85. Ввп та методи його обчислення

ВВП, або кінцевий продукт – ринкова в-сть тов.і послуг вироблених в країні за рік. Він складається лише з товарів і послуг, проданих на ринку; а продукти ж, які не перетворилися в товар,тобто не продані – в нього не включаються.Валовий внутрішній продукт відноситься до найважливіших показників СНР, який характеризує кінцевий результат виробничої діяльності інституційних одиниць країни, широко використовується в макроекономічному аналізі і міжнародних порівняннях.ВВПобчислюється трьома методами(способами):1)за виробленою продукцією;2)за доходами;3)за витратами.Виробничий метод обчислення ВВП зводиться до визначення валової доданої вартості у всіх галузях економіки.ВВП=сума кінцевих тов.і послуг.За доходами (розподільчий метод): ВВП за доходами – це підсумок доходів фізичних і юридичних осіб, інституційних одиниць.ВВП=ЗП+ %+рента+прибуток. Сюди також включаються непрямі податки на підприємства, амортизація, доходи від власності.За витратами(метод кінцевого використання): ВВП=держ.закупки+споживчі в-ти+валові інвестиції+чистий експорт.При правильних розрахунках усі три методи обчислення ВВП мають дати однаковий кінцевий результат.У розвинених країнах сьогодні питома вага продукції сфери послуг у ВВП складає 70-75%, в Україні ж – лише 52%.

\

86.Інфляція:суть,причини,наслідки.Крива Філіпса.

Інфляція — тривале зростання загального рівня цін, що, відповідно, є свідченням зниження купівельної спроможності грошей.З-поміж причин інфляції найголовнішими вважаються дві: 1) надмірний випуск паперових грошей (інфляція попиту);2) скорочення виробництва товарів (інфляція пропозиції).Іноді дослідники відзначають і деякі другорядні причини інфляції:* імпортована інфляція (внаслідок інфляції в країні-експортері, зростання цін імпортних сировинних товарів і як наслідок товарів власного виробництва в країні-імпортері);* інфляція очікування (очікування інфляції стимулює ажіотажний попит, що веде до підвищення цін. Одним з наслідків цього явища може бути скорочення інвестицій, що спричинює інфляцію пропозиції в майбутньому);* дефіцит державного бюджету (зростання внутрішнього боргу здійснює певний інфляційний тиск на курс грошової одиниці).  За формами прояву розрізняють відкриту та подавлену інфляцію. Коли знецінення паперових грошей супроводжується прямим зростанням цін, тоді суспільство має справу з відкритою інфляцією.  Подавлена інфляція характерна для командної економіки, коли в суспільстві існує жорсткий контроль за цінами та доходами. Традиційно в економічній науці розрізняють три види темпів інфляції: * повзуча інфляція - середньорічне зростання цін вимірюється однією цифрою (тобто від 1% до 9%). Така інфляція піддається контролю і не веде до значних руйнівних наслідків; * галопуюча інфляція - набирає розміру двозначного числа протягом року (від 10% до 99%). Характеризується стрімким зростанням цін, охоплює всі сфери господарського життя і супроводжується негативними соціально- економічними наслідками * надвисока, гіперінфляція (1-2% в день), вкрай руйнівне підвищення цін, що веде до повного безладдя економічного життя, руйнування господарських зв'язків та процесу виробництва, бартеризації обміну тощо.У сучасних західних дослідженнях виокремлюють ще два темпи інфляції:нормальна інфляція - зростання загального рівня цін до 5% річних. Така інфляція здебільшого виступає не як руйнівний чинник, а як фактор економічного розвитку. * висока інфляція - зростання цін на декілька сотень процентів за рік. Руйнівний вплив цієї інфляції може бути суттєвішим, ніж гіперінфляції. Наслідки інфляції різноманітні і суперечливі: 1. інфляція приводить до перерозподілу національного доходу і багатства між різними групами суспільства, економічними і соціальними інститутами довільним і не прогнозованим чином. 2. Високі темпи інфляції і різка зміна структури цін ускладнюють планування (особливо довгострокове) фірм та домогосподарств. 3. Населення та корпорації прагнуть матеріалізувати грошові кошти, які швидко знецінюються. 4. Реальна грошова процентна ставка зменшується на величину щорічного проценту росту інфляції. 5. Відбувається знецінення амортизаційного фонду, що ускладнює процес відтворення. Крива Філіпса— графік залежності між середнім рівнем інфляції в країні і рівнем безробіття. Згідно з кривою Філіпса, з ↑ безробіттяінфляція зменшується. Безробіття високе, коли заробітна платня зростає повільніше, і безробіття падає, коли заробітна платня зростає швидше. Високий рівень інфляціїї зазвичай супроводжується низьким рівнем безробіття і навпаки.