2.2. Дослідження часової перспективи та ціннісних орієнтацій у студентів нау.

В результаті проведення даного емпіричного дослідження з використанням чотирьох методик, направлених на виявлення часових перспектив, ціннісних орієнтацій та особливостей структури діяльності студентів НАУ було отримано показники по вісімнадцятьом шкалам (ДОДАТОК Б).

Обробка результатів проводилася в кілька кроків:

1. За допомогою непараметричного критерію Колмогорова-Смірнова виявили, що розподіл за кожною зі шкал не є нормальним. (ДОДАТОК В).

2. Для виявлення розбіжностей між групами експериментальної вибірки було проведено порівняння двох незалежних вибірок за допомогою критерію Мана-Уітні.

3. Для з’ясування оцінки зв’язку між двома показниками на інтервальних шкалах для даних з не нормальним розподілом було використано коефіцієнт кореляції Спірмена.

Кореляційний аналіз надав можливість простежити зв’язок особливостей часової перспективи з ціннісними орієнтаціями, особливостями структури діяльності та кар’єрними орієнтаціями студентів-членів ТОСА НАУ. (ДОДАТОК Д).

В результаті анкетування майже у всіх респондентів відповіді сходилися. Середній вік респондентів складав 20 років. Чоловіків та жінок було майже порівну: 55% чоловіків та 45% жінок. Студентів гуманітарних напрямків було найбільше серед респондентів (60%), студентів що навчаються на точних спеціальностях – 30%, журналістів, юристів – 10%. Найбільша кількість респондентів займалася у школі творчістю або частково приймала участь в шкільній самодіяльності, це сприяло їх подальшому вибору зайняття в університеті, адже це новий, вищий рівень. Майже всі респонденти головної групи з першого курсу входять до членів ТОСА НАУ, частіше це стається після виступу в «Березневих паростках» – творчому фестивалі творчості для першого курсу, що проводиться з метою відкриття та розвитку нових талантів. Проте є такі респонденти, які з другого курсу вступають то ТОСА НАУ; найчастіше це ті, хто на першому курсі сумнівався, чи займатися цим, але після побаченого на сцені пішов у творчість вже з другого курсу. Багато студентів майже безболісно суміщають творчість та навчання, це в першу чергу залежить від особистісних якостей студента, хоча є випадки, коли викладачі не розуміють вподобань студента і принципово не хочуть співпрацювати з ним, не дивлячись на офіційний документ, який видається дирекцією інституту на дозвіл вільного відвідування занять. В більшості студентів-членів ТОСА батьки позитивно ставляться до їх зайняття творчістю, проте тільки у випадку, коли це не сильно заважає навчанню. Підтримка батьків дуже допомагає студентам-членам ТОСА НАУ підтримувати себе в нормальному стані, не відчуваючи тиску з їх боку. Адже якщо батьки будуть забороняти, пригнічувати вподобання своїх дітей, в останніх може статися нервовий зрив, так як сильне нервове напруження як на репетиціях, так і вдома, може стати останньою краплею. На першому місці у респондентів стоїть навчання, а потім вже творчість, показники між ними не так великі: навчання – 60%, творчість – 40%. Це також може бути пов’язано з тим, що не завжди у студентів виникають великі проблеми з навчанням, часто їм допомагає дирекція інституту, яка йде їм на зустріч. Більшість студентів не впевнені, що продовжать займатися творчістю після закінчення університету. Така невпевненість виникає, можливо, через те, що вони ще не замислювалися серйозно про своє майбутнє. І, судячи з результатів методики «Опитувальник часової перспективи Ф. Зімбардо», вони живуть теперішнім, і не сильно задумуються про майбутнє. Майже у всіх опитуваних не змінилося ставлення до своєї спеціальності після вступу до ТОСА НАУ.

Проаналізуємо результати двох груп на основі використання опитувальника часової перспективи Ф. Зімбардо. Результати подані у нижче розташованій табл. 2.2.1.

Таблиця 2.2.1.

