Кругообіг капіталу – процес безперервного руху капіталу, який послідовно проходить три стадії перетворення: грошову, продуктивну та товарну. Кругообіг капіталу — це такий його рух, що охоплює послідовне проходження ним трьох стадій та набуття ним трьох форм і повернення до початкової. Кругообіг різних форм капіталу можна подати так:
43.Основний та оборотний капітал. Залежно від характеру обігу, перенесення своєї вартості на створювану продукцію капітал, що перебуває у виробничій формі, поділяють на основний і обортний. Основний капітал — це засоби праці, які цілком і багаторазово беруть участь у процесі виробництва, тривалий час зберігають повністю або частково свою натурально-речову форму, а їхня вартість переноситься на вироблений продукт частинами в міру їх зношування. До основного капіталу зараховують ту частину продуктивного капіталу, яка авансована для придбання (купівлі) виробничих приміщень, споруд, машин, устаткування, комп'ютерів, інструментів. Перенесення частини вартості основного капіталу здійснюється шляхом амортизації і утворення амортизаційного фонду. Наприклад, машина служить 10 років. Щорічно десята частина її вартості переноситься на вироблені товари, які створюються з її допомогою. Отже, машина зазнає амортизації.
Обортний капітал - це частина продуктивного капіталу, яка цілком споживається у кожному циклі виробництва, при цьому свою вартість повністю переносить на виготовлений продукт за один кругообіг і яка повністю повертається до підприємця у грошовій формі після його реалізації. До оборотного капіталу зараховують предмети праці, які використовуються у виробництві - матеріали, сировину, паливо, енергію, напівфабрикати та інше. їхня вартість повністю входить у створювану продукцію. До оборотного капіталу належить і та частина капіталу, яка витрачається на купівлю робочої сили. Проте вартість капіталу, витраченого на робочу силу, на відміну від інших частин оборотного капіталу, у процесі виробництва не переноситься на готовий продукт. Робоча сила разом з іншими чинниками виробництва (капіталом і підприємцем) створює нову вартість, яка є складовою доданої вартості.
44. Зношування основго капіталу.Амортизація. У процесі кругообігу основний капітал зазнає фізичного (матеріального) і морального зношування.Фізичне зношування - це матеріальне зношування машин, обладнання, ЕОМ, комп'ютерів, інструментів, будівель і споруд та інших засобів праці в результаті поступової втрати окремими елементами своїх техніко-виробничних властивостей, своєї споживної вартості. Фізичне зношування є наслідком впливу виробничних навантажень, атмосферних умов, змін у будові матеріалу, з якого виготовлені знаряддя праці. В економічному значенні фізичне зношування — це процес перенесення вартості на готовий продукт тією середньою мірою, якою основний капітал втрачає свою споживну вартість.Крім фізичного зношування, основний капітал зазнає і морального зношування. Моральне зношування - це передчасна втрата засобами праці (машинами, обладнанням, ЕОМ, комп'ютерами, інструментами) частини вартості через конструктивне старіння, винайдення нових засобів праці незалежно від фізичного зношування. Матеріальною основою морального зношування є науково-технічний прогрес. Існують дві форми морального зношування. Перша форма полягає у втраті місткості засобів праці внаслідок підвищення продуктивності праці. Тобто, коли старі засоби праці втрачають частину первісної вартості, бо нові засоби праці такої самої конструкції виробляються дешевше внаслідок зростання суспільної продуктивності праці в галузях, що їх виготовляють. У результаті на готовий продукт переноситься їхня менша вартість.Амортизація - це процес поступового перенесення вартості засобів праці у міру зношування на вартість виробленого продукту і використання цієї вартості для подальшого відтворення (заміщення, відновлення) засобів праці
