1.4 Обґрунтування вибору мови програмування

C++ (Сі-плюс-плюс) — мова програмування високого рівня з підтримкою декількох парадигм програмування: об'єктно-орієнтованої, узагальненої та процедурної. Розроблена Б'ярном Страуструпом (англ. Bjarne Stroustrup) в AT&T Bell Laboratories (Мюррей-Хілл, Нью-Джерсі) у 1979 році та названа «Сі з класами». Страуструп [1] перейменував мову у C++ у 1983 р. Базується на мові С. Визначена стандартом ISO/IEC 14882:2003.

С++ стала однією з найуживаніших мов програмування загального призначення, тому, зважаючи на її можливості, її було обрано для реалізації даного проекту. В підтвердження вищесказаного приведемо таблицю (табл. 1.1).

Таблиця 1.1 - Порівняльна таблиця мов програмування

Можливість	Мова
	Ada	C	C++	C#	Java	JavaScript	PHP	Python	Delphi
Імперативна	+	+	+	+	+	+	+	+	+
Об’єктно орієнтована	+	-/+	+	+	+	+	+	+	+
Функціональна	-	-	+	+/-	-/+	+/-	+/-	+	-/+
Узагальнене програмування	+	-	+	+	+	+	+	+	+
Розподілена	+	+/-	+	-/+	+	-	-	-/+	-

Імперати́вне програмува́ння — парадигма програмування, згідно з якою описується процес отримання результатів як послідовність інструкцій зміни стану програми. Подібно до того, як з допомогою наказового способу в мовознавстві перелічується послідовність дій, що необхідно виконати, імперативні програми є послідовністю операцій комп'ютеру для виконання. Поширений синонім імперативному програмуванню є процедурне програмування.

Об'єктно-орієнтований мова програмування - мова, побудована на принципах об'єктно-орієнтованого програмування. В основі концепції об'єктно-орієнтованого програмування лежить поняття об'єкта - якоїсь субстанції, яка об'єднує в собі поля (дані) і методи (виконувані об'єктом дії).

Функціональне програмування - розділ дискретної математики і парадигма програмування, в якій процес обчислення трактується як обчислення значень функцій в математичному розумінні останніх (на відміну від функцій як підпрограм в процедурному програмуванні).

Узагальнене програмування — парадигма програмування, що полягає в такому описі даних і алгоритмів, який можна застосовувати до різних типів даних, не змінюючи самий цей опис.

Методи розподіленого програмування дозволяє розподілити роботу программы між двома (чи більше) процесами, причому процесы можуть існутати на одному і тому ж комп’ютері чи на різних.