Загальні показники Часової перспективи за методикою Ф. Зімбардо

Шкали	Основна група								Група порівняння
	Високий рівень		Середній рівень			Низький рівень			Високий рівень			Середній рівень			Низький рівень
	Абс. зн.	Зн. у %		Абс.зн	Зн. у %		Абс. зн.	Зн. у %		Абс. зн.	Зн. у %		Абс. зн.	Зн. у %		Абс. зн.	Зн. у %
Негативне минуле	0	0		16	40%		24	60%		0	0		20	50%		20	50%
Гедоністичне нинішнє	2	5%		38	95%		0	0		4	10%		36	90%		0	0
Майбутнє	0	0		23	57,5%		17	42,5%		0	0		19	47,5%		21	52.5%
Позитивне минуле	2	5%		24	60%		14	35%		0	0		28	70%		12	30%
Фаталістичне нинішнє	0	0		10	25%		30	75%		0	0		8	20%		32	80%
Трансцендентне майбутнє	0	0		40	100%		0	0		0	0		40	100%		0	0

Для більш наочного уявлення, співвідношення компонентів часової перспективи для двох груп було представлено на рисунку 2.2.1.

Рис. 2.2.1 Рівень співвідношення компонентів часової перспективи для двох груп за методикою «Опитувальник часової перспективи Ф. Зімбардо»

За даними результатів по основній групі можемо зробити висновок, що у даних студентів по більшості шкал переважає середній рівень – «Майбутнє» (57.5%), «Позитивне минуле» (60%), «Гедоністичне нинішнє» (95%), «Трансцендентне майбутнє» (100%). Високий рівень спостерігається в меншості досліджуваних по таким шкалам, як «Гедоністичне нинішнє» (5%), коли воно бачиться повним задоволень і цінується насолода моментом без жалю про подальші наслідки поведінки, та «Позитивне минуле» (5%), де минулий досвід і час бачаться приємними, «через рожеві окуляри» і з ноткою ностальгії.

В групі порівняння ситуація майже ідентична – високий рівень спостерігається по «Гедоністичному теперішньому», всього лиш 10%, і, як і в експериментальній групі, більшість показників знаходиться в нормі.

Далі ми досліджуємо ціннісні, кар’єрні орієнтації. Для цього ми використовуємо «Якорі кар’єри» – методику діагностики ціннісних орієнтацій в кар’єрі за Е.Шейном (переклад та адаптація В.А.Чікер, В.Е.Винокурова).

На основі отриманих результатів було встановлено співвідношення даних за рівнями в контрольній і експериментальній групах (табл. 2.2.2)

Таблиця 2.2.2.

Загальні показники ціннісних орієнтацій в кар’єрі за методикою «Якорі кар’єри» Е.Шейна

Шкали	Основна група								Група порівняння
	Високий рівень		Середній рівень		Низький рівень			Високий рівень			Середній рівень			Низький рівень
	Абс. зн.	Зн. у %	Абс.зн	Зн. у %		Абс. зн.	Зн. у %		Абс. зн.	Зн. у %		Абс. зн.	Зн. у %		Абс. зн.	Зн. у %
Проф. компет.	12	30%	28	70%		0	0		0	0		30	75%		10	25%
Менеджм.	22	55%	18	45%		0	0		16	40%		24	60%		0	0
Автономія	35	87,5%	5	12,5		0	0		24	60%		16	40%		0	0
Стаб. роботи	32	80%	7	17,5%		1	2,5%		20	50%		20	50%		0	0
Стаб. місця прожив.	12	30%	21	52,5%		7	17,5%		8	20%		13	32,5%		19	47,5%
Служіння	14	35%	26	65%		0	0		22	55%		18	45%		0	0
Виклик	18	45%	22	55%		0	0					40	100%		0	0
Інтегр. стилів життя	10	25%	30	75%		0	00		31	77,5%		9	22,5		0	0
Підприємн.	12	30%	26	65%		2	5%		21	52,5%		19	47,5%		0	0

Наочно рівень співвідношення показників ціннісних орієнтацій в кар’єрі двох груп показано на рисунку 2.2.2.

