23. Еволюція і типи грошей.

Гроші виникли в 1V – ІІІ тисячолітті до н.е. , а грошові системи - тільки із зародженням капіталістичного способу виробництва.

Виділяють чотири різновидності золотого монометалізму:

а) золотомонетний стандарт, для якого характерним був обіг золотих монет;

б) золотозлитковий стандарт, при якому банкноти розмінювались на золото тільки при наданні суми, встановленої законом ( в Англії 1700 фунтів стерлінгів за злиток золота вагою 12 кг, у Франції – 215 тис. франків);

в) золотодевізний стандарт, при якому банкноти обмінювались на іноземну валюту ( девізи ), яка потім, в свою чергу, обмінювалась на золото. Ця форма була впроваджена в 30 країнах світу;

г) золотодоларовий стандарт, при якому розмін банкнот на золото був відмінений у всіх країнах, а обмін доларів на золото здійснювався тільки для центральних банків країн – членів МВФ. В 1971 році був призупинений обмін доларів на золото.

Основні види грошей:

1) повноцінні ( золоті або срібні ) монети;

2) неповноцінні монети;

3) паперові гроші ( казначейські білети);

4) кредитні гроші ( вексель, чек, банкнота).

24. Сутність грошей, їх функції, грошова система

Сутність грошей та її трактування економістами. Люди завжди намагались зрозуміти природу грошей та описати їх властивості. Ці прагнення історично втілювались у різні теорії, що описували феномен грошей з різних боків. Так, металістична теорія ототожнювала гроші з благородними металами, приписуючи останнім властивість бути грішми від природи. Номіналістична теорія зводила гроші до умовних знаків, а державна розглядає їх як продукт творіння державної влади, установлений політичним законом платіжний засіб.

Історичний розвиток засвідчив, що більшість подібних поглядів на гроші нині вже навіть і не згадуються, проте, у питанні про сутність грошей і сьогодні точаться гострі суперечки.

У літературі сьогодні існує безліч різних визначень грошей, які значно відрізняються одне від одного. Під грішми часто розуміють усе те, що звичайно приймається в обмін на товари і послуги; продукт угоди між людьми, товар особливого роду, що виконує роль загального еквівалента; те, що використовується як гроші (див.: Общая экономическая теория (политэкономия). — М., 1995. — С. 79). Л. Харріс визначає гроші як “…будь-який товар, що функціонує як засіб обігу, лічильна одиниця і засіб збереження вартості” (див.: Харрис Л. Денежная теория. — М.: Прогресс, 1990. — С. 75). Р. Барр пише, що “…гроші можуть бути визначені як засіб обміну, загальноприйнятий у даному платіжному співтоваристві” (див.: Барр Р. Политическая экономия:  В 2 т. — М.: Междунар. отношения, 1995. — Т. 1. — С. 281). Деякі економісти вважають ключовим моментом у визначенні грошей їх платіжну функцію. Яскравим прикладом суто функціонального підходу в цьому питанні слугує визначення К.Р. Макконнелла і С.Л. Брю: “Гроші — це те, що гроші роблять. Усе, що виконує функції грошей, і є гроші” (див.: Макконнелл К. Р., Брю С. Л. Экономикс. Принципы, проблемы и политика. — М.: Республика, 1992. — Т. 1. — С. 264).

З точки зору загального підходу до пізнання сутності грошей, усі наведені вище визначення можна віднести до групи функціональних. Для них усіх є характерним те, що гроші визначаються через їх функціональні форми, не розглядаючи при цьому питання про їх глибшу основу.

Інший підхід, який найбільш послідовно та усвідомлено реалізував К. Маркс, можна назвати логіко-історичним. Відповідно до нього основою для з’ясування сутності грошей є вивчення логіки їх історичного розвитку.

Розгляд історії розвитку грошової форми вартості та типів грошей дає можливість зробити певні узагальнення відносно того, що собою в дійсності являє сутність грошей. Наукове визначення сутності грошей повинне, з одного боку, в узагальненій формі передавати всю їх історію, а з іншого — діставати підтвердження в їх кожній конкретній формі. Власне, розгляд виникнення і розвитку грошей у процесі історичного руху форм товарного обміну і став розкриттям сутності грошей. Залишилось лише викласти його в узагальненій формі.

Оскільки гроші виникли внаслідок розвитку обміну товарів і є однією зі сторін обміну, то можна дійти висновку, що гроші самі є товаром, але товаром особливим, таким, який служить  загальним еквівалентом вартості, її представником. Якщо виходити з цього, то можна розкрити і функції грошей, які є способами реалізації їх сутності.

Функції грошей. 

Суть грошей, як загального еквівалента з найбільшою повнотою проявляється в функціях, які вони виконують:

1) Міра вартості. Суть її полягає в тому, що саме в грошах виражена вартість усіх товарів. Прирівнювання товарів до золота, грошей – це кількісний вимір вартості будь-якого товару. Грошовий вираз вартості набуває форму ціни. Вартість золота, як і будь-якого товару, визначається кількістю суспільно необхідної праці, затраченої на його виробництво. Вартість золота не є постійною величиною, а це означає, що змінюється і міра вартості. Функцію міри вартості гроші виконують ідеально, тобто їх наявність не потрібна для визначення ціни товару.

2) Засіб обігу. З появою грошей відбувається перехід від безпосереднього обміну товару на товар ( Т – Т ) до складнішої форми обігу ( Т – Г – Т ), яка по суті включає два акти: а) продаж товару за гроші ( Т – Г ); б) купівля товару за гроші ( Г – Т ). Тут гроші виконують роль посередника в процесі обміну товарів. Якщо простий обмін товарами обмежений у часі і просторі, то перехід до товарного обігу дозволяє, продавши товар , не купляти інший або, продавши на одному ринку, купити необхідний товар зовсім на іншому. На відміну від функції міри вартості , для якої не потрібні наявні гроші, функція засобу обігу означає реальний рух грошей. З цієї функції випливає, що реальні гроші ( золото ) можуть бути замінені їхнім представником. Саме держава, випускаючи паперові гроші, надає їм вимушений курс у законодавчому порядку.

3) Засіб нагромадження. Товаровиробник продає Самым красивым девушкам - самые модные шорты! modnakasta.ua от 49 грн. товари, а виручені гроші не перетворює в інші товари, вилучає їх з обігу. Таким чином вони стають скарбом.

4) Засіб платежу. Ця функція проявляється при виплаті заробітної плати, податків, плата за оренду землі, приміщень, навчання та ін. Гроші стають засобом платежу саме тому, що вони є мірою вартості і засобом обігу.

5) Світові гроші. Взаємодія національного і світового ринку, вихід товарного обігу за межі окремих країн, міжнародна торгівля породжують цю функцію.

Грошова система – це форма організації грошового обігу, яка історично склалась в тій чи іншій державі і закріплена в національному законодавстві.

В грошові системи входять:

1) грошова одиниця окремих країн ( сьогодні в світі нараховується понад 300 назв національних одиниць);

2) масштаб цін;

3) види державних грошових знаків ( металевих або паперових);

4) регламентація безготівкового обігу;

5) порядок обміну національної валюти на іноземну;

6) державне регулювання грошового обігу.