1. Наслідки впливу шкідливих звичок і залежностей на стан здоров’я

1.1 Шкідливий вплив тютюнопаління

Жоден легальний товар не вбиває такої кількості своїх споживачів, як тютюн. В тютюновому димі виявлено близько 5000 хімічних сполук, газова фаза якого становить понад 90% і складається з оксиду вуглецю, аміаку, диметилнітрозаміну, формальдегіду, ціаністого водню, акролеїну і багатьох інших компонентів. Близько 60 з них є відомими канцерогенами, тобто речовинами, що викликають рак. Фаза часток (близько 10%) – це смоли, нікотин, бенз(а)пірен та інші речовини [Андреева].

Тютюновий дим в 4,25 рази перевищує токсичність вихлопних газів автомобілів і через вміст ацетальдегіду, ціаністого водню, аміаку, бензолу, формальдегіду, нітрозаміну та інших речовин має канцерогенну, генотоксичну і мембранотоксичну дію. Окисел вуглецю (чадний газ) активно зв'язується з гемоглобіном крові і порушує доставку тканинам кисню, внаслідок чого знижується працездатність клітин організму, особливо мозку і м'язів. Ціаністий водень, формальдегід, акролеїн, амоній ушкоджують мікроворсинки легенів, через що порушується самоочищення легенів від забруднюючих речовин і в них накопичується пил, смола, мікроби та інші шкідливі речовини [Карпов= курения].

Тютюн містить радіоактивні речовини, наприклад, полоній-210, який затримується в організмі до 6 місяців і накопичуючись перетворює нормальні клітини на ракові. Ця речовина випускає альфа-промені, які ушкоджують клітину і викликають її переродження. Крім того курець вдихає радіоактивні ізотопи свинцю, вісмуту, калію, полонію, цезію. Радіоактивний фон в організмі курця в 30 разів вищий, ніж у некурящих [Карпов= курения]. А коли людина щодня впродовж року викурює по 20 сигарет (1 пачку), то радіаційне навантаження буде таким же, як від 200-300 рентгенівських знімків [Зайцев].

Основною речовиною тютюнових виробів, із-за якої їх вживають, є нікотин, який дуже токсичний і є природним захистом тютюнової рослини від поїдання комахами. У рівних кількостях він отруйніший, ніж стрихнін, і має в три рази більшу токсичність, ніж миш'як. За хімічною структурою нікотин виявився дуже близьким нейромедіатору ацетилхоліну, який регулює передачу нервових імпульсів в людському мозку. При потраплянні в мозок нікотин швидко відкриває «хімічні замки», які через рецептори надають доступ до дії на різноманітні процеси нервової системи людини [Андреева]. Стимуляція дофамінергічних нейронів мозку обумовлює розвиток пристрасті до нікотину, залежності, толерантності і прояву синдрому відміни («ломки») [Карпов= курения].

Курці вважають, що сигарета підвищує працездатність, але відносно чого? Відносно стану нікотинової абстиненції, коли через дефіцит нікотину в організмі, усе валиться з рук, неможливо зосередитися на роботі. І цей стан проходить, варто тільки закурити. Створюється ілюзія підвищення працездатності і творчого підйому. На цей гачок попадаються також усі наркомани [Зайцев].

Так, уже через 15-20 хвилин після паління координації рухів знижується на 23%. 3 викурених сигарети знижують прийом зорової інформації на 22-25%. Для виконання 8 годинної роботи при викурюванні пачки сигарет потрібно витратити на 2 години більше. А тривалість «перекурів» за 5 робочих днів триває близько 500 хвилин на тиждень, тобто 1 робочий день за тиждень курець «прокурює». Після 10 років паління число невиходів на роботу курців внаслідок хвороб в 5 разів більше, ніж у некурящих. Тому, якщо не приймати на роботу курців, можна заощадити 75% на виплаті допомоги з непрацездатності [Зайцев, Маюров=Табачный…].

Фільтри знижують рівень нікотину і смол у тютюновому димі на 20-40%. Та для отримання бажаної дози нікотину і задоволення курці інтенсивніше палять і глибше затягуються. Фільтри також зменшують попадання в легені великих часток диму, але не затримують дрібних. Але великі частки сильніше подразнюють слизові оболонки бронхів і викликають відкашлювання слизу з легень, які в якійсь мірі очищаються. А дрібні частки через фільтр проникають в глибші відділи легенів, що значно погіршує їх самоочищення. Отже, терміни «фільтр», «легкі» або «м'які» сигарети часто вводять в оману і створюють лише ілюзію безпеки паління. Це сприяє їх поширенню, але не знижує міри залежності від нікотину і не зменшує ризику хронічних захворювань [Карпов= курения…].

Припинення паління звичним курцем різко порушує процеси регуляції і метаболізму, в які інтегрувався нікотин після тривалого паління і підтримував їх у постійному збудженні (мозок, надниркові залози, нервово-м'язові синапси і вегетативні ганглії). Виникає синдром відміни (синдром залежності, «ломка»), який досягає піку в межах 1–1,5 доби. Ознаками цього є погіршення здоров'я, слабкість, почуття тривоги, дратівливість, нетерпимість, порушення сну, пристрасне бажання покурити, порушення здатності концентрувати увагу, підвищений апетит, кашель, головний біль. Вираженість сомато-вегетативних симптомів зменшується впродовж 2 тижнів, але окремі симптоми можуть зберігатися кілька місяців [Карпов= курения…].

98% алкоголіків почали з паління. Коли людина 12-17-річного віку палить, то вірогідність вживання нею наркотиків дуже висока. Якщо підліток викурив хоч би дві сигарети, то в 70 випадках з 100 він палитиме усе життя. Аналіз показує, що з 100 хворих туберкульозом 95 – курці [Маюров=Табачный…].

Студенти, які палять лише по 6-10 цигарок за день, уже мають підвищений ризик щодо формування імунодефіцитних станів, що провокує зниження рівня імуноглобулінів і кількості вітамінів В6, В12, С, виникнення алергопатології, гострих інфекційних захворювань дихальних шляхів, швидкого поширення грипу, пошкодження слизової оболонки бронхів. У курців уповільнена евакуація хімусу, пригнічена моторика шлунку, що сприяє утворенню виразки. У жінок паління негативно впливає на ендокринну систему, призводить до ускладнень вагітності та ризиків смерті плода, викиднів, виникнення аменореї, кровотеч, ранньої менопаузи, дифузного токсичного зобу, зниження рівня естрогенів у крові та ін. Крім того, нікотин викликає застій крові і розширення венул. На щоках і на носі з'являється судинна сітка. Тому сизий ніс є приналежністю не тільки п'яниць, а й завзятих курців. Нікотин викликає хворобливі зміни в судинній стінці, порушуючи прохідність судин. Потім з'являється мерзлякуватість в ногах, болі при ходьбі, що закінчується гангреною кінцівки і її ампутацією [Зайцев].

Хоча впродовж кожного року приблизно 40 % курців роблять серйозну спробу припинити паління, але із-за нікотинової залежності тільки 3 % вдається звільнитися від тютюну. При дії на дофамінову систему мозку нікотин має схожі ефекти з героїном, амфетаміном і кокаїном. Нікотин впливає на нейротрансмітери мозку та нейроендокринну систему. Тривала дія нікотину при палінні сигарет викликає структурні зміни в мозку із-за збільшення числа нікотинових рецепторів. [Курение= Татуры…].