45. Суспільні та індивід.витрати виробн. Витрати виробництва – це сукупні витрати живої та уречевленої праці в засобах виробництва, при виробництві конкретного виду продукції . З теоретичної точки зору витрати виробництва поділяються на суспільні та індивідуальні. Суспільні витрати – це витрати які відповідають вартості продукції, тобто вони лежать в основі еквівалентного обміну товару на товар. Індивідуальні витрати – це витрати конкретного підприємства на виробництво конкретного виду продукції. Індивідуальні витрати відповідають собівартості продукції
46. Класифікація витрат на виробництво. Витрати - грошове вираження витрат виробничих факторів, необхідних для здійснення підприємством виробничої і коммерційної діяльності. Вони проявляються в показниках собівартості виробництва і продукції. Класифікація витрат на вир-во- 1)зовн.- явні (придб-я того, що саме не виробл.- сировина, паливо; відображу. в бухг. обліку) 2)внутр.- неявні (пев. прибуток власника фірми, що скл. елемент витрат). В сумі вони є економ. витратами. Витрати є залежн. і незал. від величини вир-ва. Не залеж.- пост. витрати (TFC) рента, амортиз. відрахув-я, з\п вищ. управл. персоналу, охорона. Залеж.-змін. витрати (TVC) сировина, паливо, з\п, транспорт-я. Їх сума скл. валові витрати- TC=TFC+TVC. Сер. витрати- A TC=TC\Q (од. продукту). Сер. пост. в.- A FC=TFC\Q. Змінні- A VC=TVC\Q. Грант. витрати(MC)- витрати на вир-во кож. дод. од. прод-ї відносно розрахунку об’єму вир-ва. Вони показ. приріст вал. витрат при зміні об’єму випуску на 1дод. одиницю- MC=∆TC\∆Q (зміна). Прямі в.- вигот-я пев. різновиду перод-ї і обчисл. на його од. прямо. Непрямі- вигот-я різ. виробів, тому не обчисл. на окр. різновид прод-ї.
47Собівартість- витрати підпр-ва на вир-во і реаліз-ю продукції вираж. в грош. формі. Це вартість витрач. засобів вир-ваі роб. сили. Стр-ра С.- аморт-я осн. капіталу, паливо, сир., енерг, з\п, соц. страх-я. Існує індив. і галуз. С. Виробн.С.-аморт-я+ вартість+ з\п+ страх-я. + витрати на реаліз-ю- повна С.(комерц.). Шляхи зниж-я- 1)підвищ-я прод. праці 2)екон. викор-я обор. капіталів 3)ефект. викор-я осн. капіталів 4)зниж-я цін 5)авто-я вир-ва 6)НТР 7)удоскон-я структури управл-я.
48.Прибуток- перетвор. форма дод. вартості. Відмін-ть- 1)д.в. створ. жив. працею, є виразом дод. праці 2)д.в.- результат процесу вир-ва, пр-к- капіталу 3)д.в.- вираз відносин власників засобів вир-ва і роб. сили; пр-к- нема відносин між екон. суб’єктами 4)д.в. залеж. від реаліз-ї змін. капіталу і норми д.в.; пр-к- + реаліз. ціни на товар. Норма прибутку- віднош-я д.в. до аванс. капіталу. ... Відмін-ть Р1(пр-к) від М1(д.в.)- норма д.в. відбив. ступінь спів-я д.в. до ступеня експлуатації робітників; норма пр-ку- ступінь прибут-ті капіталу. М1 більш. ніж Р1. На пр-к вплав.- 1)п-к пр.пропорц. залеж. від д.в. 2)економії викор-я пост. капіталу 3)фактор зрост-я- підпр. діяльність 4)собівартість, рівень цін, прод. праці, якість Доход- виручка від реалізації- Р(ціна) * Q(к-ть). Пр-к- це різниця між заг. виручкою від реадіз-ї і її пов. собівартістю. З баланс. Пр-ку роб. 1-чергові платежі- податки, за кредит, штрафи. Залиш. чист. пр-к з якого форм. резервн. фонд. Утвор. фонд розвитку вир-ва, соц. розвитку, матер. заохоч-я. Для визнач-я цілей пр-ку існ. статут підпр-ва.
