4.1.3. Схема морфологічного розбору частки

1. Частка для розбору.

2. Розряд та роль в реченні.

3. Група за походженням.

4. Правопис.

3. Схема морфологічного розбору вигуку

1. Вигук для розбору.

2. Розряд за значенням.

4. Група за походженням.

6. Правопис та пунктуація.

Синтаксичний розбір – це вид лінгвістичного аналізу, у процесі якого з’ясовують структуру словосполучень і речень; особливості синтаксичних зв’язків і семантико-синтаксичних відношень між компонентами цих одиниць.

2. Схема синтаксичного розбору словосполучення

1. Визначення головного і залежного слова (в т.ч. схематичне зображення).

2. Тип за структурою.

3. Тип за складом.

4. Синтаксичні відношення між компонентами словосполучення.

5. Тип підрядного зв'язку.

1. Схема синтаксичного розбору головних членів речення

1. Граматична основа речення.

2. Підмет (простий чи складений), чим виражений;

3. Присудок (простий дієслівний, іменний складений, дієслівний складений чи складний), чим виражений;

4. Охарактеризувати зв'язку (якщо є), пояснити наявність чи відсутність тире на місці нульової зв’язки.

   3. Схема синтаксичного розбору простого двоскладного речення

1. Тип за метою висловлювання, за інтонуванням, за структурою.

2. Граматична основа.

3. Характеристика підмета і присудка.

4. Характеристика другорядних членів речення.

5. Пунктуація.

3. Схема синтаксичного розбору односкладного речення

1. Тип за метою висловлювання, за інтонуванням, за структурою.

2. Вид односкладного речення.

3. Головний член речення співвідносний з підметом або головний член співвідносний з присудком (чим виражений, який за будовою).

4. Характеристика другорядних членів речення.

5. Пункту­ація.

3. Схема синтаксичного розбору неповного речення

1. Тип за метою висловлювання, за інтонуванням, за структурою.

2. Який член (члени) речення пропущений (головний чи другорядний).

3. Тип неповного речення.

4. Аналіз наявних членів речення.

5. Пунктуація.

3. Схема синтаксичного розбору простого ускладненого речення

1. Тип речення за будовою.

2. Тип за метою висловлювання, за інтонуванням, за характером висловленої думки, за структурою.

3. Якими одиницями ускладнене речення та засоби їх вираження.

4. Граматична основа.

5. Група підмета і група присудка.

6. Характеристика другорядних членів речення.

7. Пунктуація.

3. Схема синтаксичного розбору складносурядного речення

1. Тип речення.

2. Кількість предикативних частин, назвати їх; тип речення за структурою.

3. Смислові зв'язки.

4. Засоби зв'язку предикативних частин речення.

5. Пунктуація.

6. Графічна схема речення.

7. Кожна предикативна частина аналізується як просте речення.

3. Схема синтаксичного розбору складнопідрядного речення

1. Тип речення.

2. Тип речення за структурою.

3. Головна частина.

4. Підрядна частина.

5. До чого відноситься підрядна частина.

6. Засоби поєднання підрядної частини з головною.

7. На яке питання відповідає підрядна частина.

8. Вид підрядної частини.

9. Позиція підрядної частини відносно головної.

10. Розділові знаки.

11. Графічна схема.

12. Кожна предикативна частини аналізується як просте речення.

3. Схема синтаксичного розбору складного безсполучникового речення

1. Кількість предикативних частин, назвати їх; тип речення за структурою.

2. До якої з двох основних груп за характером смислових зв’язків між частинами належить (з однотипними та неоднотипними частинами).

3. Смислові зв’язки між частинами.

4. Засоби вираження смислових зв’язків.

5. Розділові знаки.

6. Графічна схема.

7. Кожна предикативна частина аналізується як просте речення.

3. Схема синтаксичного розбору складнопідрядного речення