Рис. 2.2.2 Відсоткове співвідношення показників ціннісних та кар’єрних орієнтацій двох груп за методикою «Якорі кар’єри» за Е.Шейном.

За даними результатів дослідження по основній групі бачимо  високі показники по шкалі «Автономія» (87.5%), тобто у студентів первинна турбота – звільнення від організаційних правил, приписів і обмежень. Вони відчувають труднощі, пов'язані зі встановленими правилами, процедурами, робочим днем, дисципліною, формою одягу і т.д. Вони швидше оберуть низькосортну роботу, ніж відмовляться від автономії та незалежності. Для них першочергове завдання розвитку кар'єри – отримати можливість працювати самостійно, самому вирішувати, як, коли і що робити для досягнення тих чи інших цілей. Також на високому рівні «Стабільність роботи» (80%). Ці люди ототожнюють свою роботу зі своєю кар'єрою. Їх потреба в безпеці і стабільності обмежує вибір варіантів кар'єри. Вони дуже цінують соціальні гарантії, які може запропонувати роботодавець, і, як правило, їх вибір місця роботи пов'язаний саме з тривалим контрактом і стабільним становищем компанії на ринку. Високий рівень в групі порівняння займає «Менеджмент» (55%). Для цих студентів першорядне значення має орієнтація особистості на інтеграцію зусиль інших людей, повнота відповідальності за кінцевий результат і з'єднання різних функцій організації. Можливості для лідерства, високого доходу, підвищених рівнів відповідальності і внесок в успіх своєї організації є ключовими цінностями і мотивами. Найголовніше для них – управління: людьми, проектами, бізнес-процесами – це в цілому не має принципового значення. Центральне поняття їх професійного розвитку – влада, усвідомлення того, що від них залежить прийняття ключових рішень. Людина з такою орієнтацією буде вважати, що не досягла мети своєї кар'єри, поки не займе посаду, на якій буде управляти різними сторонами діяльності підприємства.

В групі порівняння на високому рівні стоїть «Інтеграція стилів життя» (77.5%). Для людей цієї категорії кар'єра повинна асоціюватися із загальним стилем життя, врівноважуючи потреби людини, сім'ї і кар'єри. Вони хочуть, щоб організаційні відносини відображали б повагу до їх особистих і сімейних проблем. Вибирати і підтримувати певний образ життя для них важливіше, ніж добиватися успіху в кар'єрі. Розвиток кар'єри їх приваблює лише в тому випадку, якщо він не порушує звичний їм стиль життя й оточення. Для них важливо, щоб все було урівноважене – кар'єра, сім'я, особисті інтереси і т.п. Жертвувати чимось одним заради іншого їм не властиво. Такі люди в своїй поведінці зазвичай проявляють конформність. У більшості також високі показники по «Автономії» (60%), «Служінню» (50%) – дана ціннісна орієнтація характерна для людей, що займаються справою через бажання реалізувати у своїй роботі головні цінності. Вони часто орієнтовані більше на цінності, ніж на здібності, які необхідні в даному виді роботи. Вони прагнуть приносити користь людям, суспільству, для них дуже важливо бачити конкретні плоди своєї роботи, навіть якщо вони і не виражені в матеріальному еквіваленті. Основна теза побудови їхньої кар'єри – одержати можливість максимально ефективно використовувати їх таланти і досвід для реалізації суспільно важливої мети. Люди, орієнтовані на служіння – товариські і часто консервативні. Людина з такою орієнтацією не буде працювати в організації, яка ворожа її цілям і цінностям.

Наступним кроком буде дослідження особливості структури діяльності, визначення особистісних властивостей індивіда, пов'язаних з діяльністю, за допомогою методики «Ціль-Засіб-Результат» за О.О. Кармановим. Результати представлено у таблиці 2.2.3.

Таблиця 2.2.3.