49. Рентаб-ть вир-ва(N)- узаг. Показник екон. ефект-ті роботи підпр-в за відпов. період, що хар. їх прибут-ть. Р. визнач. 2 методами- 1)віднош-я величини отрим. пр-ку до вартості осн. і обор. фондів.- N=(П \ Ф осн.+Ф обор.) *100% (якщо виробл. к-ка видів прод-ї) 2)віднош-я величини пр-ку, отрим. від реал-ї пев. прод-ї. до пов. собівартості дан. виду прод-ї- N=(П \ пов.соб.)*100% фактори підвищ-я Р- 1)зраст-я прод. праці 2)покращ-я викор-я осн. фондів 3)зниж-я матеріаломістк-ті продукту, її собі вар-ті. 4)підвищ-я якості.
50. Ефект-ть викор-я факторів вир-ва. Узаг. Показниками ефект-ті роботи підпр-ва є пр-к і рент-ть. Ефект-ть вир-ва- співвідн-я результатів вир-ва до витрат. Еф. вик-я факторів вир-ва визнач. такими факторами- 1)прод.праці (показ. ефект-ть викор-я роб. сили) 2)фондовіддача (..засобів праці) 3)фондомісткість (віднош-я вартості осн. виробн. фондів до вартості виробл. прод-ї) 4)матеріаломіст-ть (віднош-я вартості витрач. предметів праці до вар-ті виготовл. продукту).
51.Суть торг.кап.і торг.прибутку.Торг.кап.являє собою част. пром.капіталу,що відокр.від нього і застос.лише сфері обігу.Спец.ф-єю торг.к.є реаліз. товарів обслуг.сфери послуг.Умов.виникн.і існув.торг.к.єнаявн.товарн.виробн.і тов.-грош.відн.Торг.прибут.утв.н а основі неіквівалентн.обігу. Ф-ії торг.капіт.: -перетв.тов.капіт.в грошов.або реаліз.д.в.; -торг.кап. є капіт.обігу не ств.д.в.,але він сприяє її збільш.і сприян.норми прибутку. Джерел.торг.приб.є певна част.д.в.,яка утв.в процесі виробн. Торг.приб. – це особл. форма д.в.,джерелом якої є д.в.,що ств.в процесі виробн. І пром.,і.в вироб.кожен отрим.свою частку прибутку відпов.до влож.капіталу.Отже,торг.приб.-це чат.д.в. Торг.кап.в проц.виробн. прискорює кругообіг пром.кап.,веде до розш.виробн.;сприяє зрост.варт.та д.в.
52.Витрати обігу,їх склад і заміщ.Торг.кап.робить витрати не лише на куп.товару у виробн.,але і на реаліз. Затрати повяз.із орган. реаліз.товару утв.витрати обігу.Вони под.: -чисті витр.о., -додат.витр.о. Чисті в.о.-це ті витрати,які обумовл.викл.самим процесом к.-пр.(витр.на оплату прац.,на кореспонд.,на рекл.).Витрати,які утв.чисті витр.о. не дають суп.ніякого дод.прод. і не добавл.до товар.,що реаліз.Дані витрати джер.свого заміщ.мають дод.варт. Дод.витрати-це ті,які виклик.продовжен.виробн.процесів в сфері обігу. До них віднос.сортування,розфасування,упаковка товарів,х зберіг.,транспорт. Така праця наз.прод.прац.Вона збільш.варт.товарів,які реаліз.Заміщен. таких витрат здійсн.в процесі реаліз.товару.
53.Позичк.капіт.як основа кред.відн.Поз.к.-це відокремлена частина пром.кап.; це грош.капіт.,який надається в позичку і принос.йому %.Джерелом поз.к.є:тимч.вільні грош.кошти у формі амортиз. відрахувань;тимч.вільні оборотні кошти;накопич.на підпр.кошти для розв.виробн.;грош.доходи різн.членів суп.Форм.руху поз.капіт: Г-Г’.Поз.к.-це особл.вид к.,який відріз.від ін.к.: -поз.к.-це к.-власність,на відмін.від к.-ф-ії,який функт.в пром.,торг.;поз.к.-це к. особл.роду; специ.форма руху поз.к. Г-Г.Власн.грошей повн.відірваний від вироб.Він від.свій кап.-позичку і отрим.дох.у вигляді поз.%,який є особл.видом дод.в.
