розташування, оо тропонін вже не з'єднується з іонами кальцію при зниженні його концентрації, утворення поперечних актино-міозинових містків припиняється.
3. Загальна фізіологія регуляції функцій організму
Що називають біологічною регуляцією?
Біологічна регуляція - це сукупність процесів, що забезпечують взаємодію структур організму та взаємодію організму з навколишнім середовищем при досягненні його пристосувальної реакції .
Які види біологічної регуляції за способами передачі інформації? За способами передачі інформації розрізняють два види регуляції: а) нервова регуляція, б) гуморальна регуляція: , ,
Нервова регуляція - здійснюється за участю нервової системи, де способом передачі інформації є генерація потенціалів дії (ПД).
Швидкість передачі інформації обумовлена швидкістю поширення ПД по нервових волокнах і становить від 1 м/с до 120 м/с.
Гуморальна регуляція має спосіб передачі інформації за допомогою біологічно-активних речовин, що поступають у кров і переносяться до клітин, які здатні сприймати цю інформацію.
Швидкість передачі інформації значно менша і обмежена швидкістю руху крові в кровоносних судинах (від 0,5 м/с в аорті до 0,005 м/с - у капілярах).
Тема 4. Нервова регуляція функцій організму за участю цнс.
Що називають рефлексом та рефлекторною дугою?
,^ : .і ефлекс - це відповідь організму на подразнення за участю ЦНС, що забезпечує пристосувальну реакцію організму на зміни 'зовнішнього чи внутрішнього середовища.
Рефлекторна дуга - це шлях передачі інформації при здійсненні рефлексу (анатомічні структури контуру біологічної регуляції ) І Які ланки має рефлекторна дуга? Рефлекторна дуга мас такі ланки:
Рецептор (І) - це структура, що сприймає подразнення, кодує інформацію та передає її на аферентне нервове волокно шляхом генерації серії ПД на його мембрані.
Аферентне нервове волокно(2) - передає інформацію точно без змін від рецептора до нервового центра.
Нервовий центр (3) - це структури ЦНС, де відбувається аналіз інформації, формування еферентного сигналу та передача його на еферентні нейрони.
Еферентне нервове волокно (4) - передає інформацію точно без змін від нервового центру до органів-ефекторів.
Органи-ефектори (5) - це виконавчі структури, які здійснюють свою функцію, наслідком якої є пристосувальна реакція організму на дію подразника -кінцевий пристосувальний результат (КПР).
-а. ьного рефлексу
Яку будову мають спнапси центральні спнапси?
У, нервових центрах передача ін здійснюються завдяки синапсам. які назиьа
Центральний синапс - це місце :-:: Структурними елементами центральне мембрана, 2) синаптична щілина. 3) постси
Пресинаптична мембрана - це терміналі (сииаптичної бляшки).
Пресинаптична кінцева термії . везикули з нейромедіатором (5) та \ синтезується та виділяється через пресина: в синаптичиу щілину.
Постсинаптична мембрана - це м місці контакту з пресинаптичною мембра якими взаємодіє нейромедіатор, змінюю*
через іонні канали (9).
Центральні синапси є збуджувальні та гальмівні залежно від того як .змінюється велична мембранного потенціалу постсинаптичної мембрани під впливом нейромедіатора, що виділяється збуджувальними або гальмівними нейронами. Вони мають однакову будову, але різні нейромедіатори
Які основні процеси забезпечують координовану діяльність ЦНС?
Діяльність ^ ЦНС зумовлена взаємодією процесів збудження і гальмування, що забезпечує узгодження - координацію рефлексів. Відсутність будь якого з процесів призводить до порушення координації рефлексів.' або їх відсутності завдяки гальмуванню. Зазначене має застосування у клінічній практиці, бо лікар має можливість цілеспрямовано посилювати, послаблювати аоо нормалізувати взаємодію процесів збудження і гальмування за допомогою лікарських препаратів.
, Які механізми передачі збудження у збуджувальних центральних синапсах?
Збуджувальні нейрони виділяють у синаптичну щілину збуджувальні нейромедіатори, які взаємодіють з циторецепторами постсинаптичної мембрани, збільшуючи проникність її хемозалежних іонних каналів для іонів натрію (спочатку) і калію (пізніше), завдяки цьому виникає місцевий потенціал на постсинаптичпій мембрані, який має назву - "постсинаптичний зоуджувадьтгії потенціал " (ЗПСП).
ЗПСП підпорядкований закону "силових відносин"' і триває майже 15 мс. Завдяки місцевим електричним струмам катодного напрямку на початку аксону постсинаптичного нейрону генерується серія ПД, бо саме тут - на аксонному горбику є найменший поріг деполяризації.
^Послідовність процесів, що призводить до передачі інформації у збуджувальному синапсі та генерації ПД:
] .Деполяризація пресинаптичної мембрани збуджувального нейрону.
^Відкриття потенціалозалежних воріт кальцієвих каналів' у пресинаптичній мембрані і вхід іонів кальцію у кінцеву терміналу
3_ЗбІльшення внутрішньоклітинного [Са2+] запускає з'єднання синаптичних везикул з пресинаптичною мембраною и вихід збуджувального неиромедиатору в синаптичну щілину (екзоцитоз).
