- •1. Методи економіченої теорії
- •2. Предмет економічної теорії і його тлумачення різними економічними школами
- •3 Закони принципи категорії економічної теорії
- •4. Функції Екомічної теорії
- •5.Економічна теорія і економічна політика
- •6. Виробництво і його основні чиники
- •7. Обмеженість виробничих ресурсів. Крива виробничих можливостей
- •8. Субєкти ринкової економіки та її характеристика
- •9. Антиінфляційна економічна політика : сутність види особливості
- •10. Грошовий ринок та його характеристики
- •11. Користність продукту в економічній теорії
- •12.Економічні інтереси .Єдність і суперечності в системі інтересів
- •13Економічна система: сутність, структура ітипи
- •14. Фіскальна політика та її види
- •15.Взаємозвязок попиту і пропозиції. Закон попиту. Вплив нецінових чинників на попит
- •17. Суть та особливості грошової пол.. Пол. «дорогих» та «дешевих» грошей.
- •18. Моделі екон. Зростання
- •19. Типи економічних систем. Теоретичні підходи до класиф ек систем
- •20. Власність як екон. Категорія
- •21. Структура власності: типи, види і форми.
- •22. Взаємозвязок ціни і пропозиції.Закон пропоз.Вплив нецінових чинників на пропозицію.
- •23. Тенденції розвитку відносин власності.
- •24. Натуральна (традиційна) форма організації виробництва
- •25. Товарне виробництво і його роль у розвитку суспільного виробництва.Типи товарного вир.
- •26. Товар та його властивості
- •27. Макроекономічні показники та їх класифікація.
- •28. Еластичність пропозиції та її фактори
- •29. Виникнення та еволюція грошових відносин
- •30. Сутність та функції грошей: альтернативні теорії
- •31. Грошовий обіг і його закони
- •32. Сутність витрат в-ва та їх класифікація
- •33. Прибуток як екон. Категорія. Теорії прибутку
- •34. Норма прибутку і чинники, що на неї впливають
- •35. Інституціональні основи ринкової економіки
- •36. Ринок: сутність, функції, суб’єкти та об’єкти
- •37. Інфраструктура ринку
- •38. Ринкова рівновага
- •39. Ринкова ціна: механізм формування і функції
- •40. Ек конкуренція: сутніс, ф-ції та форми
- •41. Конкур і моноп. Антимон закон і практ
- •42. Принципи класиф ринків
- •43. Позичк капітал і відс та його ек природа.
- •51. Витрати виробництва в коротко строковому періоді
- •52. Суть підприємництва, його види та функції.*
- •53. Роль підприємства і підприємництва в риноковій економіці.
- •60. Закон спадної граничної корисності та його використання
- •81 Економічна користність: сутність,види та закони
- •82. Вибір споживача: бюджетна лінія та її зміни, кардинальський іординалістський підходи щодо оптимального вибору
- •83. Основи ринку ресурсів: похідний характер попиту на ресурс, фактори формування та зміни попиту на ресурс, цінова еластичність попиту на ресурс
- •84. Ринок праці: ставка заробітної плати, ефекти, що пояснюють характер індивідуальної кривої пропозиції праці
- •85. Ввп та методи його обчислення
- •86.Інфляція:суть,причини,наслідки.Крива Філіпса.
- •87. Модель ad-as як базова модель екон рівноваги
- •88. Грошово-кредитна система:суть,структура,типи.
- •89. Державний борг та способи його обслуговування
- •90. Бюджет, бюджетний дефіцит та способи його фінансування
28. Еластичність пропозиції та її фактори
Пропозиція характеризує можливість і бажання продавця (виробника) пропонувати свої товари для реалізації її на ринку за певними цінами.
Еластичність пропозиції — показник, що відтворює зміни сукупної пропозиції, які відбуваються у зв'язку зі зростанням цін. У випадку, коли збільш пропозиції перевершує зростання цін, останнє характеризується як еластичне (еластичність пропозиції більше одиниці — E>1). Якщо приріст пропозиції дорівнює приросту цін, пропозиція наз одиничною, а показник еластичності дорівнює одиниці (E=1). Коли приріст пропозиції менше приросту цін, формується так звана нееластична пропозиція (еластичність пропозиції менше одиниці — E<1). Таким чином, еластичність пропозиції характеризує чутливість (реакція) пропозиції товарів на зміни їх цін.
Е
ластичність
пропозиції обчислюється через коефіцієнт
еластичності пропозиції за формулою:Km-
коефіцієнт еластичності пропозиціїG —
відсоток зміни кількості пропонованого
товаруF — відсоток зміни ціни
Еластичність пропозиції залежить від таких чинників, як особливість виробничого процесу, час виготовлення продукту і особливість його до тривалого зберігання. Особливості виробничого процесу дозволяють виробникові розширити виробництво товару при підвищенні ціни, а при пониженні його ціни переходить на випуск іншої продукції. Пропозиція такого товару є еластичною.Еластичність пропозиції залежить і від часового чинника, коли виробник не в змозі швидко реагувати на зміни ціни, оскільки для додаткового виробництва товарунеобхідний значний час. Наприклад, збільшитивиробництво автомобілів за тиждень практично неможливо, хоча ціна на них може зрости в багато разів. У таких випадках пропозиція є нееластичною. Для товару, який не може зберігається тривалий час (наприклад, продукти, що швидко псуються), еластичність пропозиції буде низькою.
