
- •Конкуренція, її сутність та ознаки. Ринок як спільнота конкуруючих компаній.
- •Системний та процесний підходи як методологічна база управління конкурентоспроможністю підприємства.
- •Сутність та види економічної конкуренції. Об’єкт, суб’єкт та предмет економічної конкуренції.
- •Конкурентоспроможність суб’єкта конкуренції та її основні ознаки.
- •Моделі ринкової поведінки підприємства.
- •Типи ринкових структур та властивий їм характер конкурентних відносин.
- •Класифікація об’єктів, що характеризуються такою властивістю, як конкурентоспроможність.
- •Еволюція поглядів на конкуренцію та засоби управління конкурентоспроможністю підприємства.
- •Конкурентний контекст та конкурентне середовище.
- •Склад та структура конкурентного середовища підприємства. Модель “п’яти сил конкуренції” м.Портера та її елементи.
- •Державне регулювання конкуренції як “шостий” чинник конкурентного середовища. Основні елементи державної політики регулювання конкуренції в Україні.
- •Закони та підзаконні акти, що регулюють конкурентні відносини в Україні.
- •Рушійні сили ринку та причини змін умов конкуренції.
- •Чинники, що впливають на силу конкурентної боротьби.
- •Методики та показники оцінки інтенсивності конкуренції.
- •Сутність поняття “галузь”; необхідність та структура аналізу галузі.
- •Сутність поняття “конкурент”; визначення та типологія конкурентів. Інформаційне забезпечення та структура аналізу діяльності конкурентів.
- •1) Тип споживачів і товарів, що їм пропонуют.
- •2) Характер впливу діяльності конкурента на підприємство (за м. Портером):
- •3) Цілі аналізу конкурентів
- •4) Характер реакції (за ф. Котлером):
- •Методика побудови та інтерпретації конкурентної карти ринку.
- •Методика побудови та інтерпретації карти стратегічних груп.
- •Конкурентна відмінність як основа ринкового успіху підприємства.
- •Ключові чинники успіху: поняття та класифікація.
- •Сутність та співвідношення понять “ринкові чинники успіху”, “ключові компетенції”, “конкурентні переваги”.
- •Ступінь задоволення споживача як головна детермінанта успіху в конкурентній боротьбі.
- •Конкурентна перевага як втілення конкурентної відмінності підприємства.
- •Властивості конкурентних переваг. Життєвий цикл конкурентної переваги.
- •Конкурентна вада як прояв конкурентної відмінності.
- •Концепція „Ланцюгу створення вартості” та її застосування при формуванні конкурентних переваг.
- •Концепція „Стратегічних зон господарювання” та її застосування при реалізації конкурентних переваг.
- •Види та джерела формування конкурентних переваг.
- •Продуктивність, якість, гнучкість та інновації як специфічні стадії еволюції джерел формування конкурентних переваг протягом хх ст.
- •34.Чинники, що визначають рівень конкурентоспроможності підприємства на внутрішніх та зовнішніх ринках.
- •35. Аспекти забезпечення конкурентоспроможності підприємства.
- •38.. Базове визначення сутності поняття “управління конкурентоспроможністю підприємства”. Мета управління конкурентоспроможністю підприємства.
- •40. Етапи процесу управління конкурентосп-роможністю. Підвищення конкурентоспромож-ності підприємства на основі процесного підходу.
- •41.Конкурентоспроможність продукції та послуг як основа формування конкурентоспро-можності підприємства.
- •46. Основні підходи до управління конкурен-тоспроможністю товару.
- •47.Структура та підсистеми управління конкурентоспроможністю продукції (послуг). Основні шляхи забезпечення конкурентоспро-можності продукції.
- •48. Сутність поняття “конкурентна стратегія”. Співвідношення та взаємозв’язок конкурентної стратегії з іншими стратегіями організації.
- •49. Складові конкурентної стратегії підприємс-тва.
- •50. Стратегія надбання конкурентної переваги (загальні стратегії конкуренції).
- •51. Стратегія забезпечення конкурентоспроможності як комплексна стратегія.
- •52. Стратегія конкурентної поведінки підприємства.
- •53. Принципи та основні етапи процесу розробки стратегії конкуренції.
- •54. Концепція розробки та основні елементи програми підвищення конкурентоспроможності.
- •56. Етапи розробки програми підвищення конкурентоспроможності. Реалізація програми підвищення конкурентоспроможності та моніторинг її ходу.
- •57. Програми підвищення продуктивності та якості як складові програм підвищення конкурентоспроможності підприємства.
- •58. Програми підвищення конкурентоспроможності галузі та країни.
- •59. Вітчизняний підхід до забезпечення конкурентоспроможності національної економіки.
Методика побудови та інтерпретації конкурентної карти ринку.
