- •1. Введення в фізіологію
- •2. Фізіологія збудливих структур
- •Тема 1. Мембранні потенціали нервових і м'язових клітин
- •Тема 2. Проведення збудження нервовими ' '.''язові та нервово-м'язова передача
- •Тема 3. Механізми скорочення м'язів.
- •3. Загальна фізіологія регуляції функцій організму
- •Тема 4. Нервова регуляція функцій організму за участю цнс.
- •Тема 6. Гуморальна регуляція вісцеральних функцій. Роль гормонів. ,у Що називають гуморальною регуляцією?
- •Тема 7. Роль соматотропіну (стг) - гормону росту в регуляції процесів росту та розвитку.
- •Тема 10. Смакова сенсорна система
- •Тема 11. Нюхова сенсорна система
- •Тема 12. Сомато-сенсорна система
- •Пропріоре цепція
- •Тема 14. Зорова сенсорна система
- •Тема 15. Слухова сенсорна система
- •5. Фізіологічні основи поведінки
- •Тема 16. Роль потреб і мотивацій у формуванні поведінки
- •Тема 17. Умови утворення і збереження умовних рефлексів
- •Тема 18. Фізіологія емоцій
Тема 12. Сомато-сенсорна система
Що називають соматосенсорною системою, які її функції?
^ Сомато-сенсорна система - це система шкірної та пропріоцептивної чутливості, яка забезпечує формування тактильних, температурних, больових відчуттів та скелетно-м'язової (пропріоцептивної) чутливості положення та руху структур опорно-рухової системи.
Шлях передачі інформації від рецепторів шкіри рецепторів та
скелетно-м'язової системи до центрів кори головного мозку - це специфічний канал передачі інформації, Обробка інформації здійснюється на рецепторному рівні, на рівні спинного мозку або стовбуру головного мозку, ядрах зорових горбів, задньої центральної звивини кори головного мозку, завдяки чому відбувається формування відчуттів: тактильних, температурних, больових, оікелетно-м'язових . Участь сенсорних і асоціативних зон кори забезпечує формування відчуттів, що належать до загальної чутливості тіла.
Сомато-сенсорна система
Система скелетно-м'язової чутливості
Пропріоре цепція
Система шкірної чутливості
Температурна рецепція і
І
Холодові та теллее рецептору
Неоспіно- (тригеміно-) таламічні шляхи
Тактильна рецепція
Мех а н ор е цепт о ри Лемнскові шляхи
НС ЦИиЄПЦІЯ
с:.-=зє се^ептори)
Пропріорецептори (механорецептори)
І
Лемнсков шляхи
зи_еміно-)
~с.-сV ШЛЯХИ
Специфічні ядра таламуса
Специфічні ядра таламуса
Специфічні ядра
таламуса
Соматосенсорна зона кори (задня цент рал Уна звивина)
Формування тактильного, температурного відчуттів
Соматосенсфна, премоторназони
кори
Соматосенсорна зона кор.' -= .-м5'-нз кора
Формування ноцицелтивного -больового відчуття
Формування відчуття пози, швидкості руху кінцівок, тулуба
*7> Що таке рецепція?
Ещепція - це активація рецепторів та передача інформації провідними
шляхами до центрів кори головного мозку, шо призводить до формування відчуттів.
Які види тактильного відчуття? _г^актильна рецепція забезпечує відчуття дотику, тиску і вібрації залежно від виду механорецепторів шкіри, які активуються при подразненні. Які види температурної чутливості?
Температурна чутливість шкіри має два види чутливості - теплову і холодову.
Холодові терморецептори передають інформацію нервовими волокнами типу А5 при зменшенні температури шкіри від 40°-33°С до 26°-17)С. Холодових рецепторів значно більше ніж теплових, морфологічно вони мають спеціальну структуру - скоріш за все. це колби Краузе.
Теплові терморецептори передають інформацію нервовими волокнами
-пу Сіири збільшенні температури шкіри приблизно від 30° до 43°С, вони -алежать до вільних нервових закінчень.
Частота імпульсації у аферентних нервах залежить не тільки від ;мператури. але і від швидкості її зміни.
ема 13. Фізіологічні механізми болю та знеболення Що таке біль?
О, Р ^шь^ - це неприємне відчуття, яке виникає при подразненні лпцепторів (больових рецепторів), інформація від яких надходить провідними ^ляхами через ядра таламуса до кори головного мозку, застерігаючи про -грозу пошкодження або пошкодження структур організму.
Що називають ноцицепторами або больовими рецепторами?
Ноиицептори (рецептори пошкодження) - це високопорогові механо-гермо-, хеморецептори;. Морфологічно вони належать до вільних нервових закінчень аферентних нервів. Термін ноцицептори - загально біологічний бо -гртпбольот рецептори можна застосувати до таких суб'єктів як людина -роте біль (ноцицепція)- це відчуття, яке властиве й іншим хсивим істотам.
Які фізіологічні механізми виникнення швидкого чи гострого болю та повільного чи хронічного болю?
