
- •Курсовий проект (робота)
- •Розділ і. Психолого-педагогічні аспекти використання проектних технологій у навчально-виховному процесі.
- •. Сутність основних понять проблеми дослідження.
- •. Класифікація навчальних екскурсій.
- •. Методика організації і проведення навчальних екскурсій з фізичної географії
- •Розділ іі. Навчальні екскурсії з курсу «загальна географія».
- •Урок-екскурсія на тему: «Спостереження за висотою Сонця над горизонтом, погодою, сезонними змінами в природі» (практична робота №1)
- •Організація класу до уроку.
- •Повідомлення теми уроку. Постановка мети і завдання.
- •Застосування засвоєних знань, умінь і навичок.
- •Готуємося спостерігати за змінами в природі (у класі)
- •Вчимося спостерігати за змінами в природі (на місцевості)
- •Організація домашньої роботи.
- •Спостереження за сезонними змінами в природі.
- •Підсумок уроку.
- •Урок-екскурсія на тему: «Ознайомлення з компонентами природи своєї місцевості, виявлення взаємозв’язків між ними» (практична робота №13)
- •Організація класу до уроку.
- •Повідомлення теми уроку. Постановка мети і завдання.
- •Застосування засвоєних знань, умінь і навичок.
- •Організація домашньої роботи.
- •Підсумок уроку.
- •Урок-екскурсія на тему «Температура земної поверхні та повітря. Її зміни з висотою, розподіл залежно від кута падіння сонячних променів»
- •Хід уроку
- •Організація класу до уроку.
- •Перевірка засвоєних знань, умінь і навичок
- •Повідомлення теми уроку. Постановка мети і завдання
- •Формування і засвоєння нових знань, умінь і навичок
- •Температура повітря – найважливіший показник погоди.
- •2.Вимірювання температури повітря.
- •3. Чинники, що впливають на зміну температури.
- •4. Зміни температури повітря, залежно від кута падіння сонячних променів.
- •4.Аналіз спостережень за температурою.
- •Систематизація і узагальнення засвоєних знань, умінь і навичок.
- •Застосування засвоєних знань, умінь і навичок
- •Організація домашньої роботи
- •Підсумок уроку.
- •Висновки
. Класифікація навчальних екскурсій.
Екскурсії можуть бути різними, використання їх у навчальному процесі потребує неабиякої підготовки вчителя і учнів.
За тематикою екскурсії поділяються на:
Екскурсія на природу – в ліс, на луки, до водойми, ботанічного саду, тобто відвідування природних і штучних природних угрупувань – біоценозів.
Екскурсія на сільськогосподарські об’єкти, промислове підприємство – в поле, на птахоферму, тваринницьку, молочну ферму, до плодового саду, на город, оранжерею [4].
Екскурсії поділяють: за часом (короткотермінові, тривалі); за черговістю під час навчального процесу: попередні, або вступні (на початку вивчення теми, розділу програми), супровідні, або проміжні (в процесі вивчення навчального матеріалу), заключні, або завершальні (наприкінці вивчення теми, розділу); за відношенням до навчальних програм (програмні та позапрограмні) [11].
Екскурсія, як видно зі стислої характеристики її сутності, являє собою багатопланове дидактичне утворення, тому її поділ на групи може здійснюватися за різними ознаками.
За зв'язком з навчальними програмами розрізняють екскурсії програмні (передбачені програмою) й непрограмні (виходять за межі програми), Нині в зв'язку з реформою школи дозволяється збільшення питомої ваги непрограмних екскурсій. Вони проводяться як позапланові заходи.
За змістом навчальні екскурсії діляться на три великі групи:
1. Природничо-географічні екскурсії (охоплюють природу й людину як частину природи), їх можна в свою чергу поділити на природничі І власне географічні. До групи природничих відносяться астрономічні, фізичні, метеорологічні, мінералогічні, ґрунтові, ботанічні, зоологічні та ін.
2. Гуманітарні (суспільствознавчі) екскурсії. Сюди відносять культурно-історичні, художні і художньо-історичні, літературні, економічні і економічно-побутові.
3. Виробничі екскурсії. Вони мають на меті вивчення промислових і різних сільськогосподарських підприємств, заводів, фабрик, колгоспів, радгоспів та інших об'єктів.