Багато економістів виділяють такі фактори, що змінюють пропозицію:
А)Зміни в собівартості виробництва за рахунок цін на ресурси, зміни податків і дотацій, досягнень науки і техніки, нових технологій. Б)Зниження собівартості дозволяє виробникові доставити на ринок більше товарів. В)Зростання собівартості призводить до протилежного результату — пропозиція знижується. Г) Зміни цін на інші товари, зокрема на товари субститути. Д)Індивідуальні смаки споживачів.Е)Перспективні очікування виробників. При прогнозах щодо зростання цін в майбутньому виробники можуть скоротити пропозицію, щоб незабаром продати товар за вищою ціною, і навпаки, очікування падіння цін змушує виробників позбавитись товару якнайскоріше, щоб не зазнати збитків в майбутньому. Є)Кількість товаровиробників безпосередньо впливає на пропозицію, оскільки чим більше постачальників товарів, тим вище пропозиція і навпаки, при зменшенні числа виробників різко скорочується пропозиція.
29. Виникнення та еволюція грошових відносин
На початкових етапах розвитку гроші були представлені певними споживчими продуктами, які виступали матеріальними носіями вартості, що дорівнювала витратам виробництва цих продуктів. Такі гроші за ознаками свого матеріального тіла отримали назву продуктових грошей. Проте худоба, зерно, хутро та інші види продуктових грошей мали певні вади як заг еквівалент. Металеві гроші — такі гроші, матеріальне тіло яких виготовлено з певного металу, а загальним еквівалентом вони стають завдяки великим витратам вир на видобуток цього металу. Історії відомі мідні, залізні, свинцеві, бронзові, олов’яні та інші металеві гроші. Так, залізні гроші викор стародавні спартанці, бритти, японці, деякі африканські народи. І тільки з IV—III ст. до н. е. функції грошей перебирають на себе благородні метали — срібло та золото. При цьому протягом тривалого часу ці два метали використовувались як гроші паралельно. Через це система грошового обігу, яка базувалась на викор як грошей двох різних металів, отримала назву біметалічної. В ХІХ ст. відбувся перехід від біметалічної грошової системи до монометалічної. Монометалічною наз така грошова система, в межах якої лише один певний метал визнається за матеріальну основу грошей.Повноцінна монета як певний вид грошей та форма прояву металево-грошової форми вартості являє собою зародок появи нового типу грошей — неповноцінних та нової форми грошової вартості — знаково-грошової. Перехід до неповноцінних монет дозволив не тільки уникнути втрат, пов’язаних зі стиранням монети з дорогоцінних металів, але й дав змогу значно зменш потребу у видобутку самих цих металів, що дозволило більш доцільно викор виробничі рес суспільства. А згодом відбувся перехід до паперових грошей. Паперові гроші — це такі гроші, які є лише знаками вартості, виготовленими з паперу, і які заміщують в обігу певну кількість повноцінних грошей. Дальшим запереченням реального вартісного змісту повноцінних грошей є кредитні гроші. Кредитні гроші — це такі гроші, які являють собою боргові зобов’язання суб’єктів економіки і завдяки цьому виконують роль знаків вартості в обігу. Першою формою кредитних грошей став вексель. Вексель — це торгове боргове зобов’язання, яке передбачає сплату певної суми грошей певною особою у визначений строк. Однак його межі дуже вузькі, оскільки не всі продавці можуть погодитись отримати у сплату за свій товар боргове зобов’язання невідомої особи. Цю проблему вирішила поява банкноти — боргового зобов’язання (векселя) банку. Банки, скуповуючи звичайні векселі, розплачуювались за них своїми власними векселями. Подальший розвиток грошових відносин зумовиви виникнення депозитів, тобто внесків певних сум грошей клієнтів банку на власний рахунок у цьому банку, а чеки та квитанції є дорученнями банку перерахувати кошти з належного власникові рахунку на інший. Також досить значного поширення у промислово розвинутих країнах набули кредитні картки, що являють собою пластиковий носій, на якому записана в електронній формі інформація про розміри кредиту, що наданий власнику картки банком. Тобто можна виділити такі етапи грошових відносин:А. Товарно-продуктово-грошовий етап.
Б. Товарно-металево-грошовий етап а) металево-зливковий; б) металево-монетний В. Знаково-грошовий етап а) монетно-знаковий; б) паперово-знаковий; в) кредитно-паперово-знаковий; г) кредитно-паперово-електронно-знаковий.
