Які фізіологічні основи знеболений?

В основі аналгезуючого ефекту при натискуванні на певні точки шкіри

зпункутура) або голковколювання (акупунктура), чи дії електричної

тшї в окремих точках, а також відволікаючих засобів (перців пластир,

чники) є активація антиноцицептивної системи.

Взаємодія ноцицептивної і антиноцицептивної систем зумовлює ^формування больового відчуття. Уміння застосовувати нейрофізіологічні = типізми знеболення полягають у відповідних впливах на ланки длцептивної та антиноцицептивної систем.

Дія анестетиків, таких як новокаїн, лідокаїн , що застосовують при •втдниковій анестезії, полягає у припиненні генерації потенціалів дії ПД газовими волокнами, бо ці речовини зв^-язуються з відкритими активаційними імами натрієвих каналів мембрани нервового волокна, що робить

- : жливими вхід через мембрану іонів натрію, тому ПД не виникає. Отже, впиняється передача інформації від ноціцепторів до ЦНС.

Морфіни активують аналгезуючі системи на рівні стовбуру мозку, ттного мозку, завдяки цьому пригнічується передача ноцицептивної лпналізащї провідними шляхами до кори головного мозку, що призводить до .неболення.

Тема 14. Зорова сенсорна система

^ Яка будова і функції зорової сенсорної системи

Зорова сенсорна система має головні та допоміжні структури. .Головні структури зорової сенсорної системи забезпечують введення

: _г ормацїї від фоторецепторів сітківки - паличок і колбочок на різні рівні ЦНС : обробка на різних рівнях, наслідком чого є формування зорових образів за тастю зорових центрів кори головного мозку.

_ Допоміжні структури забезпечують формування чіткого зображення на тківці кожного ока. наслідком чого є передача інформації від фоторецепторів

- різні рівні ЦНС про наявність чіткого зображення.

Допоміжні структури зорової сенсорної системи.

Оптичні структури ока.

До оптичних структури ока на лежать рогівка, волога передньої камери : •... кришталик, волога задньої камери ока. скло видне тіло. Вони є прозорими і

р і

а", що

трони

ова і

Ічення

свою тивує Ідить

;^_п«__і_пг пломенів та формування на сітківці здійснюють як лінзи заломлення світло ; ^ _{більша ІфИВЙ}зна

ока зображення, яке є о-рнеш,л дн^д _; ^ ^ _{(рефракцм)}

лінзи, тим більша п заломлю вальна ю *ал _д._{оп £}

оптичних ^^^^^^^^ відстані у метрах. У величиною, оберненою до значення голов

етані спокою око людини має рефракцію ^бтзь^^°^^_{т емет}ротя - па Нормальна рефракція оптичних структур ока має назву еме р

Сітківці ока фокусується чітке зображену _{псфращії)}: міопія

Дефекти формування зоораж, ^ввігнутими лінзами;

фокусування зображення перед сіткою -.^ ^ ^ аметропія - фокусуванняоднаковою, корегується

лінзами; астигматизм - кривина ^ ^ _{0 ості} кришталика

циліндричними лінзами; пресоютя - пор, - . ' _ється опуклими

при акомодації із-за втрати його еластичне,... ь,орег.

^Акомодація - процес, за допомогою якого оосягоють збільшення кривини

кришталика при баченні близьких прео. . ^ скорочується,

При баченні близьких предмету _{кришталика} збільшується,

послаблюється натяг кришталикової звязкл ,_г - ^ К завдяки чому

заломлю вальна сила може збільшувати.: дюптрш.

зображення фокусується на сітківкул розгляданні близьких

Конвергенція - сходження оптичних ^ ни ь

^ПРЄД1^_Янй рфш при зміні освітлення ока змінює д.аметр зіннні і

корегує інтенсивність св.тловог^оток^ _{с рною}

Процеси акомодації, конверіенші. .в.

_{й^ід^»,^»»^ ^"^^^^Г^сиу У полі зору, шо}

Окоруховии апарат ока здійснює цлк^и забезпечує формування чіткого зображення на сітківці

Головні _у сітківці, їх зовнішні

2)Фоторецептори: палички і колючки оптичному

сегменти занурені у пігментний шар. фото_Р.^..._;.. в де ,

лиску - місці виходу зорового нерва, шо н - ■ и,та ™ ; _іщніх Шличкирозташовані -Р^ев~ світлові пороги;

сегментах зоровий пігмент Шопсш. ' _{м відповідно} своєї осі.

