
- •1. Введення в фізіологію
- •2. Фізіологія збудливих структур
- •Тема 1. Мембранні потенціали нервових і м'язових клітин
- •Тема 2. Проведення збудження нервовими ' '.''язові та нервово-м'язова передача
- •Тема 3. Механізми скорочення м'язів.
- •3. Загальна фізіологія регуляції функцій організму
- •Тема 4. Нервова регуляція функцій організму за участю цнс.
- •Тема 6. Гуморальна регуляція вісцеральних функцій. Роль гормонів. ,у Що називають гуморальною регуляцією?
- •Тема 7. Роль соматотропіну (стг) - гормону росту в регуляції процесів росту та розвитку.
- •Тема 10. Смакова сенсорна система
- •Тема 11. Нюхова сенсорна система
- •Тема 12. Сомато-сенсорна система
- •Пропріоре цепція
- •Тема 14. Зорова сенсорна система
- •Тема 15. Слухова сенсорна система
- •5. Фізіологічні основи поведінки
- •Тема 16. Роль потреб і мотивацій у формуванні поведінки
- •Тема 17. Умови утворення і збереження умовних рефлексів
- •Тема 18. Фізіологія емоцій
Тема 2. Проведення збудження нервовими ' '.''язові та нервово-м'язова передача
,/ у> Які механізми проведення " дження нервовими волокнами?
ПД^який генерується в певній лїтанці нервового волокна, діє як стимул на сусідню ділянку мембрани нервового волокна завдяки місцевим кільцевим електричним струмам, -що виникають - • ^'брани нервового
-волокна.
У мієлінових нервових волоки:;:: 7.~ • • _-: - ллле у перехватах Ранв'є -ділянках мембрани нервового волок:-.... д. .- _. ■-• л-длінова оболонка, яка виконує роль ізолятора для місцевих сіАЦі'ниіА струмів. Таким вид проведення збудження має щшу^шьтаторшашт ота стрибкоподібного.
У немієлінових нервових ешохтшгЛЩінниа^^ вид проведення збудження називають неперершшж.
На схемі стрілочками поклмд : ;-::-:. місцевих кільцевих
електричних струмів між збудженими і :-:г :' : - . ■ д ламп мембрани:
■и волокнами
1. Схема проведення збудження мієг


2. Схема проведення збудження нем сг + + + + + + + + + + - + + + + -
зими влокнами
- т ^ - -

+ + + + + + + + + + - + + + +
Неперервне проведення зс.-
Швидкість проведення збудже:-::-::. -:м = л: волокнами залежить від виду нервово волокна (мієлінове чи не : :о н:зе і д.лметру нервових волокон. Найбільшу швидкість мають соматичні . - л: і2і м'с (діаметр до 29 мікрометрів, мієлінові); найменша швидкість у аг-юанях автономної нервової системи:0,5-2,0 м/с (малого діаметру немієлївові). /, $ Яку будову має нервово-м'язовий снкіпс
л, -т- Нервово-м'язовий синапс - де мкде шошактл аксона нервового
ч Ь.
п закінчення аксона рухового нерва і м ял_ інформація від аксону до м язового волокна
НА,
^'^У цс • • ; ^ Нервове закінчення рухового не:
бляшку (1), що містить пухирці з медіа: мембрани, що утворює контакт з мембрл:-пресинаптичної мембрани (3). Ділянка ме1
контакту з преспнап пічною мембраною мас на
або кінцевої пластинки (4). Між двома ме:
щілина (б)
.: г.- д
із який передається
л : вщення синаптичну на іи поліном (2). Ділянка ізового волокна, має назву м'язового волокна у місці ^^^Ьнаиггачною мембрани :~длд: вана синоптична
Схема будови нервово-м'язового синапсу
Нервове закінчення аксону рухового нерва (синаптична бляшка)
Пухирці з медіатором ацетилхоліном.
Пресинаптична мембрана.
Постсинаптична мембрана - кінцева пластинка (КП)
Синаптична щілина.
Мембрана м'язового волокна
Які механізми нервово-м'язової передачі збудження?
Проведення збудження через нервово-м'язовий синапс має такі
крокам
Деполяризація пресинаптичної мембрани виникає завдяки ПД, який поширюється по мембрані аксона до нервового закінчення. Деполяризація
призводить до відчинення воріт Са2+- каналів у пресинаптичній мембрані, через які проходять іони кальцію в нервове закінчення шляхом дифузії.
Підвищення концентрації Са^+ в нервовому закінченні призводить до
виходу медіатора в синаптичну щілину шляхом єкзоцитозу. а^сГсі/ V*п тц ЧЧСі МіГ^»Р*-'
Ацетилхолін шляхом дифузії доходить до КП, де взаємодіє з Нікотиновими холінорецепторами (Н-холінорецептор£), які розташовані в КП, внаслідок чого відчиняються хемозалежні ворота натрієвих і калієвих каналів КПТ що призводить до деполяризації кінцевої пластинки, бо іонів натрію через іоні канали входить в клітину більше, ніж виходить з клітини іонів калію завдяки більшому електрохімічному градієнту для іонів натрію.
Деполяризація кінцевої пластинки має назву "потенціал кінцевої пластинки" (ПКП), його величина сягає близько 50 мВ. Це місцевий --потенціал, |^г~|„ який викликає місцеві електричні струми між КП і мембраною м'язового " волокна поруч з синапсом. Завдяки місцевим електричним струмам на мембрані _ м'язового волокна генерується ПД, поширення якого викликає функцію м'язового волокна - його скорочення. Величина ПКП в 3 рази більша, ніж порогів потенціал мембрани м'язового волокна.
Вміст ацетилхоліну в одній везикулі (один квант) достатній, щоб . викликати мініатюрні потенціали КП (МПКП), але їх величина допорогова і вони не можуть викликати генерацію ПД у м'язовому волокні. МПКП виникають спонтанно і можливо мають трофічний вплив на м'язове волокно.
Деградація ацетилхоліну.
Медіатор ацетилхолін розпадається на КП до ацетилкоензіму А і холіну під впливом ферменту ацетилхолінестерази (АХЕ). Половина холіну, що утворився, повертається через пресинаптичну мембрану в нервове закінчення аксона вторинним активним транспортом, поєднаним з транспортом іонів натрію.
