3. . Методика організації і проведення навчальних екскурсій з фізичної географії

Шкільна програма з географії передбачає мінімальну кількість екскурсій, які треба провести при вивченні кожного курсу. Це обов’язкові навчальні екскурсії, але вчителі організовують й проводять позапрограмові екскурсії, які є складовою частиною позакласної роботи з географії.

Екскурсія проводиться перед вивченням програмового матеріалу і після. Якщо екскурсія проводиться перед вивченням програмового матеріалу, то її метою буде створення уявлень, необхідних для наступного формування на уроках певних географічних понять. На екскурсіях, які проводяться після вивчення теми, закріплюються знання і вміння, набуті на уроках [7].

Підготовка вчителя до проведення навчальної екскурсії в природу включає:

1. формування мети і завдань екскурсії;

2. вибір маршруту, ознайомлення з ним на місцевості,вивчення природи району екскурсії і його визначних пам’яток;

3. визначення об’єктів спостереження, кількості і розміщення зупинок під час екскурсії, змісту і методів роботи з учнями на кожній зупинці;

4. визначення загального завдання та індивідуальних і групових завдань для учнів;

5. розробка рекомендацій по екіпіровці, груповому й індивідуальному спорядженню учасників екскурсії [9].

Формування мети і завдань екскурсії залежить від вимог шкільної програми з географії. Необхідно враховувати час проведення екскурсії, оскільки цим визначається підготовка учнів до самостійної роботи під час виконання практичних завдань, а також можливість збору краєзнавчого матеріалу для наступних тем курсу географії.

Використовуючи різні матеріали і літературні джерела з географії, краєзнавства і туризму, вчитель складає схематичний план місцевості, робить опис природних умов місцевості, на якій, проводиться екскурсія, вибирає маршрут і зупинки на ньому. В окремих випадках, крім основних зупинок, які вимагає навчальна програма, можуть бути і додаткові зупинки біля об’єктів,які викликають собою якийсь пізнавальний інтерес або сприяють професійній орієнтації, природоохоронному, воєнно-патріотичному чи естетичному вихованню. Слід врахувати те, що додаткові зупинки потребують додаткової затрати часу. Ознайомлюючись з маршрутом, вчитель уточнює географічне положення зупинок, зміст пояснень і завдань учням, форму і об’єм записів, а також виконання ескізів, малюнків, схем, які повинні будуть зробити учні. Необхідно також заздалегідь вибрати оптимальний варіант розміщення бригад (груп дітей), який дасть можливість об’єднувати і порівнювати результати практичних робіт (нівелірування, визначення глибини, ширини і швидкості течії річки, дослідження органічного світу та ін.), які вони виконують. Чим менше бригад, тим легше вчителеві контролювати їх роботу. Тому кількість учнів у бригаді повинна бути оптимальною і кожен член бригади постійно зайнятим. Цим досягається найбільша ефективність і користь уроку-екскурсії.

Під час проведення навчальних екскурсій, як і на класних уроках, можуть бути використанні інформаційно-рецептивний, репродуктивний та проблемні методи навчання [1].

На думку С.Г.Коберніка, методика проведення навчальної екскурсії залежить від її мети і завдань, які ставить учитель, від обраних для вивчення краєзнавчих об’єктів. До організації навчальних екскурсій з фізичної географії ставляться деякі загальні вимоги [3].

1. Вступна бесіда вчителя. Її починають з огляду навколишньої місцевості (нагадування учням мети і завдань екскурсії), короткої характеристики природних особливостей місцевості і окремих краєзнавчих об’єктів. Учитель розповідає, як виділяти найпростіші природні комплекси і як давати їм характеристику, повторює методику їх опису у щоденнику, нагадує правила поведінки у природі.

2. Самостійна робота бригад з вивчення природних об’єктів за планом (кожна бригада вивчає окремий об’єкт або всі бригади йдуть по замкненому полігону від об’єкта до об’єкта).

3. Заключна бесіда, на якій узагальнюються результати спостережень і проведених навчальних досліджень, перевіряється правильність виконання завдань, нагадується хід виконання роботи вдома: оформлення зібраних матеріалів, завершення записів у щоденниках, оформлення звітів – індивідуальних і всієї бригади.

На навчальних екскурсіях з фізичної географії доцільно спрямовувати діяльність учнів на вивчення змін природи людиною, на встановлення взаємозв’язку в системі «природа – суспільство – природа». Цим самим учитель формуватиме в учнів світоглядну ідею взаємозв’язку природи і суспільства.

Зібраний учнями і вчителем на навчальних екскурсіях, а також під час попередньої теоретичної підготовки краєзнавчий матеріал оформлюється у вигляді стендів, альбомів, рукописних журналів, схем і картосхем, діаграм, таблиць, фотографій. Часто краєзнавчий матеріал передають до краєзнавчих куточків, географічних кабінетів або шкільних музеїв.

Як правило, після навчальної екскурсії учні представляють індивідуально-бригадний звіт, в якому розкривають зміст виконаних навчальних завдань (досліджень) кожним учнем і бригадою в цілому. Звіт також містить план місцевості, опис поверхні, замальовку або фотографії геологічного відслонення, якщо є – ґрунтового розрізу, зразки гірських порід з етикетками. Індивідуально-бригадні звіти учнів являють собою комплексну характеристику природно-територіальних комплексів своєї місцевості, вони дають змогу наочно побачити взаємозв’язки [3].