сприймають світлові промені під оудь яким

^ТоГоГ^Іовані переважно в нен^ьнШ ^ «

■ найбільша їх щільність _т утворює

утворюють синаптичнии контакт з однією єн . - _{и типи}

синаптичний контакт з однією ганглюнарн ю кл тиною _високі зорового пігменту, завдяки чому ^^^^_3/>: реагують світлові пороги у порівнянні з паличками і заохочують / Р -

на світлові потоки, що спрямовані впродовжл»а

нерв і зоровий тракт. . д««х_Яиітп віл назальної половини

Нервові волокна, що передають «Ф^⁸^"^^ оріісиш). сітківки, перехрещуються, утворюючи ?^ ^»^_оі-_ст^_МІ/. неовові волокна від скроневої половини ешншш „о, ть і са

4) Інформація-від фоторецепторів обробляється па рівні верхніх

^]?2^^бик^Реднього мозку, зорових горбів, зорової сенсорної

юзташована у шпорній борзні потиличної долі головного мозку та жоціативних зонах кори, завдяки чому формуються зорові образи, Зазначена будова зорової сенсорної системи показана на схемі:

зони кори, що

Зорова сенсорна систе

ма

Головні структури

Світлосприймальний та аналізуючий апарат і

Допоміжні структури

Окоруховий апаратока

Світлопровідний та фокусуючий апарат ока

і

Внутрішні м'язи ока, парасимпатичні ядра НІ пари ч.н., симпатичний ціліоспінальний центр

Фоторецеї сігквки

тори і нейрони

Оптичні структури ока (рогв ка, передня і задня камери, кришталик, скловидне тіло)

Зовнішні м'язи оката черепні нерви, що їх іннереують: III, ІУ, УІ

-іоров і Ні

Зовнішні колінчастітіла таламуса, верхні горбики середньоп|> мозку

Зорові зони кори: потиличні- поля 17,18,19; лобні - пс|ле 8,

Формування зорових образу та сигналв керування допоміжними структурами

Проведення, заломлення св ітла, фокусує ання зображення насігквці ока зіничний рефлекс

Рухи очних яблук, конвергенція ЛІНИ зору

Формування і розпізнавання зорових образів

Що таке центральний зір та гострота зору?

Центральний зір визначається здатністю сприймати форму меппв та відрізняти їх найдрібніші деталі. Провідну роль у його

.рмуванні відіграють фоторецептори жовтої плями — функціонального -г-тра сітківки. Тут вони розташовані найбільш щільно і об'єднуються у ааименші рецепторні поля. Тому спроектоване на них зображення певного воєкту аналізується найдетальніше.

Показником центрального зору є гострота зору, тобто здатність Мини бачити дві цятки окремо при їх максимальному зближенні. Визначають

відносних одиницях (нормою вважається 1,0).

Розмір зображення на сітківці залежить від кута зору, тобто від кута - утворюється між світловими променями, які надходять до ока від двох -=:тлових точок. Окреме сприйняття їх можливе тоді, коли світлові промені від х світлових точок падають на сітківку на такій відстані один від одного яка _!?евищує діаметр одного рецепторного поля. За такої умови між двома . дженими рецепторними полями міститься одне не збуджене.

Мінімальний кут зору, під яким людина ще розрізняє дві світіові нки, дорівнює Г. Це відповідає відстані 4 мкм між проекціями світлових чок на сітківці. Діаметр зовнішнього сегмента однієї колбочки V центрі жовтої .ями становить 0,3 мкм.

Таким чином, за нормальної гостроти зору людина бачить дві світлові --.-лі під кутом зору 1'. На цьому принципі побудовані таблиці Сівцева-

ловіна для дослідження гостроти зору. У цих таблицях є 12 рядків літер та

знаків у вигляді кілець. Накреслені вони так, що ширину кожного ^ • - знака видно з певної відстані під кутом зору 1'. а цілу літеру - шд к том , Ч> лівому боці таблиці біля кожного рядка вказано відстань, з якої літери знаки розпізнають н_Ри нормальному зорі. На правому боці вказано гостроту зору пацієнта, який розпізнає літери та знаки цього рядка з відстані 5 м. Що називають периферичним зором?

