2. Основні види комерційних банків в Україні

Класифікацію комерційних банків можна провести за та­кими параметрами:

За розмі

ром статно

го капіталу

• малі

• середні

• крупні

3. Операції та основні види послуг, що надаються комерційними банками.

Банківські операції - це операції, спрямовані на вирі­шення завдань банків, тобто ті, що відображають банківську діяльність і, як правило, пов'язані з рухом особливого товару - грошей.

У сучасній банківській практиці розрізняють чотири групи банківських операцій:

Пасивні операції - це операції, за допомогою яких утворюються банківські ресурси.

Активні операції - це операції, які проводять банки з метою прибуткового використання і розміщення залучених у ході пасивних операцій коштів.

Банківські послуги - це певні дії банку, які є супутніми при здійсненні тієї чи іншої банківської операції, спрямовані на задоволення потреб клієнта з метою збільшення доходу від банківської діяльності. Банківські послуги здійснюють­ся банком за дорученням клієнта, за його рахунок, та, як правило, від його імені, тобто банк виступає агентом свого клієнта (звідси назва цих послуг - агентські). Часто ці по­слуги називають також комісійними, бо за їх виконання банк отримає комісійну винагороду, розмір якої визначається угодою між банком і клієнтом.

Існує кілька класифікацій банківських послуг. Найбільш типовим є розподіл банківських послуг на традиційні і не­традиційні.

Традиційні послуги банків є супутніми для традиційних банківських операцій.

До нетрадиційних банківських послуг належать послуги, які раніше не були характерними для банків і з'явилися в практиці їх роботи відносно недавно.

В умовах ринкової економіки нетрадиційні послуги віді­грають дедалі помітнішу роль у діяльності банків. Інші операції комерційних банків:

операції з векселями;

факторингові;

лізингові;

консорціуми!;

фондові;

валютні;

фінансування капітальних вкладень;

міжбанківські;

розрахунково-касові.

4. Стійкість комерційного банку та механізм її забезпечення

Один з найважливіших напрямів економічної роботи в ко­мерційному банку є аналіз його фінансового стану. Основ­ним джерелом інформації для цього виступають:

• баланс банку;

• звіт про фінансові результати його діяльності.

Аналіз балансу дає комплексну характеристику діяльнос­ті банків на будь-яку дату, у ньому наведена інформація про наявність власних коштів, зміни в структурі залучених коштів, складові активів та ін.

На підставі балансу можна зробити висновки про стан ліквідності, дохідності, можливих перспектив розвитку банку.

Звіт про фінансові результати — це звіт про доходи і видатки банку (відображення фінансових потоків за певний період часу).

Діяльність банку повинна спрямовуватися на досягнення конкретних цілей, а саме:

• забезпечення стрімкого зростання;

• мінімізація ризиків і підтримка іміджу надійного банку при неви­сокому рівні виплат своїм акціонерам.

Головний принцип банківського менеджменту (ключове завдання) — максимізація вартості акціонерного капіталу.

Майже всі банки — акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю. Акціонери та пайовики зацікавлені в зростанні вартості капіталу та доходу з його використання. Курсова ціна акції відображає ринкову оцінку дія­льності банку.

Основні показники прибутковості:

• прибуток на одиницю активів;

• прибуток на акціонерний капітал;

• маржа прибутку (оцінює, наскільки ефективно банк виконує функцію посередника між вкладниками і позичальниками й на­скільки гостра конкуренція на ринку).

Стратегія управління активами і пасивами банку

Основна мета управління активами і пасивами — максимізація або, як мінімум, стабілізація розміру маржі прибутку за умови допустимого рівня ризику.

Принципи стратегії управління активами і пасивами

• спочатку встановлюються цілі банку; в їх контексті застосовується та чи інша стратегія управління активами й пасивами. Головною ціллю завжди є максимізація вартості інвестицій акціонерів, тобто досягнення максимально можливої ринкової ціни акцій при задовільному рівні ризику;

• керувати активами й пасивами та приймати інші рішення з урахуванням того, що вони сприятимуть підвищенню прибутку банку. Управління структурою балансу — не самоціль, а засіб для досягнення визначених цілей;

• управління активами та пасивами повинно забезпечити суттєвий внесок у збільшення та збереження маржі між доходами й видатками;

• в управлінні банківським портфелем активів та зобов'язань пріоритет повинен належати наданню прибуткових кредитів, що відповідають стандартам якості, а залучення коштів має становити друге за важливістю завдання. Якщо обсяг депозитів недостатній, необхідні кошти повинні залучатися з найбільш дешевих джерел;

• вартість банківського капіталу залежить не тільки від його дохідності. Усі складові капіталу мають свою оцінку, яка може змінюватися під впливом різних обставин. Наприклад, якщо в країні відбувається девальвація національної грошової одиниці, вартість капіталу зменшується.