
- •1.Сутність фінансового менеджменту, його головна мета та структура.
- •2.Дайте характеристику центрам відповідальності на підприємстві.
- •3.Звіт про рух грошових коштів: сутність і основні елементи.
- •4.Дайте характеристику прибутку як об'єкта фінансового менеджменту.
- •5.Управління витратами підприємства.
- •6.Активи як об'єкт фінансового менеджменту.
- •7.Власний капітал підприємства: сутність, джерела та форми.
- •8.Капітал підприємства та його вартість.
- •9.Сутність та види інвестицій; основні етапи управління інвестиціями.
5.Управління витратами підприємства.
Управління витратами – процес цілеспрямованого формування витрат щодо їхніх видів, місць та носіїв, та постійного контролю рівня витрат, та стимулювання їхнього зниження.
За ступенем впливу обсягу виробництва на рівні витрат, витрати поділяються на:
1.умовнозмінні- витрати, абсолютний розмір яких збільшується зі збільшенням обсягу випуску продукції та знижується з його зменшенням.
До умовно змінних витрат належать витрати на: сировину та матеріали, напівфабрикати, оплату праці.
2.умовнопостійні- витрати, абсолютний розмір яких із збільшенням (зменшенням) випуску продукції істотно не змінюється.
До умовно постійних належать витрати на: оренду, паливо, господарські потреби, страхування, ремон, рекламу, амортизаційні відрахування.
Маржинальний дохід (валова маржа) – проміжний фінансовий результат, який визначається, як різниця між виручкою від реалізації та змінними витратами, або як сума постійних витрат і прибутків.
Д- дохід від реалізації.
Коефіцієнт маржинального доходу (КМД) – це співвідношення суми маржинального доходу і суми доходу від реалізації
Запас фінансової міцності – величина на яку фактичний або запланований обсяг реалізації перевищує точку беззбитковості. Він відображає величину можливого обсягу виробництва і реалізацію без ризику покрити витрати.
МР- межа рентабельності
6.Активи як об'єкт фінансового менеджменту.
Активи - це ресурси, які перебувають у розпорядженні п-ва і використання яких веде до збільшення економічних вигод у майбутньому.
Згідно ПБО 2 Баланс і активи підприємства поділяються на обортні та необоротні активи.
Оборотні активи являють собою частину майна підприємства , яка втілена в матеріально-виробничих запасах, не закінчених розрахунках, залишках грошових коштів і фінансових вкладеннях.
До оборотних активів належать: виробничі запаси; незавершене в-во; дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги, дебіторська заборг. за розрахунками, ін.. поточна дебіт. заборгованість, поточні фін. інвестиції, грош. кошти в нац.. та іноземн. валютах, ін.. оборотні активи.
Необоротні активи являють собою частину майна п-ва, яка багаторазово бере участь у процесі госп. д-сті і переносить свою вартість на готову продукцію шляхом нарахування амортизаційних відрахувань.
До необоротніх активів належать нематеріальні активи; незавершене будівництво; основні засоби; довгострокові фінансові інвестиції; довгострокова дебіторська заборгованість; відстрочені податкові активи; інші необоротні активи.
У балансі активи підприємства розміщені у трьох розділах:
I розділ- необоротні активи;
II розділ – оборотні активи;
III розділ- витрати майбтніх періодів.
7.Власний капітал підприємства: сутність, джерела та форми.
Основу капіталу підприємства складає власний капітал, інформація про який міститься в першому розділі пасиву балансу.
Власний капітал – частина активів підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.
Власний капітал є:
- основним початковим та безстроковим джерелом фінансування господарської діяльності підприємства,
- джерелом погашення збитків підприємства,
- показником, що використовуються для оцінки фінансового стану підприємства, оскільки він демострує, з одного боку, ступінь фінансової самостійності підприємства (його незалежності від зовнішніх джерел фінансування), а з іншого - ступінь кредитоспроможності підприємства (забезпеченості вимог кредиторів фактично наявним у підприємства капіталом засновників).
При створенні підприємства капіталом виступає вартість майна. На цьому етапі власний капітал підприємства визначають за формулою:
ВК=А,
де ВК – власний капітал;
А – вартість активів за балансом.
Здійснюючи господарську діяльність, підприємство завжди використовує залучені кошти, тобто створює борги. Тоді власний капітал обчислюють за формулою:
ВК = А-БЗ,
де БЗ – боргові зобов'язання
Збереження власного капіталу є одним з основних показників якості фінансового управління підприємством.
Згідно з фінансовою концепцією збереження капіталу, прибуток вважається заробленим підприємством тільки за умови, що сума його чистих активів (тобто активів підприємства за вирахуванням його зобов'язань) на кінець розрахункового періоду перевищує суму чистих активів на початок цього періоду без урахування будь-яких виплат власникам або внесків власників протягом цього періоду.
Залежно від джерела формування власний капітал можна поділити :
1. Вкладений капітал — це капітал, внесений власниками підприємства. Вкладений капітал включає такі елементи:
- зареєстрований капітал - капітал, сума якого визначається в установчих документах (статутний капітал, пайовий капітал);
- додатковий капітал (емісійний дохід, інші внески засновників понад зареєстрований статутний фонд).
2. Накопичений капітал - це капітал, отриманий у процесі діяльності підприємства. Він включає такі елементи:
- нерозподілений прибуток (непокритий збиток);
- резервний капітал;
Власний капітал відповідно до форми №1 "Баланс" (з 01.01.2013 року) включає такі елементи:
· Зареєстрований капітал.
· Капітал в дооцінках.
· Додатковий капітал.
· Резервний капітал.
· Нерозподілений прибуток (непокритий збиток).
· Неоплачений капітал.
· Вилучений капітал
До 01.01.2013 року власний капітал відповідно до форми №1 "Баланс" включав такі елементи:
· Статутний капітал.
· Пайовий капітал.
· Додатковий вкладений капітал.
· Резервний капітал.
· Нерозподілений прибуток (непокритий збиток).
· Неоплачений капітал.
· Вилучений капітал
Резервний капітал відображає суму резервів, створених за рахунок чистого прибутку підприємства відповідно до чинного законодавства або установчих документів.
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) – частина чистого прибутку, що не була розподілена між власниками
Неоплачений капітал відображає суму заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу підприємства.
Вилучений капітал відображає фактичну собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників. Має від'ємне значення та вираховується при визначенні величини власного капіталу підприємства.
Функції власного капіталу:
1. Заснування та введення в дію
2. Відповідальність та гарантії
3. Забезпечення життєдіяльності підприємства
4. Забезпечення крелитоспроможності
5. Фінансування та забезпечення ліквідності
6. Забезпечення незалежності
7. База для нарахування дивідендів
Зростання власного капіталу в динаміці характеризує рівень ефективності господарської діяльності підприємства, його здатність підтримувати фінансову рівновагу за рахунок внутрішніх джерел. І навпаки, зниження обсягу власного капіталу пов'язане з неефективною або збитковою його діяльністю.