Показники респондентів за методикою «Ціль-Засіб-Результат» О.О. Карманова

	Основна група									Група порівняння
Шкали	Високий рівень		Середній рівень			Низький рівень			Високий рівень			Середній рівень			Низький рівень
	Абс. зн.	Зн. у %		Абс. зн.	Зн. у %		Абс. зн.	Зн. у %		Абс. зн.	Зн. у %		Абс. зн.	Зн. у %		Абс. зн.	Зн. у %
Ціль	4	10%		22	55%		14	35%		5	12,5%		32	80%		3	7,5%
Засіб	8	20%		30	75%		2	5%		14	35%		15	37,5%		11	27,5%
Результат	9	22,5%		31	77,5%		0	0		1	2,5%		31	77,5%		8	20%

Для того, щоб краще визначити рівень співвідношення шкал для двох груп, було побудовано гістограму (рис.2.2.3.)

Рис 2.2.3. Рівень співвідношення шкал для 2-х груп, за методикою «Ціль-Засіб-

Результат» за А. А. Кармановим.

Результати проведеної методики дали такі результати:

1) Основна група: у більшості студентів середній рівень по всім шкалам – Ціль (55%). У цих студентів цілі, що ставляться, не завжди обґрунтовані. У випадку з важкістю вибору мети, легко користуються підказкою ззовні, готові прийняти мету ззовні. Щоб підготувати себе до виконання будь-якої діяльності - завжди потрібна певна сила волі, щоб "зібратися". Засіб (75%), студент при цьому досить вільний у виборі засобів, його поведінка настільки спонтанна, наскільки цього вимагає ситуація. Досить хороший енергетичний потенціал. Не агресивний, не конформний. Поведінка не викликає, але і не блокується комплексами, підозрілістю, негативізмом. Результат (77.5%). Як правило, люди з середнім рівнем цієї шкали досить тверезо оцінює результати своєї діяльності. Він не переоцінює, але і не недооцінює підсумки. В оцінках інших людей, подій досить неупереджений. Особистісний ріст нормально динамічний.

Високий рівень має низькі показники: Ціль (10%), Засіб (20%), Результат (22.5%). Всього лиш 10 % респондентів основної групи ставлять перед собою реальні цілі, налаштовані на досягнення. Практично все, що роблять досліджуванні вони можуть пояснити з точки зору доцільності. Не схильні до порожнього проведення часу. У 20 % досліджуваних поведінка занадто спонтанна. Вони не шукають допомоги від оточуючих, вважають за краще ними верховодити. У своїх діях досліджувані не тільки не звертають увагу на наявні стандарти поведінки, але часто діють поперек них. Характерна підвищена агресивність, що виявляється як у відкритих формах, так і прихована. 22.5 % досліджуваних по шкалі «Результат» характеризують досліджуваних як схильних недооцінювати результати своєї діяльності. Ригідність, зайва критичність. В оцінках поведінки інших людей переважає відтінок критиканства, несхвалення. Яскравим проявом ригідності є персеверації: багаторазові та нав'язливі повторення. Рідко відчувають сильні емоції, навіть найефектніші результати не викликають яскравого задоволення або ж прикрощі.

2) Групи порівняння: у більшості середній рівень по «Ціль» (80%), «Результат» (77.5%). Високий рівень по «Ціль» 12,5%, «Засіб» 35%, Результат» 2.5%. 12.5% респондентів групи порівняння можуть ставити перед собою реальні цілі, які налаштовані на досягнення.

Далі буде дослідження ціннісних орієнтацій, за допомогою методики "Визначення сформованості ціннісних орієнтацій" за Б.С. Кругловим (адаптований та модифікований варіант методики М.Рокіча). Результати представлено у таблиці 2.2.4.

Таблиця 2.2.4.