54.Суть,форми та принципи кредит.Кред.-це специ.спосіб обміну,яому притам.вклад.на певний строк і повернен.еквіваленту за отрим. товари ігроші. т ств.довгост.звязки між агентами. Принципи: -цільовий характ.-строков.,поворотність,-платність,- матеріал.забезпечен.,-ринк.ефективн.,екон.свобода. За формами надання кред.буває: товарн.і грошов. Розгул.такі види(форми)кр.: -банків. – лише в грош.ф.,кредитор банк,не обмеж.розм.власного кап., на Корот.,сер.і довгоч.термін.; комерц.-
надають один одн.функціон.підпр.у тов.ф.на коротк.строк під вексель.; держ.-ек.відн.,що виник.між.д. і фіз..т юр.о. у проц.формув.і використ.централіз.грош.ресурс.
спож.-над.насел.для купівлі спож.товарів.Над.як торг.підпр.,так і банк.на як корот.та строк. іпотечн.- позика під заклад нерух. На довгост.
міжнар.- кр.уряду 1 країни уряду інш. лізинг – над.в довго строк.оренду машин,обладь.,трансп.зас.,при збер. права вл.на них за орендодавцем.
55.Банк.с-ма Укр..Банки є центр.фігурою кред.с-ми.Саме через них здій.основні посер.ф-ії між кред.і позич. Є б. центральні і комерц. В сукуп.і взаємодії всі банки скл. банк.с-му.У центрі банк.с-ми стоїть центр.банк.Він є емісійним, касовим та резервн. центром кр.Центр. б.В Укр..є Нацбанк.Він забезп.стаб.і збаланс.ринку екон Укр..; пров.єдину грош.пол.;визн. курс. грн.Друга част.банк.с-ми-комерц.б. та їх відділення.Свій кап.вони утв.за рах.депозитів(вкладів, позичок клієнтів).Банк.приб.є част.ДВ,ств.в проц.виробн. і перерозп.на користь грош.підпр.За спос.функц.можуть бути АТ і ТОВ. Правова осн.д-сті –ліцензія. Ком.банки був:універс.(акумул.грош.коштинас.,підпр.,зд.грош.розрах.,над.банк.посл.) і спеціалізм.(здійсн.грош-кред.операц.у вузько спец.серах.
56.Ф-ії та операц.банків.Банки є центр.фігурою кред.с-ми.Саме через них здій.основні посер.ф-ії між кред.і позич. Є б. центральні і комерц. Ком.банки був:універс.(акумул. грош.кошти нас.,підпр.,зд.грош.
розрах.,над.банк.посл.,кер.грош-кред.обігом) і спеціалізм. (здійсн.грош-кред.операц.у вузько спец.серах.(кооперат.,сільс.,іпот.,експ.-імпорт.).Ф-ії НБУ: -здійсн.єдин. держ.пол.у сфері грош.обігу і кредит.;-моноп.право на випус(емісію)грошей;-коорд.д-сть банк.с-ми в кр.; -устан.курс.нац.грош.один.;-над.кредити комерц.б.;регул.розміри банк. відсотк.ставок.;-зберіг.грош.кошти резерв.б. Ф-ії комерц.б.: -розміщ.грош.вкладів і кред.; здійсн.грош.розрах.за доруч.клієнта; зберіг цінностей сейах;здій. траст.операц.;зд.випуск,куп.,прод.,зберіг. плат.докум.,цін.паперів,а також опер.з ними.
