лише в умовах певного економічного ладу, наприклад капіталістичного чи соціалістичного.
У сукупності всі ці закони формують систему законів економіки та закономірності її розвитку.
Таким чином, економічні закони є складовою предмета політичної економії. Вивчаючи об’єкт свого дослідження, тобто суспільне виробництво, політична економія стикається з проблемою обмеженості виробничих ресурсів (родючих земель, корисних копалин, паливно-енергетичних ресурсів, робочої сили тощо) та раціонального їх використання для найповнішого задоволення потреб людей. Пізнаючи закони, які управляють виробництвом, розподілом і споживанням благ на будь-якому етапі суспільного розвитку, політична економія обґрунтовує, як люди і суспільство мають здійснювати кінцевий вибір рідкісних ресурсів, як найкраще виробляти різні блага, розподіляти і обмінювати їх.
З іншого боку, як зазначалось, економічні відносини людей нерозривно пов’язані з політичними, соціальними та іншими відносинами і соціальними інститутами. Наука досліджує вплив цих відносин на економічні процеси.
Виходячи зі сказаного, можна сформулювати предмет науки так: політична економія вивчає всю систему економічних відносин в їх єдності і взаємодії з обмеженими продуктивними силами та політичними, ідеологічними і соціальними інститутами суспільства. Вона, пізнаючи закони, показує, як люди і суспільство мають здійснювати кінцевий вибір рідкісних ресурсів, як найкраще виробляти різні товари та послуги, розподіляти і обмінювати їх з метою досягнення максимального задоволення потреб людини.