Показники респондентів з більш вагомими цінностями за методикою "Визначення сформованості ціннісних орієнтацій" за Б.С. Кругловим

Основна група			Група порівняння
Термінальні цінності
1	Любов			1		Свобода
2	Творчість			2		Цікава робота
3	Здоров’я			3		Сімейне життя
4	Хороші та вірні друзі			4		Здоров’я
5	Матеріальна забезпеченість			5		Пізнання
Інструментальні цінності
1	Життєрадісність			1		Життєрадісність
2	Чуткість			2		Чесність
3	Тверда воля			3		Сміливість
4	Відповідальність			4		Відповідальність
5	Чесність	5			Раціоналізм

За таблицею Таблиця 2.2.4. ми можемо побачити, які термінальні цінності найбільш важливі для основної групи. Любов характеризує студентів-членів ТОСА НАУ, як людей для яких важлива духовна та фізична близькість з коханою людиною, вони є романтиками. Творчість, одна з найголовніших цінностей, так як для них важливо займатися творчістю, і довго без неї жити вони не можуть, це можна помітити по тому, з яким нетерпінням вони чекають початку фестивалів та виступів. Така цінність як фізичне та психічне здоров’я є важливою для студентів, що займаються творчістю, адже на репетиції витрачається багато сил, як фізичних так і психічних, трапляються перенавантаження, може статися навіть нервовий зрив, не кажучи вже про постійне недосипання та неякісне частіше за все харчування. Хороші та вірні друзі, важлива цінність, адже вони підтримають при проблемах, які можуть виникнути під час фестивалів та після їх закінчення, наприклад з навчанням. До того ж люди, які вступають до ТОСА НАУ, знаходять дуже багато друзів, знайомих серед інших команд, не кажучи вже про свою, де люди зближуються майже як сім’я. А безліч гулянь після закінчення фестивалів, ще дужче зближують людей. Матеріальна забезпеченість це природне бажання людини бути матеріально незалежним, частіше за все від батьків. У студентів-членів ТОСА НАУ це ще може бути пов’язане і з тим що в деяких людей батьки проти його зайняття творчістю так як це впливає на його успішність, тому є випадки коли батьки ставлять ультиматуми – чи припиняється участь у фестивалі, чи залишається їх дитина без кишенькових грошей. Або ж цим студентам стає совісно через те що батьки їх матеріально забезпечують, а коштів на фестивалі витрачається немало зі своєї кишені, тобто з карману батьків.

Інструментальні цінності характеризують засоби, котрі вибираються для досягнення цілей в життя. Вони виступають в якості інструмента, за допомогою якого можна реалізувати термінальні цінності. Студентам-членам ТОСА НАУ характерні такі інструментальні цінності як життєрадісність, тобто почуття гумору. За допомогою цієї цінності можуть реалізовувати свою творчість, адже одним з основних компонентів творчості в НАУ є почуття гумору, а саме КВК – один з наймасовіших творчих фестивалів, який триває протягом навчального року. Наступною інструментальною цінністю притаманною для студентів-членів ТОСА НАУ є чутливість, дбайливість, вона може проявлятися до таких термінальних цінностей як вірні друзі, фізичне та психічне здоров’я, до коханої людини, адже головним компонентом кохання являється дбайливість про партнера, чутливість до переживань як друзів так і коханої людини. Тверда воля, вміння настояти на своєму, не відступати перед труднощами - перед усім важлива ця цінність для творчості, адже зіштовхуючись з безліччю проблем перед досягненням мети, а саме зробити хороший, якісний та від репетируваний концерт, потрібно проявляти силу волі, не зламатися, не здатися перед труднощами. Відповідальність, почуття обов'язку, вміння тримати слово, пов’язане з такими термінальними цінностями як любов, хороші друзі, адже з близькими людьми обов’язково повинне бути почуття обов’язку, слово якому вони вірять. Чесність, правдивість, щирість притаманна творчим людям, під час танцю, монологу, театральної постанови, пісні, вони передають свої емоції та переживання, і це буває настільки сильним, що вони не можуть втриматися і починають плакати на сцені. Чесність обов’язково потрібна для кохання та друзів.

