3. Шляхи профілактики шкідливих звичок і залежностей

Людський організм виробляє нейромедіатори, що відповідають за передачу нервових імпульсів і викликають приємні відчуття: дофамін викликає задоволення, серотонін ‒ гарний настрій, ендорфін ‒ щастя або ейфорію. При їх нестачі людина відчуває хронічну втому, пригніченість, апатію, депресію. Такий дискомфорт для декого є сигналом здатися і піти легким шляхом, просто давши мозку чергову дозу стимуляторів: одним хочеться солодкого або смачного, іншим хочеться випити, третім ‒ уколотися. Але слід пам’ятати, що нестримною причиною тяги об’їстися солодощами, випити ще одну чашку кави або чарку горілки, закурити чергову сигарету є дефіцит нейромедіаторів задоволення (в першу чергу серотоніну) у мозку людини залежної від цих стимуляторів. [Шварцбейн].

Як же людині отримати побільше цих гормонів-нейромедіаторів і не зашкодити здоров'ю, тобто не опинитися в залежності від стимуляторів і їх руйнівних наслідків?

Так, значна кількість серотоніну в організмі виробляється у відділах ствола головного мозку і слизовими оболонками шлунково-кишкового тракту. Для цього потрібне надходження з їжею амінокислоти триптофану, з якої безпосередньо синтезується серотонін в синапсах і глюкози, яка стимулює викид інсуліну в кров, що збільшує розпад білків на амінокислоти і підвищує рівень триптофану в крові.

З цими фактами пов’язане явище булімії (переїдання) і «синдром солодкоїжки». Коли в організм надходить їжа з високим вмістом триптофану (а це переважно вуглеводи ‒ фініки, банани, сливи, інжир, чорний шоколад, солодощі), то це стимулює вироблення серотоніну, що підвищує не тільки настрій, а також визиває суб’єктивне відчуття ситості. Мозок швидко зв’язує ці явища і для попередження стану депресії від дефіциту серотоніну негайно вимагає якомога більше додаткової їжі з триптофаном чи глюкозою. Але зловживати вуглеводами не слід, адже їх надлишок призводить до надмірної ваги.

Крім вуглеводів триптофан містять томати, молоко, горіхи, помідори. Синтез серотоніну в організмі також стимулюється і завдяки сонячному світлу.

До швидкого викиду серотоніну в організмі призводять спеціальні препарати ‒ антидепресанти. Але використання їх без призначення лікаря може призвести до перевищення дози серотоніну в організмі, що може призвести навіть до смерті.

Вироблення іншого нейромедіатору дофаміну в нормі викликається гарним передчуттям, здоровим способом життя. Людину при очікуванні приємної події під дією дофаміну осяюють ідеї, у неї з'являється блискавичне мислення, легка хода, легкість в тілі, прискорюється серцевий ритм і дихання, посилюється прилив крові. А отримувати дофамін краще при діях, які не завдають шкоди здоров'ю. Наприклад, не від нікотину, алкоголю, наркотиків, фаст-фудів або солодощів, а від занять руховою активністю, хобі. Тоді навіть думки про майбутню приємну справу викликають викид дофаміну.

Ендорфіни виробляються організмом у відповідь на стрес з метою зменшити біль. Зв'язуючись з так званими опіатними рецепторами, вони пригнічують біль і викликають ейфорію ‒ своєрідну нагороду організму за позбавлення від болю. Як природний анальгетик, він підвищує стресостійкість, зміцнює імунітет і прискорює процес загоєння ран. Збільшити кількість ендорфінів в організмі можна без шкоди для організму приємними враженнями, повноцінним здоровим життям, діями, що викликають настрій і задоволення. Наприклад, це відбувається від контакту з творами мистецтва, під час помірних фізичних навантажень. Так, півгодинна рухова активність у своє задоволення збільшує рівень ендорфіну в 5‒7 разів. Крім того, у всіх жінок, починаючи з третього місяця вагітності, в кров надходять ендорфіни.

Як підняти рівень серотоніну, не вдаючись до стимуляторів. Щоб отримати владу над собою і вийти з депресії, необхідно підняти рівень серотоніну природним чином. Для цього необхідно надати мозку все «будівельні матеріали», необхідні для синтезу серотоніну. Щоб позбавитися від коливань настрою, необхідно в першу чергу відновити баланс інсуліну та інших гормонів, у тому числі естрогену.

А для цього необхідно повноцінно харчуватися. У раціоні повинно бути досить корисних жирів, білків (з яких синтезуються нейромедіатори, особливо важлива незамінна амінокислота триптофан), вітамінів групи В, кальцію і магнію. Так, джерелами вітамінів групи В є: бурий (нешліфований) рис, птиця, м'ясо, яйця, салат, шпинат і інші зелені листові овочі, кукурудза, бобові, горіхи, лосось, креветки, соя, насіння соняшника, тунець. Кальцію: мигдаль, спаржа, пивні дріжджі, брокколі, капуста, листова капуста, молочні продукти, листя кульбаби, морські водорості, горіхи фундук, салат, шпинат і інші зелені листові овочі, овес, петрушка, лосось (з кісткою), сардини, морепродукти, насіння кунжуту, соєвий сир тофу. Магнію: мигдаль, яблука, авокадо, пивні дріжджі, бурий (нешліфований) рис, салат, шпинат і інші зелені листові овочі, тріска, камбала, палтус, лосось, креветки, насіння кунжуту. Триптофану: мигдаль, сир, арахіс, тунець, молюски, соєві продукти (тофу, темпі і ін.), індичка. На додаток до збалансованого харчування слід приймати полівітамінно-мінеральні комплекси.

