Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
економічна теорія друк.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
168.45 Кб
Скачать

10. Грошовий ринок та його характеристики

Грошовий ринок - частина ринку позикових капіталів, де здійснюються переважно короткострокові (від одного дня до одного року) депозитно-позикові операції, що обслуговують головним чином рух оборотного капіталу фірм, короткострокових ресурсів банків, установ, держави і приватних осіб. З розвитком міжнародних кредитних і валютних відносин сформувався міжнародний грошовий ринок (найбільшими в світі ринками грошей є Нью-Йоркський, а також – ринки Лондона, Токіо, Парижа).Інструментами грошового ринку є векселі, депозитні сертифікати, банківські акцепти. Його основні інститути - банки, облікові установи, брокерські й дилерські фірми. За джерела ресурсів правлять кошти, залучені банківською системою. Основними позичальниками є фірми, кредитно-фінансові інститути, держава, населення. Слід мати на увазі, що грошовий ринок – важливий об'єкт державного регулювання. Держава використовує йогоресурси для фінансування своїх видатків і покриття бюджетного дефіциту.Грошовому ринку властиві елементи звичайного ринку - попит, пропозиція, ціна. Особливості грошового ринку визначають особливості кожного з елементів: попит має форму попиту на позики, пропозиція - форму пропозиції позик, а ціна - форму відсотка на позичені кошти.Розмір відсотка визначається не величиною вартості, яку несуть у собі позичені гроші, а їх споживчою вартістю – здатністю надавати позичальнику потрібні блага. Тому розмір відсоткового платежу залежить не лише від розміру позики, а й від терміну її дії. На грошовому ринку розрізняють кілька видів відсотків: облігаційний, банківський, обліковий, міжбанківський тощо.

11. Користність продукту в економічній теорії

Користність, ціність та рідкість товарів були введені представниками неокласичної теорії

Корисність – здатність продукту задовольняти потреби людини. Вона – індивідуальна для кожного. Користність показує ступінь задоволення, яку отримує конкретка людина від споживання певного блага.Ціність – оцінка ступення корисності блага людиною. Це теж субєктивна категорія. Неокласики важали що користність блага може надавати затратам праці суспільно необхідному характеру. Ціність є функцією витрат праці і функцією користності.Рідкість товару – характеристика ек благ, що відображає обмеженість ресурсів для задоволення безмежних потреб людей.Теорія граничної корисності розроблялась маржоналістами. Гранична корисність – додаткова користність, яку отримує споживач від додаткової одиниці продукту. При цьому мають значення кількість продукту, рідкість, момент початку вживання.Закон спадної граничної користності: уміру задоволення потреб одним чи іншим товаром користність цього продукту для людини зменьшується, вона меньше цінує і купуватиме за нижчіми цінами.

12.Економічні інтереси .Єдність і суперечності в системі інтересів

Ек інтерес – форма вияву ек потреби, у свідомлене прагнення ек субєктів задовольнити їх, обєкивний спонукальним мотив ек діяльності. Потреба->Інтерес-> Діяльність Субєкти ек інтересів : індивід, дом господарство, колектив, державаОбєкти : ек блага (товари послуги інформація). За обєктами класифікуються на майнові, фінансові, інтелектуальні.За часовою ознакою: поточні, перспективні.За важливістю: головні, другорядні.Субєкти ек відносин виражають спецефічні ек інтереси: 1) ек інтерес домогосподарств : максималізація корисних благ з урахуванням існуючих цін та доходів. 2) ек інтерес підприємців: максималізація прибутку, зниження витрат, підвиження конкурентноспроможності продукції. 3) ек інтерес держави : реалізація потреб суспільства вцілому.Всі ці інтереси дуже суперечливі між собою тому спосіб їх узгождення є дуже важливим. Можна навести такі приклади:а) субординоване підпорядкування одних іцнтересів іншим, як в командно адміністративній ек: державний інтерес- колективний – особистий б) координоване узгодження різнобічних інтересів усіх субєктів : інтерес споживача( головний)- інтерес виробника – державний – інтерес споживача – як у ринковій економіці. Саме взаємодія потреб та інтересів субєктів є рушійною силою ек розвитку.