
- •Вплив шкідливих звичок і залежностей на стан здоров’я студентів Вступ
- •1. Наслідки впливу шкідливих звичок і залежностей на стан здоров’я
- •1.1 Шкідливий вплив тютюнопаління
- •1.2 Шкідливий вплив алкоголю
- •1.3 Шкідливий вплив наркотиків
- •1.4 Шкідливий вплив деяких психічних факторів
- •2. Причини поширення шкідливих звичок і залежностей
- •3. Шляхи профілактики шкідливих звичок і залежностей
- •Висновки
- •Контрольні питання
- •Рекомендована література
Вплив шкідливих звичок і залежностей на стан здоров’я студентів Вступ
Стійка тенденція до погіршення здоров'я молоді – найгостріша проблема сьогодення. І серед найбільш серйозних проблем суспільства, які торкаються здоров’я, шкідливі звички і залежності займають помітне місце.
Часто молодь, перебуваючи під впливом виникаючих стресових ситуацій, не готова до їх подолання. Наслідком такої психоемоційної напруги є виникнення різних форм девіантної (не відповідної загальноприйнятим нормам) поведінки. І найпоширенішим типом такої поведінки є адиктивна (залежна) поведінка, яка полягає у формуванні прагнення до відходу від реальності шляхом штучної зміни свого психічного стану за допомогою прийому деяких речовин або постійної фіксації уваги на певних видах діяльності з метою підтримки інтенсивних емоцій, що спричиняє шкідливий вплив на здоров'я [Симатова].
Девіантна поведінка сучасної студентської молоді поступово стає звичною. Лише за останні роки кількість алкогольних отруєнь серед молоді зросла більш ніж на 60%, важких наркотичних і токсичних – більш ніж на 90%. Причому, кількість осіб, які вдаються до вживання наркотиків та психотропних речовин, зростає з року в рік [Джусь].
За час навчання у загальноосвітньому навчальному закладі школярі в середньому втрачають щонайменше третину свого здоров'я. Серед молоді віком 18-24 роки 50 % осіб мають незадовільну фізичну підготовку, а відхилення у стані здоров'я визначаються медиками у майже 90 % студентів. Майже 76 % молоді віддають перевагу пасивним формам проведення дозвілля (перед телевізором або за комп'ютером). За останні 10 років частка хворих на наркоманію серед неповнолітніх збільшилася у 6–8 разів. Близько 80 % наркозалежних – молоді люди від 14 до 35 років. Досвід паління цигарок серед учнівської та студентської молоді мають від 20 % до 77,5%, а уживання алкоголю від 21 % до 70 % осіб (залежно від їхнього віку і місця навчання). Статеве життя у віці 15-17 років уже мають 42% учнівської молоді (55% – хлопців та 31% дівчат) [Молодь …].
Останніми роками в Україні спостерігається небачене зростання наркоманії, а середній вік людей, які вживають наркотики, стабільно знижується. Щорічна кількість наркоманів у нашій державі, за даними МВС, збільшується в середньому на 5‒10%. Реальна кількість споживачів наркотиків в Україні становить більше 1 млн. осіб. Додамо інші статистичні дані досліджень: 95% наркоманів ‒ це молодь у віці 15‒30 років; 97% наркоманів вперше спробували наркотики у віці з 12 до 19 років; більше половини засуджених – наркомани; 9 з 10 повій – наркоманки; щорічно в Україні близько 150 тис. молодих людей стають наркоманами; близько 120 тис. людей щорічно помирають від наркоманії та її наслідків (329 осіб на добу); лише 2% наркоманів виліковуються, інші 98% ‒ гинуть, в основному до 30-річного віку [Наркоманія …].
Якщо 30–40 років тому наркозалежність була типовим явищем в кримінальному середовищі, то за останні 15 років вона розповсюджувалась головним чином серед молоді. За офіційними даними 70 % наркозалежних в Україні – це підлітки і молодь до 29 років [Мінка]. Підлітки зловживають наркотиками в 4,5 рази частіше, ніж все населення. Лише за останні роки кількість важких наркотичних і токсичних отруєнь серед молоді зросла більш ніж на 90% [Джусь]. Масового характеру розповсюдження наркоманії набуло і в студентському середовищі [Горобей=Пробл. шкідл. …].
Значній частині студентської молоді притаманні шкідливі звички і залежності, які негативно впливають на стан їхнього здоров’я, стають перешкодою до успішного навчання, творчої активності і високої працездатності [Горобей=Пробл. шкідл. …]. Тому освітня і профілактично-виховна робота з проблем адиктивної поведінки студентів має важливе суспільне значення.