Методики та показники оцінки інтенсивності конкуренції.
Однією з найважливіших характеристик активності конкурентного середовища підприємства є інтенсивність конкуренції - ступінь протидії конкурентів в боротьбі за споживачів і нові ринкові ніші. Інтенсивність конкуренції проявляється в тому, наскільки ефективно підприємства використовують наявні в їх розпорядженні засоби конкурентної боротьби, зокрема більш низькі ціни, поліпшені характеристики товару, більш високий рівень обслуговування споживачів, випуск нових товарів тощо.
Для визначення рівня інтенсивності конкуренції на конкретному ринку використовують три основні групи методів:
через розподіл ринкових часток між конкурентами
оцінювання темпів зростання ринку
через оцінку рентабельності ринку
Ринкова частка фірми відображає найбільш важливі результати конкурентної боротьби, фіксуючи ступінь домінування фірми на ринку, її можливості впливати на обсяг і структуру попиту та пропозиції, ціни і динаміку ринку в цілому.
Частка ринку може бути розрахована різними способами:
частка ринку за обсягом (відношення кількості проданих виробів до сумарного обсягу продажів на базовому ринку);
частка ринку у вартісному виразі
частка ринку, що обслуговується завжди більше, ніж частка ринку в цілому;
відносна частка ринку (відношення обсягів продаж фірми до продаж конкурентів
частка ринку відносно лідера, що визначається порівнянням із найбільшим конкурентом
Темпи зростання. Практика бізнесу свідчить про те, що більшість ситуацій, які описують динаміку ринків конкретних товарів, можна обмежити двома граничними значеннями річних темпів зростання обсягів реалізації: 70% і 140%.
В
цьому діапазоні ринкових ситуацій
можуть бути розподілені
значення показника інтенсивності
конкуренції, який враховує темпи
зростання обсягу продаж на даному ринку
(
).
де Т, - річний темп зростання обсягу продаж на даному товарному ринку без урахування інфляційної складової, %.
Рентабельність
ринку Іншим важливим економічним
фактором, який визначає інтенсивність
конкуренції є коефіцієнт рентабельності
даного ринку (
),
який визначається відношенням сукупного
прибутку, отриманого підприємством на
даному ринку (
)
до загального обсягу продаж
(
):
,
Встановлено, що ринок з високою рентабельністю характеризується перевищенням попиту над пропозицією. Ця обставина дозволяє реалізувати цілі, які стоять перед підприємствами, відносно безконфліктними прийомами й методами, які не зачіпають інтереси конкурентів. Із зменшенням прибутковості бізнесу, ситуація змінюється на протилежну.
Для аналізу інтенсивності конкуренції часто використовуються показники концентрації виробництва в галузі: коефіцієнт Херфіндаля-Хіршмана, коефіцієнт концентрації (СЯ), коефіцієнт відносної концентрації (К), коефіцієнт Лінда та ін.
Сутність поняття “галузь”; необхідність та структура аналізу галузі.
Необхідною передумовою розробки дієвої конкурентної стратегії підприємства, визначення найбільш ефективних напрямків інвестування виступає проведення аналізу галузі.
Галузь - сукупність підприємств, які випускають однорідну продукцію, використовують однотипну сировину та матеріали, характеризуються спільністю виробничо-господарської діяльності (технологічних процесів, складу обладнання, близьким складом та кваліфікацією кадрів) і конкурують за споживачів між собою.
Мета аналізу галузі - діагностувати структуру і динаміку галузі, визначити характерні для неї можливості і існуючі загрози, виявити ключові чинники успіху галузі і з урахуванням результатів оцінки розробляти стратегію поведінки підприємства на ринку.
Галузевий аналіз може включати:
аналіз основних характеристик галузі (дозволяє отримати чітку картину галузі, в якій діє компанія)
аналіз конкурентного середовища всередині галузі (одна з найбільш широко використовуваних і відомих методик галузевого аналізу модель п'яти сил Портеру, яка дозволяє виявити ті чинники, які мають критично важливе значення для конкуренції);
виявлення стратегічних груп і визначення ключових факторів успіху в цій галузі.
Загалом, порядок проведення аналізу галузі можна звести до семи послідовних етапів: визначення профілю галузі та її загальна характеристика; оцінка рушійних сил розвитку галузі; діагностування основних сил конкуренції; оцінка конкурентних позицій підприємств-суперників; аналіз найближчих конкурентів; визначення провідних (ключових) чинників успіху в галузі, їх оцінка; оцінка перспектив розвитку галузі.
Визначати профіль галузі можливо за такими критеріями: за стандартною галузевою класифікацію; за значенням показника перехресної еластичності попиту; за характером змін виторгу одного товару за умови зміни ціни товару-субституту; за характером взаємозв'язку цін товарів-субститутів протягом деякого часу; за методами сегментування ринку. Загальна характеристика галузі повинна відобразити риси, які дають уявлення про продукт і ступінь його диференційованості, про кількість і відносні розміри виробників та споживачів, наявність ефекту від масштабу та рентабельність виробництва. Для виділення рушійних сил розвитку галузі аналізують загальноекономічні тенденції, зміни щодо складу покупців та постачальників, зміни ступеня невизначеності та ризикованості інвестування тощо.
Метою аналізу конкурентів є визначення напрямів діяльності та способів ведення конкурентної боротьби, проте це пов'язано з певними труднощами, оскільки галузь може характеризуватись діяльністю десятків або сотень підприємств.