Конкурентна карта ринку - матриця 4 х 4, що базується на використанні перехресної класифікації розміру та динаміки ринкових часток підприємств по конкретному типу продукції. Конкурентна карта дозволяє виділити 16 типових положень підприємств, що розрізняються ступенем використання конкурентних переваг та потенційною можливістю протистояти тиску конкурентів. Найбільш значимим статусом володіють підприємства 1-ї групи (лідери ринку з конкурентною позицією, що швидко поліпшується), найбільш слабким - підприємства 16-ї групи (аутсайдери ринку з конкурентною позицією, що швидко погіршується).
Оцінка статусу дає можливість:
визначити особливості розвитку конкурентної ситуації;
встановити ступінь домінування підприємств на ринку;
виокремити найближчих конкурентів серед учасників ринку.
За параметром «темп приросту ринкової частки підприємства» на конкурентній карті ринку виокремлюють такі групи підприємств:
підприємства з конкурентною позицією, що швидко поліпшується;
підприємства з конкурентною позицією, що поліпшується помірними темпами;
підприємства з конкурентною позицією, що погіршується помірними темпами;
підприємства з конкурентною позицією, що швидко погіршується.
За параметром «розмір ринкових часток конкурентів» на конкурентній карті ринку виокремлюють такі групи підприємств:
лідери ринку;
підприємства із сильною конкурентною позицією;
підприємства зі слабкою конкурентною позицією;
аутсайдери ринку.
Ринкова частка підприємства
Темпи приросту ринкової частки підприємства
|
Класифікаційна група |
||||
Лідери ринку |
Підп. із сильною конкурент- ною позицією |
Підп. зі слабкою конкурентною позицією |
Аутсай дери ринку |
||
|
Підприємство з конкурентною позицією, що швидко поліпшується |
1 |
5 |
9 |
13 |
Підприємство з конкурентною позицією, що пові льно поліпшується |
2 |
6 |
10 |
14 |
|
Підприємство з конкурентною позицією, що і повільно погіршується |
3 |
7 |
11 |
15 |
|
Підприємство з конкурентною позицією, що швидко погіршується |
4 |
8 |
12 |
16 |
Методика побудови та інтерпретації карти стратегічних груп.
Карта стратегічних груп — схематичне зображення на двовимірній площині структури галузі у розрізі груп підприємств–конкурентів, які посідають близькі позиції на ринку та конкурують між собою на основі одних конкурентних переваг і однаковими методами, здійснюючи аналогічні стратегії з використанням аналогічних ресурсів.
Підприємства, що належать до однієї стратегічної групи, можуть мати наступні ознаки спорідненості: порівнювана номенклатура продукції; однакові типи каналів розподілу продукції; подібний ступінь вертикальної інтеграції; аналогічні сервіс та технічна допомога, що надаються покупцям; використання практично тотожних якостей та характеристик продукції в розрахунку на споріднені типи та потреби покупців; інтенсивне використання реклами у засобах масової інформації. Чим ближчими є параметри у підприємств-конкурентів, тим ретельніше слід вивчати їхню діяльність, оскільки саме вони є основними конкурентами.
Аналіз конкурентів за допомогою карти стратегічних груп виконується в такій послідовності:
Обирають найсуттєвіші характеристики продукції або підприємств згідно з метою аналізу; відокремлюють два з них (наприклад: співвідношення "ціна-якість" та спеціалізація товарів);
Складають матрицю-карту з цих двох характеристик; головне, щоб характеристики не корелювали (не були залежні одна від одної);
Розраховують обрані характеристики по підприємствах, після чого розміщують їх на карті;
Об'єкти, що опинились близько один до одного, об'єднують у одну стратегічну групу;
Навколо кожної стратегічної групи малюють коло відповідно до обсягу продажу підприємств стратегічної групи в галузі.
Склавши карту, необхідно зробити висновок про належність підприємства до певної стратегічної групи. Подальший аналіз здійснюється в таких.двох аспектах:
конкурентна боротьба між стратегічн. групами;
суперництво між членами однієї стратегічної групи.
І хоча кожна стратегічна група реалізує свою власну стратегію, динаміка галузевої конкуренції багато в чому залежить від:
кількості стратегічних груп: чим більше таких груп, тим запеклішою буде боротьба між ними;
рівня ринкової незалежності груп: якщо вони задовольняють однорідний попит, то конкуренція між ними буде значно сильнішою, ніж за умов, коли їхні клієнти мають суттєво індивідуалізований попит;
відмінностей між стратегічними групами: що менше вони різняться, тим жорстокішою буде конкурентна боротьба.
Карта стратегічних груп є корисною технікою аналізу структури галузі. Якщо основні підприємства галузі розподілені за категоріями і виявлені головні конкуренти фірми, можливо розробити і застосувати правильну стратегію бізнесу, відповідну умовам конкуренції. У цілому, аналітичний інструментарій моделі є корисним у всіх випадках, коли галузь складається з декількох чітких груп конкурентів, при чому кожна з них займає відмінну від інших позицію на ринку та має свої власні способи роботи із покупцем. Головною перевагою побудови карти стратегічних груп є методологічна простота, з якою відображається складний внесок кожної з п'яти сил конкуренції у створення спектру умов конкуренції.