Групі порівняння характерні такі термінальні цінності як свобода, незалежність в діях, цікава робота, сімейне життя, здоров’я, пізнання. Як бачимо вони відрізняються від цінностей студентів-членів ТОСА НАУ, однаковим являється тільки здоров’я, що в принципі характерно для багатьох людей. Загальною характеристикою цих цінностей являється направленість на стабільне класичне майбутнє, а саме – цікава робота, сімейне життя, свобода як незалежність в діях та вчинках, а пізнання являється більш теперішньою цінністю, тобто діяльність студентів які не являються членами ТОСА НАУ направлена на розширення своєї освіти, інтелектуальний розвиток. Вони просто навчаються.

Інструментальні цінності дещо схожі на цінності головної групи, а саме – життєрадісність, чесність, відповідальність. Проте їм ще характерна сміливість у відстоюванні своєї точки зору, раціоналізм, вміння логічно мислити, приймати обдумані рішення. Є ймовірність того що вони це цінують, хоча воно в них може бути відсутнє.

Як бачимо між групами є значна різниця у пріоритетах ціннісних орієнтацій. Головній групі характерний якийсь романтизм, шляхетність, адже любов, друзі, творчість і все це завдяки чесності, твердій волі, відповідальності, чуткості. Група порівняння характерна тим що їй притаманна деяка шаблонність та не цікавість – сімейне життя, цікава робота, пізнання, навчання.

Далі ми розглянемо цінності котрі отримали найменший бал, вони важливі для характеристики направленості особистості, так як показують не значимість цих цілей і засобів особистості.

Таблиця 2.2.5.

Показники респондентів з найменш вагомими цінностями за методикою "Визначення сформованості ціннісних орієнтацій" за Б.С. Кругловим

Основна група			Група порівняння
Термінальні цінності
1	Суспільне визнання			1		Краса
2	Активне діяльне життя			2		Активне діяльне життя
3	Краса			3		Творчість
4	Рівність			4		Рівність
5	Самостійність			5		Суспільне визнання
Інструментальні цінності
1	Високі запроси			1		Високі запроси
2	Нетерпимість до недоліків в собі та інших			2		Нетерпимість до недоліків в собі та інших
3	Самоконтроль			3		Тверда воля
4	Старанність			4		Широта поглядів
5	Ефективність в справах	5			Чуйність

Для основної групи мало важливе суспільне визнання, це характеризує студентів-членів ТОСА НАУ як незалежних від суспільної думки, не конформних. Мало важливим для них являється і активне діяльне життя, тобто вони можуть займатися творчістю для себе, а не для когось. Краса не є важливою, переживання прекрасного в природі, мистецтві, це може бути пов’язано з тим що їх творчість відрізняється від образотворчого мистецтва наприклад. Рівність, однакові можливості для всіх стоїть на низькому рівні, можливо через високу конкурентність, яка присутня при участі у творчих фестивалях. Самостійність як незалежність у судженнях і оцінках також на низькому рівні, це характерно, тому що студенти-члени ТОСА НАУ мало об’єктивні у судженнях, наприклад після отримання командою незадовільного місця після виступу, і члени команди обурені та не об’єктивні в своїх оцінках.

Такі інструментальні цінності з низьким рівнем значущості характерні для студентів-членів ТОСА НАУ: високі запити, наприклад до свого виступу, навіть якщо воно було не зовсім вдале. Нетерпимість до недоліків в собі та інших, це характерне також до виступу, але найбільше все таки до свого. Самоконтроль та стриманість мало притаманна студентам-членам ТОСА НАУ як інструмент до втілення своїх термінальних цінностей, частіше за все творчі студенти імпульсивні, в них можливі різкі перепади настрою. Старанність, дисциплінованість не завжди притаманна творчим людям, так як в них може бути своє бачення виступу, і якщо воно відрізняється від прийнятого, це може вплинути на їх старанність на репетиції. Ефективність у справах, працелюбство також мало характерне для студентів-членів ТОСА НАУ, так як після фестивалів їм потрібно наздоганяти в навчанні своїх колег, а це як правило великі об’єми матеріалу, то в них не дуже ефективно це впливає, це ще пов’язано з виснаженістю після репетицій та самого концерту, просто на просто може не вистачити сил.