57.Агр.відн.та їх специфіка.Агр..відн.-це сист.екон.відн.,що виник.між людьми з приводу викор.землі та виробн,розп.,обміну та спож. с\г прод. В основі агр..відн.лежать форми власн.на землю.В Укр. прив.,колект.,держ.та особисте.підсобн.господ. Особл. с\г: -земля най гол.спосіб вир.;-земля спец.засіб вир. і якщо вірно її викор., то прод.землі зростає;-землю неможл.кільк.збільшити; -виробн.зал.від прир.-клім.умов; -характ.неспівпадіння часу вир.з роб період. В с\г дод.прод.под.на 2 частини:1.типов.дод.прод,який вигот.і в ін.галуз.; 2.надлишк.дод. прод.,що утв.в окрем. зонах на основі диференціююч. прир.фактор. Спостер.особл.кругообігу основн.і оборот.фондів.Вони не завжди проход.стадії обігу.
58.Зем.Рента та орендна плата.
В рин.екон. с\г в клас.формі харак. наявність 3-х класів:1)зем.власник,який надає свою землю у Влас.;2)підпр.-орендатор;3)наймані с\г прац. Підпр.-оренд.сплачує зем.власн.зем.ренту.Зем.рента-це грош.сума,яка скл.із част.дод.в.з верх-сер.приб.і виплач.за прао корист.землею. Зм.рента випл.у формі оренд.плати.В оренд.пл.входить зем.рента,%на раніше вклад.капіт,а також аморт.цього капіт. Зем рента вист.в так.форм.:1)диференціал.р.(різн.між суп.ціноювиробн.,що визн.затр. вир.на гірш.землях і Інд.ціноювир. на кращ.і сер.земл.);2)абсолютна( це різниця між варт. с\г продук. і її суп.ціною виробн.);3)Моноп.(це різн.між ринк.ціною певної с\г прод. і її варт.)
59.Диференц.рента 1 і 2.В с\г утв.надприбуток,так як і в промисл.,тобто це різниця між суп.і індив.ціною виробн.Але в пром.надприб.має тимч.характ.В с\г він може існувати постійно.Прич. цього є своєрідна моноп.на землю,як на об’єкт господар.Таким чином,прич.утв.дифер.ренти і 1,і 2 порядку є моноп.на землю,як на оюєкт господар.Отож,дифер.рента- це різн.між суп.ціною виробн.,що визнач.затратами виробн.на гірших землях і індив.ціною виробн.на кращ.і серед.землях. Умовою дифер.р.1 є наявність не однак.за родючістю земель,тобто прир. родючість,а також не однак.місце розташ.від ринку збуту.
60.Моноп.Та абсол.Рента.
Прич.абсол.р.-монопол.прив.власн. на землю. Умовою утв.асол.ренти є більш нижча органічна буд.капіт. в с\г,ніж в сер.буд.всього суп.капіт.Відомо,що в галуз.,де орган.буд.кап.вища сер.будов. всього суп.кап.ціна виробн.тов.вища їх вартості і навпаки.Отже,якщо в с\г органічна буд.кап.нижча,ніж в пром.,то ціна виробн.нижча вартості. Абсол.рента-це різниця між варт. с\г продукції і її суп.ціною виробн. Джерелом є дод.праця найм. с\г робітників.
Моноп.рента – це різниця між ринк.ціною певної с\г продукції і її вартості.
61. Агропромисловий комплекс (АПК) – це сукупність виробничо взаємопов’язаних під-приємств з вирощування, зберігання, заготівлі, транспортування, переробки і реалізації сільськогосподарської продукції, а також обслуговуючих та допоміжних підприємств та організацій. Агропромисловий комплекс розви-вається на основі агропромислової інтеграції і відіграє важливу роль у більшості країн світу. Адже саме він виконує важливу суспільну функцію – забезпечує населення продуктами харчування. Більшість з них відносяться до товарів широкого споживання, від забезпечення якими та якості яких залежать фізичне здоров’я населення, що дуже важливо для збереження і покращання його генофонду, забезпечення хоча б простого відтворення населення в країнах перехідної економіки. Дуже гостро ця проблема постала і в Україні, де в останні роки поглиб-люються процеси депопуляції населення.На розвиток АПК і ступінь його ефективності в Україні впливають численні природні та економічні фактори. Особливе значення у реформуванні АПК, підвищенні його конку-рентоспроможності має зміна відносин власності, формування багатоукладної аграрної економіки, забезпечення раціональних виробничо-терито-ріальних зв’язків між складовими АПК.Серед факторів, які впливають на розвиток АПК України, пріоритетними є: система господарювання, характер виробничих відносин, рівень соціально-економічного розвитку країни, природні ресурси та структура земельного фонду, технічний рівень і стан основних фондів підприємств АПК, забезпеченість трудовими ресурсами, транспортно-географічні умови.