Іншим найважливішим фактором у синтезі серотоніну є інсулін, який бере участь у транспортуванні триптофану з кров'яного русла в мозок. Вироблення серотоніну, а отже, емоційне і психологічне здоров'я людини залежить від рівня інсуліну: він не повинен бути ні занадто високим, ні занадто низьким. Ключ до здоров'я ‒ рівновага. А для підтримки балансу інсуліну необхідно збалансоване харчування з достатньою кількістю корисних жирів. При дуже низькому рівні інсуліну (що спостерігається при надмірному фізичному навантаженні, недостатньому харчуванні або нестачі вуглеводів в раціоні) організм виснажується. Можливе виникнення депресії, хронічної втоми, безсоння та остеопорозу.

Ще один гормон, необхідний для синтезу серотоніну, ‒ естроген. Він присутній в організмі як жінок, так і чоловіків, але в жіночому організмі рівень естрогену значно вище. Дефіцит естрогену може розвинутися у молодих жінок за радикальних дієт або нестачі жирів у раціоні, а з віком в клімактеричний період. У чоловічому організмі естроген синтезується з тестостерону ‒ чоловічого статевого гормону. Тому при дефіциті серотоніну через падіння рівня цих гормонів іноді необхідна замісна терапія.

Необхідно відмовитися від усіх шкідливих звичок, що ведуть до виснаження запасів серотоніну. Коли мозок почне регулярно і в достатній кількості отримувати всі речовини, необхідні для постійного вироблення серотоніну, він перестане вимагати все нових доз стимулюючих речовин.

Залежній людині світ здається в'язницею, вирватися з якої йому дозволяє відхід від реальності будь-яким доступним способом. Саме тому профілактичні та реабілітаційні програми обов'язково повинні допомагати людям знайти свої цінності, навчитися отримувати задоволення від природних процесів життя, прогулянок, читання, музики, подорожей, художньої творчості, роботи, рухової активності, навчання та інших звичайних занять.

Подолання залежності від штучних стимуляторів може бути ефективним тільки тоді, коли людина сама усвідомлює себе хворою, захоче боротися з недугою. В іншому випадку не тільки фахівцям, але і родичам марно умовляти лікуватися. Компенсувати недолік нейромедіаторів людина може, тільки духовно розвиваючись. Тоді дух визначає матерію ‒ з Богом людина може радіти життю, незважаючи на брак «джерела радості» в організмі. [Алкоголиками рождаются?... ].

Для лікування наркоманії були випробувані різні засоби. При медикаментозній підтримці ломка буде легшою, але вона буде тією ж по тривалості, що і без медикаментів. Жорстоке поводження з наркоманом (бити, не годувати, прив'язувати до батареї) не змінить темпів нарощування потоку власних ендорфінів. Це так само, як бити хворого на грип, вимагаючи від нього швидшого одужання, але все одно грип пройде тільки через покладений час хвороби.

Важливо, щоб наркоман вирішив сам зав'язати, тому що насильницькі заходи дають низький відсоток стійких ремісій. Крім того, для багатьох колишніх наркоманів важче потім, коли виникає бажання. Вічно незадоволене прилегле ядро посилає запити в усі відділи мозку, щоб знову отримати потік дофаміну. Будь-який стимул може спровокувати на зрив. Прийняття рішення про прийом дозріває в 33 мілісекунди і запускається напівсвідомий процес пошуку наркотику. Цей процес вольовому зусиллю піддається погано. І так все життя. Коли краще, коли гірше.

Тому психотерапія при наркоманії спрямована на навчання наркомана уникати ситуацій і справлятися з ними, щоб не виникло цього самого компульсивного потягу. Вміти себе відволікти, заспокоїти, відійти в сторону. Саме це згодом зіграє саму сильну роль в тому, чи буде людина знову вдаватися до наркотику ‒ а не страх покарання. Страх ‒ це ніщо перед компульсивним потягом. Людина не встигає про нього навіть замислитися. Тому дуже сильно залежить, чи згодна і готовий людина все життя пильнувати за самою собою. Сторонні няньки тут невеликі помічники.

Також варто відзначити, що досить часто виникає не ремісія, а просте перемикання адиктивного мозку на інші форми отримання задоволення. Наприклад, багато наркоманів переходять на прийом великої кількості спиртного. З одного боку, вже не колеться, та й алкоголь коштує дешевше. Але починає буянити, так як алкоголь провокує агресію. Після героїну часто наркомани взагалі нерозбірливі, і п'ють все, що горить. Тому при неправильному підході у лікуванні залежностей проблеми можуть лише збільшуватися. [Про опиумных наркоманов …]

Залежній людині світ здається в'язницею, вирватися з якої йому дозволяє відхід від реальності будь-яким доступним способом. Саме тому профілактичні та реабілітаційні програми обов'язково повинні допомагати людям знайти свої цінності, навчитися отримувати задоволення від усвідомлення мети життя, від природних процесів життя, прогулянок, читання, музики, подорожей, художньої творчості, роботи, навчання та інших звичайних занять та ін.