1.3 Шкідливий вплив наркотиків

Наркоманія – це хвороба, що характеризується непереборним потягом до наркотиків, викликає в малих дозах ейфорію, у великих – оглушення, наркотичний сон. Систематичний вжиток наркотику, як правило, викликає потребу у збільшенні доз [Наркоманія…].

До наркотиків відносять речовини, які крім ейфорії, здатні викликати залежність (психічну і фізичну), завдавати істотну шкоду психічному і фізичному здоров'ю. Так, медичний журнал «The Lancet» на підставі опитування авторитетних наркологів опублікував рейтинг найнебезпечніших поширених наркотичних препаратів, двадцятку якого склали: 1) героїн; 2) кокаїн; 3) барбітурати; 4) метадон; 5) алкоголь; 6) кетамін; 7) бензодіазепіни; 8) амфетамін; 9) тютюн; 10) бупренорфін; 11) канабіс (маріхуана); 12) інгалянти; 13) метилтіоамфетамін; 14) ЛСД; 15) метилфенідат; 16) анаболічні стероїди; 17) GHB (бутірат); 18) екстазі; 19) алкілнітрити (поперс); 20) кат [Баландин]. Слід відзначити включення в десятку цього рейтингу цілком легальних речовин ‒ тютюну і алкоголю. А за даними ВООЗ 99% наркоманів починали саме з пива і сигарет, які є зручним «трампліном» в алкоголізм і наркоманію [Заспиртованная…].

Незалежно від шляху введення організм швидко включає наркотики у свої біохімічні, біоелектричні та клітинні процеси, що скорочує або припиняє синтез необхідних гормонів (адреналіну, норадреналіну та ін.), медіаторів (серотоніну, ацетилхоліну, дофаміну), "ланцюжків" для ДНК, змінює проникність клітинних стінок для іонів кальцію і т. ін. А пропустивши час прийому чергової дози, наркоман прирікає себе на тяжкі страждання ‒ у нього починається абстиненція або "ломка". Це не лише болі, а й «холод» без надії зігрітися, болі в животі з проносом, нудота і блювота, безперервна нежить, слабкість, ломота в суглобах. Абстиненція супроводжується вираженою тривогою і безсонням (при опіатній або барбітуровій залежності не менше 7-10 діб). Це спонукає наркомана будь-що отримати чергову дозу до настання "ломки" [Белогуров].

Регулярний прийом наркотиків спричиняє: гальмування дихального центру, що визиває постійне кисневе голодування; відключення захисного механізму кашлю навіть при застуді і накопичення в легенях мокроти, слизу, бруду, гною, розмноження мікробів; погіршення вироблення ферментів, жовчі, шлункового і кишкового соків, що утруднює травлення і засвоєння їжі; виникнення закрепів на 5-10 днів, процесів гниття в кишковику, посилення токсикації організму, що визиває ушкодження і загибель клітин; швидке одряхління організму з постійним поганим кольором і запахом шкіри; атрофацію статевої сфери. А торговці для збільшення прибутку до наркотиків додають крейду, борошно, тальк, пральний порошок, ігноруючи вимоги стерильності [Карпов=наркомании…].

У наркомана мозок старіє дуже швидко, оскільки в ньому гине гігантська кількість нейронів, він деградує і трансформується, усихає і зморщується, як залежане яблуко. Для наркоманів характерні апатія, капризи, стан безпорадності, психічні розлади. Їх не цікавить здоров'я, повага оточення, спокій і чиста совість. Вони вороже відносяться до усього, що заважає отримувати наркотики в усе зростаючих кількостях, украй необов'язкові, брехливі і егоїстичні. Підвищений інтерес наркомана до когось часто є прелюдією до шахрайства. Їх поведінка залежить від концентрації наркотику в крові. Так, наприклад, зараз наркоман справляє враження цілком спокійної і доброзичливої людини. Але вже через кілька годин він може бути безпричинно нервовим і дратівливим, і навіть "шалено схибленим" – настала абстиненція. Ще через дві години він може виглядати, як сонний, недоумкуватий ідіот. Значить, встиг "уколотися". Десь через 3 години він знову начебто цілком нормальна людина ‒ до початку нового циклу. А результатом наркозалежності завжди є прискорена психічна і фізична деградація. Середня тривалість життя наркомана при вживанні внутрішньовенних наркотиків становить близько 7-10 років [Белогуров].