Периферичний зір характеризується здатністю сприймати широкий сектор простору перед оком. При погляді на об'єкт він фіксується оком, а об^ення його проектується на функціональний центр сітківки. --жовту пляму Одночасно охоплюються зором предмети, які оточують цей об єкт па Гній відстані від нього. Зображення їх проектується па периферичні ділянки с тк вки які за площею значно перевищують жовту пляму. Таким чином та "сітківки, що розташована за межами жовтої плями, здійснює^функщю периферичного зору. Винятком є зона соска зорового нерва, де немає гЬотооепепторів Тут утворюється фізіологічна сліпа пляма.

^Ф° " Покізник^фуїкщ периферичного зору є форма та е—ио*> поля їх реєструють методом периметрі, Цей метод полягає у тому, що при -нерухомому оці визначають за допомогою спеціального приладу - очного ГерГетра - межі бачення білого або кольорових об'єктів на сферичній поверхні Одержують графічне зображення форми поля зору та розміри його, виражені у кутових градусах за кількома меридіанами. Обстежують окремо

кожне око.

Що таке бінокулярний зір?

Шокуляриий зір - це здатність бачити одне зображення двома очима,

хоча кожного ока виникає своє зображення.

^Х° Рецепторний відділ зорової сенсорної системи є парним органом (дві

сітківки) Тому при погляді на об'єкт сприймається одночасно два монокулярні образГвони об'єднуються зоровою системою в одне злите сприйняття Це Збувається тільки тоді, коли зображення об'єкту проектується на так звані

^п^Лдаї^) ді™ ^{с1тків0к}- ^{шо досягається завдяки} £^{годженш}

;?нкЗ лаГк окорухового апарата - як лівих, так і правих. При цьому ^^^^^ то зображення об'єкта проектується на диспараптні (неідентичні) ділянки сітківок. Це буває при У™^™^ Зовнішніх м'язів ока або окорухових ядер, що ³>™^

зорових ліній. У такому разі людина сприймає оораз об'єкта подвоєним - два однакові зображення.

— існує три типи їх. Перша колбочка реагує на червоний колір, друга - на зелений, третя - на сниш. Це повчано з особливостями зорового пігменту, який вони містить. Якщо всі три типи колбочок подразнюються відповідними кольорами одночасно , однаковою

мірою, то виникає відчуття білого. „^.^тп ^Р Досліджують відчуття кольору пігментним методом за Допомогою поліхроматичних таблиць Рабкіна. Вони збудовані за так званим принципом п Го зохроматичності - несправжньої одноколірною 0^хеж_=У ппопонують кілька малюнків різного кольору, але однакової яскравості. дСлжуваний, який розрізняє ряд кольорів тільки за їх яскравістю, не зможе правильно назвати всі кольори, оскільки всі малюнки здаються йому однаковими. Поліхроматичні таблиці Рабкіна містять 25 кольорових малюнків,

зображених на тлі іншого кольору. Як фігури, так і тло складаються з окремих кольорових кружків. Ті кружки, що складають фігуру чи цифру, пофарбовані у різні відтінки одного кольору. При ньому підбирають такі кольори, які погано диференціюються людьми з порушеним відчуттям кольору. Що таке зорові функції?

Зоровими функціями є такі, які забезпечують: центральний зір,

периферичний зір, бінокулярний зір, кольоровий зір:

Основні зорові функції та їх показники

Бінокулярний зір Центральний зір

Периферичний зір

Колірний зір

Сприйняття одного образу при баченні обома очима

Гострота зора/- це здатність розрізняти дв і цятки окремо при 'їх максимальному зближенні

Здатнсть сприймати широкий сектор простору перед оком

Здатнсть сприймати світлові хвилі різної довжини та формувати відчуття кольору

При баченні обома очима зображення має фокусуватись на однакові (ідентичні) точки сігквки кожного ока

Мінімальний кут зору, пщ яким людина ще розрізняє двісвтлові точки- не менше Т (відстань4 мкм між проекціями св гг лсеих точок на сггквці)

Форма та величина поля зору для кожного ока. Вимірюється методом периметрі.

Методи дослідження:

1. пігментний-полкроматич ні таблиці Рабкіна.

2. спектральний