■ „М>Фузія нейромедіатору до постсинаптичної мембрани і взаємодія його з циторецепторами постсинаптичної мембрани.
^Відкриття хемозалежних воріт на і рієвих каналів і вхід іонів натрію через постсинаптичну мембрану, що призводить до її деполяризації - розвитку
^.Виникнення місцевих електричних струмів катодного напрямку між деполяризованою постсинаптичного мембраною (ЗПСП) і мембраною аксонного горбика, завдяки чому виникає деполяризація мембрани, яка досягає критичного рівня деполяризації, що призводить до генерації серії ПД на мембрані аксону.
До збуджувальних нейромедіаторів -. . ~ ■■- • Ацетилхолін - синтезується
закінченнях; зберігається у синаптичнихі протеогліканом, від яких" звільнкктьсї Щілину; взаємодіє з 11-х, т - " мембрани, збільшуючи проникність"- ат-
лантичних нервових акулах разом з АТФ та виході в синаптичну імії постсинаптичної
-'нів \а' та К"
через
хемозалежні юнні канали, на, постсинаптичної мембрани - виникне-- ї зпсп
• Глутамат - найбільш поширений з.'—.--- -
структурах головного мозк" \ ' Г НЄИРомеДіа™р У постсинаптичної мембрани, збільшую,; ^- --4-^^ЄцептоР^
та *т через хемочутливі іон.Г":.;,;:-;"4:^4"яюшв№
Деполяризація постсинаптичної мембрани Л--.™?Хп 0П> " синапсах/1 « гальмува'ння^у центральних
Л • У цнс є гальмівні нейрони, які належать
2.Відкр„ття потенціалозалежних воріт киьп™ • прес_„ій мшбрані ( вхід іон|в юльщю у к.Р-ев™™х канашв у
»еЙРОМел,МТОра у г„:„г; г ™3™™ганою"виш гальм™°го
деполяризація
н?1^ — ■
„І™ »* ■*«« ка™ і '->* іонів калію
- пперполяр,,,»? 3„ ™Д ™" '0ИІВ ХЛ0И- Щ° -остсшаптичного потенціалу -ГТІ™ МЄМОраНИ " Р0ІВ1™У гальмівного
-У виникло гі»^Ц^ПІ^ГП аКС0Н"0Г° Г°Р5ИКа' 3аВДЯ™ -рижмюіь до щтіата, £^'ЕГ*^ ' зменше™ збудливості що частоти. генерації ПД на мембрані аксону або зменшення їх
стсинаптична
меіЦбрана
9 2
Іншим видом гальмування у нервових нентпЯУ с
гальмування - поопег то нсРвових центрах є пресинаптичне
зо'УДЖув_ заГ^цяГ з ЙГ, —Г~
1- ВидіЛЄННЯ ГаЛЬМІВНОГО МЄДІаТООУ ЯК-тип» топ ■
звичайним способом і йпт », 1СДШТОР> аксоном гальмівного нейрону мембрани. ° ВЗаЄМ°Д1Я 3 ^^Рецепторами постсинаптичної
а)^бшьгн!і1ІСЦЄ МЄХанЬми "Ресинаптичного гальмування-
«—і , Щ0 при/водить до стійкої
амплітуди ПД які налхоляї ^ КШЦЄВ0Ї ТЄрМІНШІ1 1 зменшення зменшення над^дженГіоГ. Д° ЗЗКШЧЄННЯ збуджувального нейрону; нейрону і п^ЖіГ? Д° КШЦЄВОЇ ТЄРМІНШІІ збуджувального --ну ^буджув^^с™ -пального медіатору у синаптичну
також 4^шуГ°„ЗЗГ" ТаК°Х ПОК™«°^—' ™і канали, тцо збуджувального нейрону,Д 'ОНШ ВиіШЮ Д° КІ™»0Ї «Р™-і
в) с змога прямого гальмування вивільнення ГІ У збудж'ув^ю^аксо-соматичному синапсГ ^^«льного медіатору
• ГАМК
. створюється з глутамату під
модіє з двома типами ГАМК-
гамл-лм;;-::м:
впливом гл'. таматдек • рецепторів постсинаптични
ме\^4ТяТПТ,!-" '' ^ншяість іонних каналів мсморани для іонів СІ цю м--- •—^ - ..т:„:. ■»
ппетттір „, ^ - " = :-::;ЧНШ практиці при дії таких
препаратів, як оаротрати:.
ГАМК в - рецептори - збільпга-пг* т«пв и,
іонів К+ . иикність іонних каналів для
# ™Гта ™«™ МЄЛІа™- ^ виділяється нейронами спинного
Гтсинапг7Г°УРУ -М03КУ: Юність іонних канатів
постсинаптичної меморани для юнів^що призводить до розвитку пперполяризації - ГПСП. розвитк)
1втонпМ«в "ВОВЗ РЄГУЛЯЦІЯ вісцеральних функцій за участю автономної нервової системи.
