16. Капітальні інвестиції, фінансування та їх облік.

Під капітальними інвестиціями розуміють затрати на спорудження, виготовлення або придбання основних засобів, а також реконструкцію, розширення і технічне переозброєння діючих підприємств.

Джерелами фінансування капітальних інвестицій можуть бути як власні кошти (прибуток, амортизаційні відрахування, бюджетне фінансування, фінансування сторонніх організацій в порядку пайової участі у будівництві та ін.), так і залучені кошти (банківські кредити та інші позикові кошти). Капітальні роботи можуть виконуватися або підрядним способом (тобто спеціалізованими будівельно-монтажними організаціями на договірних засадах), або господарським способом (тобто самим підприємством). Порядок обліку затрат на капітальні інвестиції регламентується Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати». Синтетичний облік затрат на капітальні інвестиції (незалежно від способу виконання робіт) ведеться на рахунку 15 «Капітальні інвестиції» за субрахунками: 151 «Капітальне будівництво»; 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів»; 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів»; 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів»; 155 «Придбання (вирощування) довгострокових біологічних активів». По дебету рахунка 15 «Капітальні інвестиції» і його субрахунків відображають збільшення витрат на будівництво, придбання та створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів), по кредиту — введення в дію та експлуатацію придбаних матеріальних і нематеріальних активів.

Аналітичний облік капітальних інвестицій ведеться відповідно за видами основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, а також за окремими об'єктами капітальних вкладень.

17. Поняття фінансових інвестицій, їх оцінка та облік.

Фінансові інвестиції - це вкладення коштів чи інших активів у цінні папери суб'єктів господарської діяльності. Інвестування вільних коштів у цінні папери передбачає різні цілі. Основні з них - одержання у перспективі прибутку від інвестицій; перетворення вільних заощаджень у високоліквідні цінні папери, встановлення офіційних відносин чи контролю над підприємством-емітентом.

Фінансові інвестиції визначаються як активи, які утримуються підприємством з метою:

• одержаннядоходів у виглядідивідендівабовідсотківвідїхволодіння;

• набуттявигіднихвідносин з іншимипідприємствамиабо конт­ролю над їхдіяльністю;

• майбутнівигодивідзростаннявартостіздійсненихінвестицій.

Основніпринципиоцінки та відображення в облікуфінансовихінвестиційвизначаються П(С)БО 12 «Фінансовіінвестиції», затвердженим наказом МіністерствафінансівУкраїнивід 16 квіт­ня 2000 р. № 91, П(С)БО 20 «Консолідованафінансовазвітність», затвердженим наказом МіністерствафінансівУкраїнивід 30 лип­ня 1999 р. № 176 та П(С)БО 19 «Об’єднанняпідприємств», затвердженим наказом МіністерствафінансівУкраїнивід 07 липня 1999 р. № 163.

Залежно від мети здійснення фінансових інвестицій підприємство може отримувати дохід, набувати контроль над об’єктом інвестування та мати інші вигоди. Дохід від інвестицій — це отримання процентів або дивідендів. Вплив здійснюється з метою отримання і нематеріальних вигід — доступ до технології або гуд­вілу, якими володіє підприємство-об’єкт інвестування, вплив на його фінансову, комерційну та господарську діяльність. Вономожетакожволодітистратегічними запасами сировини, необхідноїінвестору, абознаходитися в інвестиційнопривабливомуекономічномусередовищі та т. ін. Інвестиціїможутьздійснюватисятакож і з метою отриманнямайбутніхвигід, як, наприклад, зростаннявартостіакцій.

Залежно від терміну, протягом якого підприємство очікує володіти фінансовими інвестиціями, вони поділяються на поточні та довгострокові.

Поточними є інвестиції, які підприємство має намір та можливість утримувати протягом дванадцяти місяців з дати придбання або протягом операційного циклу, якщо він більше зазначеного терміну. Довгостроковими є фінансові інвестиції, які утримуються протягом терміну, який перевищує 12 місяців або операційний цикл.

Залежновід виду відносинміжінвестором та об’єктомінвестування вони поділяютьсяна:

• інвестиції, щозасвідчуютьвідносинипозики;

• інвестиції, якізасвідчують право власності на частку в майніпідприємства.

Інвестиції, якізасвідчуютьвідносинипозики, придбаваютьсяпідприємствоміз метою отриманняпроцентіввіднадання в тимчасовекористуваннявільнихактивів. Документами, якізасвідчують факт здійснення таких інвестицій, є облігації, казначейськізобов’язання, ощаднісертифікати.

Інвестиції, якізасвідчують право власності на частку в майнііншогопідприємства, здійснюються як з метою отримання доходу відволодіннячасткою майна іншогопідприємства у виглядідивідендів, так і для набуття контролю абовигіднихвідносин з інвестиційнопривабливимпідприємством. Документами для підтвердження факту володіннячасткою майна є акції, приватизаційніпапери.

Придбаніфінансовіінвестиціїобліковуються за собівартістю за дебетом рахунків 35 «Поточніфінансовіінвестиції» або 14 «Дов­гостроковіфінансовіінвестиції». З кредиту ж цихрахунківсобівартістьінвестиційсписується у разіїхреалізаціїабопогашення.

Однією з основнихознак, яка зумовлюєвідмінності в облікуфінансовихінвестицій є вид відносин, якіскладаютьсяміжінвестором та об’єктомінвестування, — відносинипозикиабовласності.