За обсягом навчальні екскурсії можна поділити на однотомні, багатотемні (споріднені теми з одного предмета) й комплексні, інтегральні (багатотемні з різних предметів). Однотемні й багатотемні іноді об'єднують в групу тематичних екскурсій .
Тематичні екскурсії — це такі, які проводяться по ходу вивчення однієї чи кількох взаємозв'язаних тем того чи іншого предмета.
За методом проведення розрізняють дослідницькі, ілюстративні й комбіновані екскурсії.
Дослідницькі екскурсії проводяться в лабораторії, конструкторські бюро, на колгоспні й радгоспні поля. Останні в зв'язку з актуалізацією проблем охорони навколишнього середовища набули відносно широкого розповсюдження.
Ілюстративні екскурсії організуються переважно з метою демонстрації практичного застосування законів науки на виробництві, наприклад екскурсії на холодильні підприємства.
Комбіновані екскурсії організовуються для досягнення кількох цілей — ілюстрації використання закономірностей науки на практиці, самостійного з'ясування учнями принципів конструкції машини й механізмів та ін.
За часом проведення відносно тем, які вивчаються на уроках, екскурсії ділять на вступні, поточні й підсумкові.
Вступні екскурсії передують вивченню нового матеріалу. Їх мета здебільшого обмежується потребою попередньо ознайомити учнів зі змістом нового предмета чи розділу курсу, великої теми. На таких екскурсіях учні знайомляться з опорними поняттями, одержують наочні уявлення, необхідні їм для свідомого засвоєння нового навчального матеріалу.
Поточні екскурсії організовуються паралельно з вивченням теоретичного матеріалу й покликані забезпечити більш глибоке його розуміння учнями, доповнити їхні знання новими фактами, наочними уявленнями
Підсумкові екскурсії проводяться після вивчення розділу (теми) програми з метою узагальнення й систематизації теоретичних знань, удосконалення й закріплення умінь і навичок. На підсумкових екскурсіях розкриваються зв'язки вивченого на уроках матеріалу з реальними процесами і явищами.
Серед природничо-географічних екскурсій виділяють осінні, зимові, весняні, літні [10].
Класифікація екскурсій за Б. В. Ємельяновим [11].
За змістом: оглядові (багатопланові), тематичні, навчальні та рекламні.
Оглядова екскурсія, як правило, багатотемна, з використанням історичного та сучасного матеріалу. Будується на демонстрації різноманітних об'єктів — пам'яток історії та культури, будівель та споруд, природних об'єктів, місць знаменитих подій, елементів благоустрою міста, промислових та сільськогосподарських виробництв тощо. В оглядових екскурсіях події висвітлюються широко планово. Що дає загальне уявлення про місто, край, область, державу в цілому.
Тематичні екскурсії діляться на історичні (історико-краєзнавчі), археологічні, етнографічні, воєнно-історичні, історико-біографічні, екскурсії до історичних музеїв, промислові, природничі та екологічні, мистецтвознавчі, літературні, архітектурно-містобудівні.
Навчальні екскурсії розглядаються як форма навчальної роботи для різноманітних груп екскурсантів (екскурсія-консультація, екскурсія-демонстрування, екскурсія-урок, наукова екскурсія для спеціальної аудиторії).
За складом та кількістю учасників поділяються на індивідуальні, колективні, для місцевого населення, туристичні, дорослих та школярів, з урахуванням особливостей сприйняття.
За місцем проведення: міські, заміські, виробничі, музейні, комплексні.
За способом пересування: пішохідні, транспортні, що складаються з двох частин: аналіз екскурсійних об'єктів на зупинках та розповідь матеріалу в дорозі, що пов'язаний з об'єктами дослідження.
За формою проведення: екскурсія-масовка, екскурсія-прогулянка, екскурсія-лекція(більше розказується ніж показується), екскурсія-концерт, екскурсія-постанова.
За тривалістю.
Отже, визначальною умовою щодо вибору певного виду екскурсії є мета, яка ставиться вчителем перед екскурсією. Дидактична ефективність екскурсії суттєво залежить, в першу чергу, від правильності вибору об'єкту. Вибір об'єкту екскурсії обумовлюється не тільки змістом теми, але і виробничим та природнім довкіллям.