Тема 2. Проведення збудження нервовими ' '.''язові та нервово-м'язова передача

,/ у> Які механізми проведення " дження нервовими волокнами?

ПД^який генерується в певній лїтанці нервового волокна, діє як стимул на сусідню ділянку мембрани нервового волокна завдяки місцевим кільцевим електричним струмам, -що виникають - • ^'брани нервового

-волокна.

У мієлінових нервових волоки:;:: 7.~ • • _-: - ллле у перехватах Ранв'є -ділянках мембрани нервового волок:-.... д. .- _. ■-• л-длінова оболонка, яка виконує роль ізолятора для місцевих сіАЦі'ниіА струмів. Таким вид проведення збудження має щшу^шьтаторшашт ота стрибкоподібного.

У немієлінових нервових ешохтшгЛЩінниа^^ вид проведення збудження називають неперершшж.

На схемі стрілочками поклмд : ;-::-:. місцевих кільцевих

електричних струмів між збудженими і :-:г :' : - . ■ д ламп мембрани:

■и волокнами

1. Схема проведення збудження мієг

2. Схема проведення збудження нем сг + + + + + + + + + + - + + + + -

зими влокнами

- т ^ - -

+ + + + + + + + + + - + + + +

Неперервне проведення зс.-

Швидкість проведення збудже:-::-:^:. -:м = л: волокнами залежить від виду нервово волокна (мієлінове чи не : :о н:зе і д.лметру нервових волокон. Найбільшу швидкість мають соматичні . - л: і2і м'с (діаметр до 29 мікрометрів, мієлінові); найменша швидкість у аг-юанях автономної нервової системи:0,5-2,0 м/с (малого діаметру немієлївові). /, $ Яку будову має нервово-м'язовий снкіпс

_л, -т- Нервово-м'язовий синапс - де мкде шошактл аксона нервового

ч Ь.

_п закінчення аксона рухового нерва і м ял_ інформація від аксону до м язового волокна

НА,

^'^У цс • • ; ^ Нервове закінчення рухового не:

бляшку (1), що містить пухирці з медіа: мембрани, що утворює контакт з мембрл:-пресинаптичної мембрани (3). Ділянка ме¹

контакту з преспнап пічною мембраною мас на

або кінцевої пластинки (4). Між двома ме:

щілина (б)

.: г.- д

із який передається

л : вщення синаптичну на іи поліном (2). Ділянка ізового волокна, має назву м'язового волокна у місці ^^^Ьнаиггачною мембрани :~длд: вана синоптична

Схема будови нервово-м'язового синапсу

1. Нервове закінчення аксону рухового нерва (синаптична бляшка)

2. Пухирці з медіатором ацетилхоліном.

3. Пресинаптична мембрана.

4. Постсинаптична мембрана - кінцева пластинка (КП)

5. Синаптична щілина.

6. Мембрана м'язового волокна

Які механізми нервово-м'язової передачі збудження?

Проведення збудження через нервово-м'язовий синапс має такі

крокам

• Деполяризація пресинаптичної мембрани виникає завдяки ПД, який поширюється по мембрані аксона до нервового закінчення. Деполяризація

призводить до відчинення воріт Са2+- каналів у пресинаптичній мембрані, через які проходять іони кальцію в нервове закінчення шляхом дифузії.

• Підвищення концентрації Са^⁺ _в нервовому закінченні призводить до

виходу медіатора в синаптичну щілину шляхом єкзоцитозу. а^сГсі/ V*п тц ЧЧСі МіГ^»Р*-'

• Ацетилхолін шляхом дифузії доходить до КП, де взаємодіє з Нікотиновими холінорецепторами (Н-холінорецептор£), які розташовані в КП, внаслідок чого відчиняються хемозалежні ворота натрієвих і калієвих каналів КП_Т що призводить до деполяризації кінцевої пластинки, бо іонів натрію через іоні канали входить в клітину більше, ніж виходить з клітини іонів калію завдяки більшому електрохімічному градієнту для іонів натрію.

• Деполяризація кінцевої пластинки має назву "потенціал кінцевої пластинки" (ПКП), його величина сягає близько 50 мВ. Це місцевий --потенціал, |^г~|„ який викликає місцеві електричні струми між КП і мембраною м'язового " волокна поруч з синапсом. Завдяки місцевим електричним струмам на мембрані _ м'язового волокна генерується ПД, поширення якого викликає функцію м'язового волокна - його скорочення. Величина ПКП в 3 рази більша, ніж порогів потенціал мембрани м'язового волокна.

• Вміст ацетилхоліну в одній везикулі (один квант) достатній, щоб . викликати мініатюрні потенціали КП (МПКП), але їх величина допорогова і вони не можуть викликати генерацію ПД у м'язовому волокні. МПКП виникають спонтанно і можливо мають трофічний вплив на м'язове волокно.

Деградація ацетилхоліну.

• Медіатор ацетилхолін розпадається на КП до ацетилкоензіму А і холіну під впливом ферменту ацетилхолінестерази (АХЕ). Половина холіну, що утворився, повертається через пресинаптичну мембрану в нервове закінчення аксона вторинним активним транспортом, поєднаним з транспортом іонів натрію.