- •1. Методи економіченої теорії
- •2. Предмет економічної теорії і його тлумачення різними економічними школами
- •3 Закони принципи категорії економічної теорії
- •4. Функції Екомічної теорії
- •5.Економічна теорія і економічна політика
- •6. Виробництво і його основні чиники
- •7. Обмеженість виробничих ресурсів. Крива виробничих можливостей
- •8. Субєкти ринкової економіки та її характеристика
- •9. Антиінфляційна економічна політика : сутність види особливості
- •10. Грошовий ринок та його характеристики
- •11. Користність продукту в економічній теорії
- •12.Економічні інтереси .Єдність і суперечності в системі інтересів
- •13Економічна система: сутність, структура ітипи
- •14. Фіскальна політика та її види
- •15.Взаємозвязок попиту і пропозиції. Закон попиту. Вплив нецінових чинників на попит
- •17. Суть та особливості грошової пол.. Пол. «дорогих» та «дешевих» грошей.
- •18. Моделі екон. Зростання
- •19. Типи економічних систем. Теоретичні підходи до класиф ек систем
- •20. Власність як екон. Категорія
- •21. Структура власності: типи, види і форми.
- •22. Взаємозвязок ціни і пропозиції.Закон пропоз.Вплив нецінових чинників на пропозицію.
- •23. Тенденції розвитку відносин власності.
- •24. Натуральна (традиційна) форма організації виробництва
- •25. Товарне виробництво і його роль у розвитку суспільного виробництва.Типи товарного вир.
- •26. Товар та його властивості
- •27. Макроекономічні показники та їх класифікація.
- •28. Еластичність пропозиції та її фактори
- •29. Виникнення та еволюція грошових відносин
- •30. Сутність та функції грошей: альтернативні теорії
- •31. Грошовий обіг і його закони
- •32. Сутність витрат в-ва та їх класифікація
- •33. Прибуток як екон. Категорія. Теорії прибутку
- •34. Норма прибутку і чинники, що на неї впливають
- •35. Інституціональні основи ринкової економіки
- •36. Ринок: сутність, функції, суб’єкти та об’єкти
- •37. Інфраструктура ринку
- •38. Ринкова рівновага
- •39. Ринкова ціна: механізм формування і функції
- •40. Ек конкуренція: сутніс, ф-ції та форми
- •41. Конкур і моноп. Антимон закон і практ
- •42. Принципи класиф ринків
- •43. Позичк капітал і відс та його ек природа.
- •51. Витрати виробництва в коротко строковому періоді
- •52. Суть підприємництва, його види та функції.*
- •53. Роль підприємства і підприємництва в риноковій економіці.
- •60. Закон спадної граничної корисності та його використання
- •81 Економічна користність: сутність,види та закони
- •82. Вибір споживача: бюджетна лінія та її зміни, кардинальський іординалістський підходи щодо оптимального вибору
- •83. Основи ринку ресурсів: похідний характер попиту на ресурс, фактори формування та зміни попиту на ресурс, цінова еластичність попиту на ресурс
- •84. Ринок праці: ставка заробітної плати, ефекти, що пояснюють характер індивідуальної кривої пропозиції праці
- •85. Ввп та методи його обчислення
- •86.Інфляція:суть,причини,наслідки.Крива Філіпса.
- •87. Модель ad-as як базова модель екон рівноваги
- •88. Грошово-кредитна система:суть,структура,типи.
- •89. Державний борг та способи його обслуговування
- •90. Бюджет, бюджетний дефіцит та способи його фінансування
1. Методи економіченої теорії
Метод економічної теорії - це сукупність прийомів, засобів і принципів, за допомогою яких досліджуються категорії і закони функціонування та розвитку економічних систем.
Методи: Системний підхід в економічній теорії означає вивчення внутрішніх причинно-наслідкових, структурно-функціональних, ієрархічних, прямих і зворотних зв'язків. Діалектика як метод-загальний для всіх наук метод пізнання Наукова абстракція як метод полягає в поглибленому пізнанні реальних економічних процесів шляхом виокремлення основних, найсуттєвіших сталих сторін певного явища, очищених (абстрагованих) від всього другорядного, випадкового, неістотного. Результатами застосування методу наукової абстракції є формування понять, категорій, виявлення і формування економічних законів.Аналіз і синтез як метод дослідження застосовується в єдності двох його складових.При аналізі об'єкт дослідження розумово або фактично розкладається на складові, кожна з яких вивчається окремо; при син* тезі відбувається об'єднання різних елементів, сторін об'єкта в єдине ціле з урахуванням взаємозв'язків між ними. Аналіз сприяє розкриттю істотного в кожному елементі, а синтез завершує розкриття суті об'єкта в цілому.Індукція і дедукція. Індукція - це метод пізнання від окремого до загального, від знання нижчого ступеня до знання вищого ступеня. Дедукція - метод пізнання від загального до одиничного. Метод індукції і дедукції забезпечує діалектичний зв'язок одиничного, особливого і всезагального.Історичний і логічний методи використовуються економічною теорією для дослідження економічних процесів у єдностіМетод порівняння
2. Предмет економічної теорії і його тлумачення різними економічними школами
Предметомекономічноїтеоріїєвиробничівідносинивїхвзаємодіїзпродуктивнимисилами, атакожорганізацієюуправлінняіефективноговеденнягосподарстваякчинниківсуспільногобагатства.Тлумачення предмета політичної економії різними школами. На різних етапах розвитку політичної економії представники основних напрямів, течій та шкіл, намагались, як правило, дати свої визначення предмета даної науки.
Так, А. Сміт у своєму дослідженні “Про природу і причини багатства народів” (1776), визначав предмет політичної економії як науку про багатство, а до складу останнього включав створені у виробництві блага (а не гроші, як про це думали меркантилісти), у тому числі окремі форми додаткового продукту.
К. Марксусвоємуголовномутворі “Капітал” (1867) предметомдослідженняназвавкапіталістичнийспосібвиробництватавідповіднійомувідносинивиробництвайобміну (ці відносини він називав виробничими або економічними), а кінцевою метою дослідження — відкриття економічного закону руху капіталістичного суспільства. Аналогічним є визначення політичної економії у вузькому значенні Ф. Енгельсом. У широкому значенні він називав предметом цієї науки закони, що керують виробництвом та обміном матеріальних життєвих благ у людському суспільстві. Водночас він наголошував на тому, що політична економія досліджує, насамперед, особливі закони кожного окремого ступеня розвитку виробництва й обміну і лише після цього може встановити небагато спільних законів, притаманних виробництву та обміну взагалі. Із цього випливає висновок про існування загальних та специфічних економічних законів, з одного боку, та законів окремих сфер суспільного виробництва (виробництва, обміну), з другого. Безперечно, існують закони сфери розподілу, про що говорив Д. Рікардо, та закони сфери споживання (вагомий внесок в їхнє дослідження внесли представники маржиналізму). Американський економіст Л. Мейєрс предметом вивчення політичної економії називав людські потреби та їх задоволення; український економіст М. Туган-Барановський — науку про суспільні відносини людей у межах їхньої господарської діяльності, а також сучасний господарський лад у його історичному розвиткові.Обґрунтування предмета політичної економії за сучасних умов. Якщо дотримуватися положення про певний внесок представників різних напрямів, течій і шкіл політичної економії у розвиток цієї науки (а не відкидати переважну більшість із них як теоретично неспроможні, що було властиво для радянської науки), зокрема у визначення її предмета, то постає проблема їх синтезу в одне найзмістовніше визначення.