регУлю,ог1*ГКЦГ,НМЄЖаТЬД(> -«еральних функцій і як вони
Вісцеральні функції організму - це функції внутрішніх оотанів „
а) симпатичн>
б) парасимпатичну
в) метасимпатичну (ентеринову)
Де розташовані центри автономної нервової системи?
Л% і Центри сшіпатичнпї\ _ нерпової системи, де розташовані тіла прегангліонарних нейронів, знаходяться в торако-люмбальному відділі спинного мозку: С •.. 1 і-Т і?, Ь і-Ь 3:
Центри парасимпатичної нервової системи, де розташовані тіла прегангліонарних нейронів, входять до склад} ядер черепних нервів III. УІІ, IX, X пар стовбура мозку, а також розташовані в сакральних сегментах спинного мозку: 8 2-8 4-
Які особливості мають рефлекторні дуги автономних симпатичних і парасимпатичних рефлексів?
Особливість мають еферентні ланки рефлекторної дуги, бо передача інформації від ЦНС де органів-ефекторів здійснюється через два нейрони:
а) прегангліонарні нейрони передають інформацію від ЦНС до гангліїв . де розташовані тіла посттангліонарних нейронів, через гангліонарні синапси за допомогою нейромедіатору ацетилхоліну;
б) постгангліонарні нейрони передають інформацію від гангліїв до органів- ефекторів через нейро-оргашгі синапси за допомогою нейромедіаторів:
- ацетилхоліну - в парасимпатичній нервовій системі,
норадреналіну - в симпатичній нервовій системі (за винятком пос.тганглібнарних нервових волокон, що іннервують потові залози, де медіатором є ацетилхолін)
в) ганглії автономної нервової системи мають всі властивості нервових центрів;
^ ^ (д^ ганглії парасимпатичної нервової системи розташовані інтрамурально (у порожніх м'язових органах) або близько до органів-ефекторів;
-(^У) ганглії симпатичної нервової системи розташовані впродовж хребта -
паравертебрально, або на деякій відстані від нього - превертебральио.
Організація автономної нервової системи
Симпатична система
постгангліонарний нейрон
орган-е еректор
ЦНС
О
преганглюнарнии нейрон
«1°
норадреналін
ацетилхолін Н-холіно-рецептор
ЦЦС Парасимпатична система
прегангліонарний нейрон
а
ацетилхолін
Н-холіно-рецептор
Які рецептори сприймають дію нейромедіаторів у синапсах
автономної нервової системи і як змінюється функція?
•Адрепорецепторн
І) а. - адренорецептори
' - розташовані на мембрані катш
оронхіальних;
активація їх призводить до збудження V
рдцаково чутливі до ногалген- -концентрації; «Р«яи
блокуються фентоламіном. ц ітт
механізм дії: При взаємодії'------ ------ внутрішньоклітинний посередник ' -г-ептором утворюється
збільшується вхід іонів Са2~ в кл~--• " --''^ Ш™К" Ч°Му м'язів; ИН> 1 *#№^ьгя скорочення гладких
2) а - адренорецептори
розташовані на мембрані к-"'------
нервових терміналах, на мембрані гр, " '''ЯЗІВ" В пРесинаптичних
медіатор часто викликає припил, - -7- "" ™ ЖИр°МХ КЛІТИн;
олокуються йохімбіном
механізм дії; пригнічується ак „ -
внутрішньоклітинного посередника - цАМФ * циклази та Утворення
3) Р/-адренорецептори
розташовані в кардіоміоцитах:
активація їх призводить до стимутяп зунпш
чутливість до адренааліну і' но-----
адренорецепторів; " "'"*~г 01льша> ніж у альфа-
- блокуються пропранололом (обзіданом •
- механізм дії: активація аден -----.-™и тя внутрішньоклітинного посередника -цАМФ. ' утворення
4) Р2- адренорецептори
розташовані на мембранах гладких „ -
каналу; ' ' ^ ^-лин. оронхюл, травного
- активація їх призводить до розслаблення ------л ч,™*-
оільш чутливі до адреналіну, ніж нора—--^ "
оїдьш чутливі до адреналіну, ніж альіа-а — ,-'—^птопи- -блокуються пропранололом (обзіданомі ^ Р
механізм дії - такий самий, як і для Ь х --ген: гецепторів. •Холінорецептори
і) Н-холінорецептори (нікотинові):
в автономних гангліях в мембранах :;ос:.,:, , :ШХ нейлоні,- - активуються нейромедіатором ацетитх* ' Р°Н№'
активація їх призводить до збудження ■
ганглюблокатори: гексаметоній, триметафан-
механізм дії: активація їх призвотитк
.біль™, — — -
2) М-хол торе цеп тори (мускаринові)
сш^Т^^^^Т"" С— парасимпатичної нервової "^сшс^^ь^Г* ~ м'язів (за
активуються нейромедіатором ацетілхоліном ■
здійснюють гальмуючі впливи на серце та акті™™; • , залози; рц та актив>ючі - на гладкі м'язи і
блокуються атропіном;
м'язів
за винятком
але при високій їх
