
- •Загальна характеристика поверхні. Фізична і хімічна неоднорідність
- •1.2. Склад і будова поверхні
- •1.5. Поверхнева енергія. Поверхневий натяг
- •1.6. Повна, внутрішня і поверхнева енергія кристалу.
- •3.1 Деякі загальні поняття і терміни
- •3.2 Характеристичні функції і термодинамічні потенціали
- •3.4. Оцінка можливості і спрямованості протікання процесів. Розрахунок стандартної зміни енергії Гіббса
- •Адсорбовані атоми на поверхні
- •4.2. Зв’язок між кількістю адсорбованого газу й тиском. Ізотерма Ленгмюра.
- •4.3. Рівняння Гіббса для адсорбції
- •4.7. Фізична адсорбція
- •4.8. Хімічна адсорбція (хемосорбція)
- •4.10. Перехід від фізичної адсорбції до хімічної
- •5.1 Основні закони капілярності
- •5.2. Змочування і розтікання
- •5.3. Рівняння Юнга. Рівноважний крайовий кут.
- •5.4. Адгезія і когезія. Робота адгезії
- •5.5. Поверхнева енергія на границі зерен металу
- •6.2. Механізм процесу кристалізації
- •6.3. Зародкоутворення
- •7.1. Загальні положення
- •6.2. Закони дифузії Фіка
- •7.3. Коефіцієнт дифузії й енергія активації дифузії
- •7.4. Деякі рішення законів Фіка
- •7.5. Дифузія по поверхні кристалічних тіл. Дифузія адсорбованих атомів
- •7.6. Поверхнева самодифузія
- •7.8. Механізми припікання твердих тіл, що контактують у точці
- •Механізм об'ємної самодифузії при спіканні
- •8.1. Елементи механіки деформованого твердого тіла
- •8.2. Випробування на розтяг. Діаграма розтягу
- •8.3. Теоретична міцність твердих тіл при відриві та зсуві
- •8.4. Дефекти твердих тіл. Технічна міцність металів і сплавів
- •8.5. Загальні відомості про теорії дислокацій
- •8.6. Вплив зовнішньої поверхні на процес пластичної деформації
- •8.7. Аномалії пластично течії поверхневих шарів. Особливості переміщення дефектів поблизу вільної поверхні тіла
- •8.8. Динаміка дислокацій у приповерхневому шарі при наявності плівок і покриттів
- •9.1. Групи середовищ
- •9.2. Деякі загальні подання про взаємодію металів з газами
- •9.3. Окислення
- •9.4. Характеристика середовищ за механізмом їхнього впливу на фізико-механічні властивості металів Концепції фізико-хімічної механіки матеріалу (фхмм).
- •9.5. Зниження поверхневої енергії і зміна механічних властивостей твердих тіл під впливом оточуючого середовища (адсорбційний ефект Ребіндера)
- •10.1. Класифікація методів нанесення плівок і покриттів
- •10.2. Осадження в рідкій фазі
- •10.3. Осадження у твердій фазі
- •10.4. Осадження з парової фази
- •10.5. Вплив плівок і покриттів на властивості твердих тіл
- •10.6. Адгезійна взаємодія плівок Основні визначення та поняття адгезії плівок і покриттів
- •10.7. Адгезія й адгезійна міцність плівок. Особливості кількісної оцінки адгезійної міцності плівок
- •10.8. Теоретичні критерії адгезії покриттів до металів
- •11.1. Стадійність фізико-хімічних процесів при формуванні газотермічних покриттів
- •11.2. Утворення фізичного контакту при плазмовому напиленні (гтн). Перший етап взаємодії при напиленні
- •11.3. Термічний режим у зоні контакту при плазмовому напиленні
- •11.4. Роль поверхневої енергії, вакансій і дислокацій у підвищенні контактної температури в умовах плазмового напилення
- •11.5. Другий етап при плазмовому напиленні (гтн) – хімічна взаємодія
- •1. Механічний канал.
- •2. Термічний канал.
- •11.6. Об'ємна взаємодія і формування міжфазної зони при газотермічному напилюванні. (Третій етап)
5.5. Поверхнева енергія на границі зерен металу
Матеріали, що використовуються в техніці звичайно відносяться до полікристалічних. Більшість кристалічних твердих тіл містить внутрішні межі, які часто більшою мірою, ніж зовнішня поверхня впливають на властивості матеріалів. Кожний окремий кристал називають зерном, а область неузгодженості – межею зерен. Межі зерен – двовимірні дефекти. Атоми на межі зерен мають підвищену енергію в порівнянні з атомами усередині зерен і, як наслідок цього, більш схильні вступати в реакції.
Крім того, межі зерен мають відповідну енергію, тому вони виявляють схильність скорочувати займану ними поверхню. Рушійною силою такого зменшення енергії поверхні зерен є поверхневий натяг.
На практиці часто можливі виділення нової фази на межах старої. При цьому в рівновазі можуть знаходитися межі між двома кристалами однієї фази і межі між кристалами двох різних фаз.
Розглянемо випадкову рівноважну межу між 2 кристалами однієї фази і меж між кристалами 2 різних фаз. Умова рівноваги стосовно цього випадку представлена на рис.5.10 і рис.5.11.
Позначимо
поверхневий натяг між двома кристалами
усередині фази
,
а енергію між фазної границі –
.
Умова рівноваги зводиться до того, що
векторна сума поверхневого натягнення,
відкладених в площині, нормальній до
загального ребра трьох призматичних
зерен, повинна дорівнювати нулю
(рис.5.11). Згідно схеми одержуємо:
(5.33)
|
|
Рис.5.10. Двогранний кут між двома кристалами однієї фази. |
Рис.5.11. Схема рівноважної границі між кристалітами однієї фази. |
Таким
чином, лінійний кут
двогранного кута характеризує
співвідношення між поверхневими натягами
на межах зерен, що належать до однієї
фази.
На рис.5.12
зображена рівноважна границя між двома
кристалами однієї фази (
)
із поверхневим натягом
і границя між кристалами різних двох
фаз
з
величиною поверхневого натягу між ними
.
Для цього випадку після перетворення виразу (5.33) одержимо
(5.34)
Рис.5.12. Рівноважна границя між кристалами різних двох фаз
Задаючись
різними значеннями кута θ,
можна знайти співвідношення між вказаними
поверхневими натягами. На рис.5.13 показана
залежність між співвідношенням
і значенням кута θ0.
Рис.5.13. Залежність між поверхневими натягами на границях різних фаз крайовим кутом змочування.
З цієї залежності видно, що
при θ = 0º
величина
при θ
< 120º
при
θ = 120º
при θ
> 120º
(5.35)
Утворення рівноважних поверхонь розділу між двома зернами однієї фази із зерном іншої фази можливе лише у тому випадку, коли відношення
Інакше
(
)
друга фаза розтікатиметься
уздовж межі розділу однорідних зерен.
Розділ 6. ОСНОВИ ТЕОРІЇ КРИСТАЛЛИЗАЦІЇ МЕТАЛІВ