Розрізняють два види соматичного болю: І) швидкий або гострий ранній первинний біль, виникає в часі до 1с; 2) повільний або пізній вторинний -.ронічнии біль, виникає в часі, що більше 1с.
БІЛЬ
Швидкий біль
(<1с)
Повільний біль
(> 1 С) І
Ноцицептори (механо-.термо-)
Ноцицептори (хемо-)
Аферентні нервові волокна -А5
(швидкість
про ведіння 6-30 м/с)
Медіатор, що виділяється нервовими закінченнями аферентного нейрона - глутамат
Аферентні нервові волокна - С
(швидкість проведення 0,5-2,0 м/с)
Медіатор, що виділяється нервовими закінченнями аферентного нейрона -речовина Р І
Неоспіноталамічні провідні
шляхи
Палеоспіноталамнні провідні шляхи ,
Соматосенсорна кора - поле 5 II - модальність болю, неточна — локалізація:
поле 3 1 - запуск пристосувальних рухів
Орбіто-фронтальна кора -негативні емоції
Соматосенсорна зона кори-поле 3 1 -точна локалізація швидкого болю
Виконує попереджаючу роль
.Лімбічна кора - реакції всцеральних систем
Виконує нагадуючу роль
Швидкий біль виннклг - енні, як правило, механо- і
терморецепторів. інформація пгреласться ал-енентними нервами до ЦНС типу А5 зі швидкістю від 6 до 30м с. медіатором їх нервових закінчень є глутамат, який передає інформацію на друпгй нейг -н.\ рогах спинного мозку і далі неоспіноталамічними шляхами л: :гн:: зони кори. Його легко
локалізувати, він швидко зникає, його рояь - у нагадуванні про можливість пошкодження структур.
Швідьний
хронічний біль вишах
вві
шифазненні хемоноцицепторів, інформація
передається аферентними неггоо:
л: ЦНС типу
О
зі
швидкістю від 0,5
до
2,0
м/с,
медіатором їх нервових
-:екь -:
речовина
Р (раіп - біль), це
нейропептид, "який виділяється
"юиміві
синаптичну щілину, його концентрація
сягає максиму через
лелатзнв секуод. він
передає інформацію на другий нейрон у
задніх рогах спини:г:
л;
драглистій речовині і далі
палеоспіноталамічними та
ретикулототом:лн:ю.сн
оляхами
до кори головного мозку. Повільний
хронічний біль вал::-::
л : у.ал
;■
вати.
Чому інколи при значних пошкодженнях тіла людина відчуття болю через деякий час зменшується?
Зменшення відчуття болю о на • подразненнях больових рецепторів є наслідком збільшення порогу польової чутливості завдяки дії аналгезуючих чи аниноцицепттних стол:о »пл пули виявлені.^
" Антиноцицептивна систем.: маг структурні і функціональні компоненти на різних рівнях ЦНС. в том;, числа ;■ спинному і головному мозку, а саме:
комплекс пригнічення аферентних ношіцептивних стимулів у
задніх рогах спинного мозку, завдяки прееинлллппл: м> гальмуванню;
велике ядро шва, що розталтовоне л: середній лінії між мостом і довгастим мозком; ретикулярне парагігантоклітинне ядро, що розташоване в боковому відділі довгастого мозку: влг лип ядер імпульси надходять задньобоковими стовпами до спинного мозку, пригнічуючи аферентні ноцицептивні сигнали;
3) центральна сіра навклвл провідна речовина і перивентрикулярна ділянка середнього мозку та верхнього відділу мосту, що оточують сільвієв водопровід і частково третій : -четвертий шлуночки; нейрони цих аналгезуючих ядер посилають імпульси: л: великого ядра шва і ретикулярного парагігантоклітинного ядра, піо призводить до пригнічення аферентних ноцицептивних стимулів у задніх регал спинного мозку. В свою чергу, стимуляція вище розташованих структур мозку активує перивентрикулярні ядра і передньобоковий пучок гіпоталамуса, що призводить до аналгезуючого ефекту:
Більше 35 років тому було виявлено в експерименті, що введення морфіну у перивентрикулярні ядра або у централь:-:;, сіру речовину викликає аналгезуючий ефект. Відкриття ендогенних опіатів та опіатних рецепторів у нейронах головного і спинного мозку дозволило виявити: механізми дії опіатної аналгезуючої системи та інших неопіатних аналгез; голих систем.
Умовно їх можна класифікувати наступних: чином:
ано- і
ІС типу гишат,
Б і далі легко иивість
їіторів, глю від иь), це його
дію на
і далі
'вного
Антиноцицептивні ^аналгезуючі) системи
Опіатна^
Нейрональна
Енкефаліни, дінорфн (секрету ють нейрони стовбуру мозку, спинного мозку)
. Неопіатна
Нейрональна Серотонін
(секретують нейрони великих ядер шза стовбуру мозку), допамін, норадреналін (секретують нейрони голубої плями стовбуру мозку)
Гормональна
Бета-ендорфни (гормони гіпоталамуса, гіпофіза)
Гормональна
АКТГ (гормон гіпофзу), вазопресин (гормон
гіпоталамусу, що шляхом нейросекреціі надходить до гіпофзу)
