- •Загальна характеристика поверхні. Фізична і хімічна неоднорідність
- •1.2. Склад і будова поверхні
- •1.5. Поверхнева енергія. Поверхневий натяг
- •1.6. Повна, внутрішня і поверхнева енергія кристалу.
- •3.1 Деякі загальні поняття і терміни
- •3.2 Характеристичні функції і термодинамічні потенціали
- •3.4. Оцінка можливості і спрямованості протікання процесів. Розрахунок стандартної зміни енергії Гіббса
- •Адсорбовані атоми на поверхні
- •4.2. Зв’язок між кількістю адсорбованого газу й тиском. Ізотерма Ленгмюра.
- •4.3. Рівняння Гіббса для адсорбції
- •4.7. Фізична адсорбція
- •4.8. Хімічна адсорбція (хемосорбція)
- •4.10. Перехід від фізичної адсорбції до хімічної
- •5.1 Основні закони капілярності
- •5.2. Змочування і розтікання
- •5.3. Рівняння Юнга. Рівноважний крайовий кут.
- •5.4. Адгезія і когезія. Робота адгезії
- •5.5. Поверхнева енергія на границі зерен металу
- •6.2. Механізм процесу кристалізації
- •6.3. Зародкоутворення
- •7.1. Загальні положення
- •6.2. Закони дифузії Фіка
- •7.3. Коефіцієнт дифузії й енергія активації дифузії
- •7.4. Деякі рішення законів Фіка
- •7.5. Дифузія по поверхні кристалічних тіл. Дифузія адсорбованих атомів
- •7.6. Поверхнева самодифузія
- •7.8. Механізми припікання твердих тіл, що контактують у точці
- •Механізм об'ємної самодифузії при спіканні
- •8.1. Елементи механіки деформованого твердого тіла
- •8.2. Випробування на розтяг. Діаграма розтягу
- •8.3. Теоретична міцність твердих тіл при відриві та зсуві
- •8.4. Дефекти твердих тіл. Технічна міцність металів і сплавів
- •8.5. Загальні відомості про теорії дислокацій
- •8.6. Вплив зовнішньої поверхні на процес пластичної деформації
- •8.7. Аномалії пластично течії поверхневих шарів. Особливості переміщення дефектів поблизу вільної поверхні тіла
- •8.8. Динаміка дислокацій у приповерхневому шарі при наявності плівок і покриттів
- •9.1. Групи середовищ
- •9.2. Деякі загальні подання про взаємодію металів з газами
- •9.3. Окислення
- •9.4. Характеристика середовищ за механізмом їхнього впливу на фізико-механічні властивості металів Концепції фізико-хімічної механіки матеріалу (фхмм).
- •9.5. Зниження поверхневої енергії і зміна механічних властивостей твердих тіл під впливом оточуючого середовища (адсорбційний ефект Ребіндера)
- •10.1. Класифікація методів нанесення плівок і покриттів
- •10.2. Осадження в рідкій фазі
- •10.3. Осадження у твердій фазі
- •10.4. Осадження з парової фази
- •10.5. Вплив плівок і покриттів на властивості твердих тіл
- •10.6. Адгезійна взаємодія плівок Основні визначення та поняття адгезії плівок і покриттів
- •10.7. Адгезія й адгезійна міцність плівок. Особливості кількісної оцінки адгезійної міцності плівок
- •10.8. Теоретичні критерії адгезії покриттів до металів
- •11.1. Стадійність фізико-хімічних процесів при формуванні газотермічних покриттів
- •11.2. Утворення фізичного контакту при плазмовому напиленні (гтн). Перший етап взаємодії при напиленні
- •11.3. Термічний режим у зоні контакту при плазмовому напиленні
- •11.4. Роль поверхневої енергії, вакансій і дислокацій у підвищенні контактної температури в умовах плазмового напилення
- •11.5. Другий етап при плазмовому напиленні (гтн) – хімічна взаємодія
- •1. Механічний канал.
- •2. Термічний канал.
- •11.6. Об'ємна взаємодія і формування міжфазної зони при газотермічному напилюванні. (Третій етап)
9.1. Групи середовищ
Відповідно до відомої класифікації, робочі середовища (рідкі та газові) при заданих умовах поділяються на такі групи.
1. Неактивні середовища. Тобто такі які не впливають на властивості тіла.
До них відносяться деякі спектpально чисті інертні гази (аргон, гелій).
2. Поверхнево-активні середовища (фізично активні), тобто такі які впливають на властивості тіла, але не вступають із ними в хімічну взаємодію;
Це хімічно неактивні або слабко активні середовища, такі як розчини поверхнево-активних речовин у вуглеводні та у деяких випадках у воді, а також деяких легкоплавких рідких металів. Із цих середовищ виникає адсорбція повеpхнево-активних елементів на поверхні металу, а також у середині його, на стінках дефектів, має місце руйнування металів, адсорбційна втома та ряд інших явищ.
3. Коpозійно-активні (хімічно активні) середовища, тобто, такі які впливають на властивості тіла в результаті хімічної взаємодії з ним (виникнення хімічних зв'язків).
До них належать деякі гази, вода та інші водні розчини (електроліти), розплави солей. Вони викликають хімічну або електрохімічну корозію, знижуючи пластичність, міцність і довговічність конструкційних металів. У цих середовищах може спостерігатися розтріскування металу, який перебуває під механічним напруженням (у тому числі під залишковими напруженнями) і корозійна втома металу.
Збільшення темпеpатуpи підсилює корозійний вплив на метал.
4. Середовища які адсорбуються об'ємом металу, але не вступають із ним у хімічний зв'язок і не утворюють твердих розчинів.
До таких середовищ ставиться водень, який оклюдується сталлю, і що викликає явище водневої крихкості сталі.
5. Середовища, які розчиняють конструкційний метал.
Це — деякі легкоплавкі рідкі метали. Розчинення твердого металу регулюється процесами дифузії й конвекції в рідкому металі. Ці середовища особливо сильно знижують міцність, довговічність і пластичність у випадку вибіркового розчинення деяких компонентів.
Однак при наявності концентpатоpів напружень на металевій деталі під дією цих середовищ, так само як і корозійних, може спостерігатися підвищення міцності й довговічності, що пояснюється розчиненням гострих концентраторів напружень.
6. Середовища, які утворюють з конструкційними металами тверді розчини.
До таких середовищ відносяться деякі рідкі метали, вуглець, азот та ін. Виникнення твердих розчинів активізує темпеpатуpа та механічні напруження, а також частота прикладення циклічних напружень. Виникнення твердих розчинів під впливом середовища може призвести до підвищення міцності, довговічності, твердості й до зниження пластичності конструкційного металу.
7. Середовища, які створюють з конструкційним металом нові хімічні сполуки.
До них належать деякі рідкі метали та хімічні речовини. Вплив цих середовищ на міцність довговічність і пластичність металу залежить від механічних властивостей хімічної сполуки, що виникає.
8. Радіаційні середовища.
У процесі розпаду радіоактивних речовин, наприклад урану, крім осколків розподілу з'являється деяка кількість нейтронів з високою енергією, дія яких змінює властивості металів. Ці середовища можуть також активувати інші середовища.
9. Середовища, які викликають ерозійне або кавітаційне ураження конструкційного металу, яке виникає, коли середовище переміщується з певною швидкістю.