В Україні інтенсивність розвитку АПК та розгалуженість структури сільського госпо-дарства обумовлена, по-перше, різноманітністю природних умов у зв’язку з наявністю тут трьох природних зон: Полісся, Лісостепу, Степу та гірських масивів Карпат і Криму. Саме агро-кліматичні, грунтові та водні ресурси є провідними факторами розміщення і спеціалізації сільського господарства. Рівень розвитку АПК країни чи регіону визначається на основі аналізу рівня розселення та ефективності розвитку його виробництв. Ознакою ефективності і високого рівня розвитку АПК є забезпечення споживчого попиту населення країни в продуктах харчування відповідно до фізіологічних норм, формування експортного потенціалу цих товарів при раціональ-ному використанні природних ресурсів і збережен-ні природи.
Зміст процесу суп.відтворення.
Суп.відтвор.-це процес суп.виробн. у постійн.взаємоповторюв.звязку і безперервному потоці свого відновлення. Суть відтв. розгляд.в суп.маштабі,тобто це відтвор. виробн.відн. і прод.сил. Розгл.відтв.капіталу як ындив.,так ы суп. Выдтв.інд.капіт.здійсн.у процесі його обігу,у результ .постійного перетворюв.грошей елементи продукт.капіт.і ствтоварів у гроші. Відтв.сусп.капіт.-це сук.індив.капіт.у їх взаємозв.,взаємообумовл.і взаємо зал.Відтв.в суп.машт.не може відбув.без відтвор.роб.сили –це відновл.її працезд.,це підгот. належної зміни,тобто відпов.рівенб освіти,каліф.Відновл.з\в-це заміна зношених засобів виробн.і при розшир.відтворен.-це збільш.к-сті на якісно новій основі.Також,це відн.палива,сиров. Розгул.2 види відтв.:-просте-це відновл. проц. виробн.в попередніх машт.і дод.продукт при цьому повністю викор.на спожив.,тобто задовол. особистих потреб.; -розширене- це відн.проц.виробн.у збільш.маштаб.і при цьому част.дод.продукту використ.на розш.виробн.
63.Сук.сусп.прод.і його відтвор.
Основною катег.сусп.відтв. є ССП- це вся сук.жит.благ виробл.в суп.протягом певного періоду(рік). ССП визн.як суму валової продукт. галуз.матер.виробн.(с\г,пром).Форми вияву ССП: ВВП і ВНП. Джерела-праця самод.насел.кр.Характ.2 властив.:1)здатність задовільн.ту чи ін.аотребу,2)втіленими затратами суп.праці.Взвязку з цими власт.розр. натур.-речову і суп.сторони. ССП як втіл.сусп-необх.затрат праці набуває вартісної визначен.,тобто суп.сторона прод. ССП=c+v+m; ССП=ФЗ+НП+ДП.За функт.призначен.ССП-це ФЗ(на відн.зношен.з\в),ФС(задов.потреб), ФН(джер.розшир.відтвор.і збільш.нац.багатства).Умови реал.при прост.відтв.1) І пі дрозд. (c+v+m)=Ic+IIv, I-c+v+m,II-c+v+m; 2)ІІ(c+v+m)= I(v+m)+ІІ( v+m);3) I(v+m)=Іс.Умови реал.при розш.відтвор.:1)І (c+v+m)> Іс+ІІс; 2)ІІ(c+v+m) < I(v+m)+ІІ( v+m); 3) I(v+m) >ІІс.Особл. ССП в тому,що він вкл.повторне врахув.споживч. заходів виробн.