25. Управління комунікативними процесами.

Одна справа, коли управлінці і підприємці виступають як рівні і рівноправні партнери і, зовсім інша, коли один з них відчуває певну залежність, і, особливо, коли починає проявлятися нерівноправність. Коли ту чи іншу справу вирішують рівноправні представники фірми, концерну чи відповідальні особи на найвищому державному рівні, то за ними завжди стоїть їх фінансове, економічне, політичне становище чи досить значна інша сила, яка урівнює обох в діловому спілкуванні.

Для прикладу, при всіх економічних негараздах і глибині кризової ситуації, Росія може вести розмови із США більш-менш на рівні, оскіль­ки володіє потужним ядерним потенціалом, з яким інша сторона змушена рахуватися. Для України, в її нинішньому стані, така рівноправність, скільки б про неї не говорили політики, просто неможлива.

Це ж стосується і сфери управління. Адже сфера управління будується, в основному, по вертикалі, в якій становище підлеглого так чи інакше залежне від начальника. Тут погляди, якщо можна так сказати, зверху вниз у одного, і знизу вверх у іншого.

26. Основи дипломатії.

Исторический опыт показывает, что для обеспечения нормальных дипломатических отношений далеко не достаточно одних международно-правовых норм. Очень важно еще и соблюдение определенных церемониальных и протокольных обычаев и правил.

Первые серьезные изменения начались, когда произошли коренные изменения в соотношении сил на международной арене в пользу мира и социализма, когда Советский Союз настойчиво претворял в жизнь Программу мира, выдвинутую XXIV съездом КПСС, и получившую органическое продолжение и развитие на XXV съезде КПСС как программа дальнейшей борьбы за мир и международное сотрудничество, за свободу и независимость народов, время, когда значительно расширяются дипломатические, политические, экономические, научно-технические и культурные связи между государствами мира, церемониал и протокол стали приобретать все большее значение во всем мире, и современной России в частности.

Древние любили говорить, что “протокол — это фимиам дружбы”. Уважение к должностным лицам иностранного государства, его флагу и гербу, соблюдение иммунитетов и привилегий дипломатических и консульских представителей — все это показатель отношения одной страны к другой. Иными словами, благодаря точному соблюдению церемониала и протокола создаются благоприятствующая переговорам обстановка, рабочее настроение должностных лиц, содействующие решению больших и малых внешнеполитических вопросов.

Премьер-министр определенного государства, усаженный на приеме в иностранном посольстве не на соответствующее его рангу место, не по форме одетые дипломаты на мероприятии по случаю национального праздника страны пребывания или на официальном приеме, устраиваемом главой государства, уполномоченные, прибывшие на переговоры с большим опозданием, неправильно выставленный флаг — каждая из этих и многих других “мелочей” способна тормозить, охлаждать, а иногда, в определенных случаях, ухудшать нормальные, добрососедские отношения государств и препятствовать успешному осуществлению их дипломатической деятельности. Попутно заметим, что есть государства, согласно протоколу которых перевернутый государственный флаг символизирует состояние войны.

И, наоборот, хорошо поставленный и соблюдаемый дипломатический церемониал и протокол — это, образно говоря, та “смазка”, которая позволяет нормально, без помех работать механизму дипломатических отношений.

27. Теорії масової комунікації.

28. Моделі комунікації.

Комунікаційні процеси,я кі відбуваються сьогодні в інформаційному середовищі вказують на те, що з моменту їх вивчення комунікаційні моделі постійно вдосконалюються, відбуваються певні трансформації комунікаційних повідомлень; до основних елементів комунікаційних процесів поступово додають все нові складові, які є більш пріорітетними, наприклад, ключовим елементом, крім зворотного зв'язку, виділяють і так званих "лідерів думок", "пропонентів" тощо. Інформаційне середовище є постійним об'єктом уваги різних суб'єктів, будь-якої зацікавленої сторони.

Існує багато теоретичних моделей комунікації, і всі вони зробили внесок у практичний розвиток таких комунікацій.

Так, комунікацію на рівні особи відтворює трансактивна модель К. Барклунда (1970).

Складовими цієї моделі є:

особа (комунікант);

повідомлення;

процеси кодування-декодування;

4 типи сигналів: сигнали суспільного рівня, особистого рівня і 2 типи поведінкових сигналів (вербальні і неверальні).

Сигнали суспільного рівня - це вплив на особу різних чинників навколишнього середовища й техногенної цивілізації; особистого рівня - міжособистісні, взаємодія між людьми, які входять до комунікативного простору; сигнали поведінкового рівня - це реакція особи, зумовлена впливом на неї сигналів суспільного та особистого рівнів. Усі групи сигналів перебувають у постійній взаємодії.

Сучасна теорія комунікацій створила та ускладнила колишні моделі, переходячи від лінійних до нелінійних, а від них - до об'ємних (спіральних, мозаїчних тощо).

29. Проблема інформаційної безпеки.

нформаційна безпека згадується в сотнях нормативних актів, безпосередньо її захисту вже 15 років присвячуються десятки документів, серед яких Доктрина інформаційної безпеки, Укази трьох останніх президентів, декілька рішень РНБО, міжнародні документи про співробітництво в межах СНД… Але в жодному з них немає визначення цього поняття, і що, власне, захищається, можна намагатися зрозуміти з переліку численних загроз та заходів щодо їх подолання.

У першій частині ст. 17 Конституції України забезпечення інформаційної безпеки України проголошено «справою всього українського народу». Прокоментувати це беззмістовне, по суті, твердження досить складно, оскільки в ньому суто державна справа охорони інформації з обмеженим доступом, яка знаходиться у розпорядженні органів державної влади, розглядається мало не як стратегічне завдання для всього суспільства. Хіба що слід це розуміти як справу захисту свободи інформації від свавільного втручання держави?