Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Варіант 4.5.6.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
44.58 Кб
Скачать

Доповніть визначення:

  1. З точки зору банківських установ міжнародні розрахунки – це …

Міжнародні розрахунки — це грошові розрахунки між суб’єктами міжнародної діяльності, що пов’язані з рухом товарно-матеріальних цінностей і послуг у міжнародному обігу.

  1. Відмінність між покритими та непокритими акредитивами полягає у ..

а) покритий — акредитив, для здійснення платежів, за якого завчасно бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або виконуючому банку;

б) непокритий (гарантований) — акредитив, оплата за яким у разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.

Дайте розгорнуту відповідь на питання:

  1. Хеджування в системі міжнародних розрахунків.

Суть хеджування полягає в одночасному укладанні дійсної (на реальний товар) і зворотної їй ф'ючерсної (спекулятивної) угод. Результат хеджування є результатом за обома угодами. Учасник біржової торгівлі може вважатися хеджером, якщо його дії основані на двох моментах:

- наявність на ринку реального товару;

- зацікавленість у зниженні валютного ризику. Процес страхування від зміни курсів валют (хеджування)

- одна з найскладніших біржових операцій, оскільки передбачає функціонування взаємопов'язаних елементів єдиного механізму поетапного укладання і завершення трьох видів угод. Основа страхування від цінового ризику досить проста, однак складним є механізм його здійснення

Вигодами хеджування є такі.

1. Зниження валютного ризику під час обміну валют. Хоча повністю уникнути ризику неможливо, але добре виконаний хедж на ринку з відносно стабільним базисом знімає більшу частину небезпеки.

2. Якщо хедж розпочатий, зовсім не обов'язково ліквідовувати його тільки під час здійснення реальної угоди. Можна проводити операції в межах хеджу, викуповуючи частину контрактів раніше строку і потім знову їх продаючи, якщо ціни зросли. В цьому є можливість отримувати прибуток. Але ці операції набувають спекулятивного характеру, оскільки ф'ючерсна позиція стає не рівною за кількістю і не протилежною за спрямованістю реальному ринку.

Недоліки хеджування такі.

1. Несумісність реального і ф'ючерсного ринків. Оскільки ф'ючерсні контракти є стандартизованими, вони не завжди збігаються з особливими умовами зобов'язань реального ринку. Кількість може бути більшою чи меншою за одиницю ф'ючерсного контракту.

2. Базисний ризик. Внаслідок зміни базису ф'ючерсні контракти можуть не забезпечити повного захисту від цінових коливань реального ринку.

2. Система управління валютним ризиком.

Основою управління валютним ризиком є чітке визначення його кількісних характеристик, що дає змогу банкам застосувати селективне управління, тобто страхувати тільки неприйнятий валютний ризик — ризик, імовірність настання якого є дуже високою. Це пов’язано з тим, що на практиці валютний ризик існує за будь-якої валютної операції, але не всі вони ведуть до збитків, тим більше в обсягах, загрозливих для існування банку. Найчастіше за чіткої організації фінансової роботи майбутні збитки можна звести до мінімуму або ж перекрити незначні суми збитків відповідними прибутками. Управління валютним ризиком (рис. 16.1) передбачає проведення його детального аналізу, оцінювання можливих наслідків та вибір методів страхування. У світовій практиці страхування валютних ризиків називають ще хеджуванням, тобто впровадженням чітко визначених контрзаходів, спрямованих на упередження несприятливої тенденції на фінансовому ринку.

Управління валютним ризиком базується на виборі відповідної стратегії менеджменту ризику, що містить у собі такі основні елементи:

  • використання всіх можливих засобів уникнення ризику, який призводить до значних збитків;

  • контроль ризику та мінімізація сум імовірних збитків, якщо немає можливості уникнути його повністю;

  • страхування валютного ризику в разі неможливості його уникнення.

Управління валютним ризиком базується переважно на використанні певних інструментів банківської діяльності. Найбільшого поширення у світовій практиці набули термінові валютні операції: форвардні, свопові, опціонні та ф’ючерсні, що широко використовуються на міжбанківському ринку, валютних, форвардних та опціонних біржах. 

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]