Група порівняння що цікаво, майже ідентична головній групі по низьким показникам термінальних цінностей, а саме: краса, активне діяльне життя, рівність, суспільне визнання. Проте характерно, що низьким показником для них являється і творчість, для них не має значення творчий розвиток.

Інструментальні цінності які найменш властиві групі порівняння: високі запроси, нетерпимість до недоліків в собі та інших (аналогічно в головній групі), тверда воля, широта поглядів, чуйність.

Кореляційний аналіз надав змогу простежити взаємозв’язок різних психологічних характеристик один на одного, та отримати надійні та обґрунтовані дані, що підтверджують цінність і значимість проведеного дослідження.

В результаті аналізу було виділено ряд взаємозв’язків компонентів часової перспективи, ціннісних орієнтацій, структури діяльності. Зокрема встановлено ряд кореляцій в головній групі за допомогою критерію Спірмена. (Табл. 2.2.4.)

Таблиця 2.2.4.

Кореляційна матриця показників часової перспективи основної групи

	Часова перспектива
	Негативне минуле	Фаталістичне теперішнє	Трансцендентне майбутнє
Результат	,563**
Мета	,467**
Засіб		-,354*
Професіональна компетенція			-,394*
Менеджмент	-,410**		-,500**
Стабільність місця проживання	-,493**
Виклик			-,374*
Інтеграція стилів життя		-,316*

Примітка: * - Кореляція значуща на рівні 0,01, ** - Кореляція значуща на рівні 0,05

На основі цього можемо зробити висновок, у студентів, які приймають активну участь у громадському житті університету, а саме у студентів-членів ТОСА НАУ, Негативне минуле тісно пов’язане з Метою, Результатом, Менеджментом, Стабільністю місця проживання. За шкалою Негативне минуле, воно бачиться, в основному, неприємним і викликає відразу. Ці дві шкали тісно пов’язані, тому що під час вироблення мети діяльності, починається представлятися більш-менш ясна картина бажаного майбутнього.

Результат, тобто підсумок будь-якої діяльності яку досягла особа. Тісний зв’язок між цими двома шкалами можливий тому що минуле, має сильний вплив на діяльність особистості, та обов’язково впливатиме і на результат цієї діяльності. Зв’язок Негативного минулого з Менеджментом вказує на те, що в минулому респондентами можливо управляли, а їм це не подобалося, тому в теперішньому та майбутньому, вони орієнтовані на управління людьми. Стабільність місця проживання та Негативне минуле тісно пов’язані мабуть тому що, в минулому часто респонденти переїжджали з місця на місце, і це негативно вплинуло на його розуміння переїзду на інше місце проживання в теперішньому та майбутньому, навіть якщо це буде пов’язане з кар’єрним зростом.

Фаталістичне теперішнє пов’язане з Засобом та Інтеграцією стилів життя. Фаталістичне теперішнє - індивіди з такою часовою орієнтацією вірять в долю, впевнені, що не можуть впливати ні на теперішні, ні на майбутні події свого життя. Засіб – це той ресурс, який людина готова витратити на досягнення мети. Зв’язок цих шкал показує нам те, що респонденти для досягнення мети можуть використовувати недостатньо ресурсів, тому що вірять у випадки, долю, і якщо вони докладуть більше зусиль, то це нічого не змінить. Інтеграція стилів життя це коли Aважливо, щоб все було урівноважене - кар'єра, сім'я, особисті інтереси і т.п. Зв’язок з Фаталістичним теперішнім вказує можливо на те що, у випадку зникнення гармонії між сім’єю та кар’єрою, щось стане важливішим, то всі дії людини це змінити, нічого не дадуть, і прийдеться чекати якогось повороту долі для відновлення цієї гармонії.

Трансцендентне майбутнє тісно пов’язане з Менеджментом, Професіональною компетентністю та Викликом. AlphaТрансцендентне майбутнє - це тип людини, чиї вчинки націлені на життя після смерті, як правило, даний фактор сильно розвинений у релігійних людей. Зв’язок з Менеджментом може полягати в тому як ці люди керують людьми. Зв’язок вказує на те що стиль керування, обирається з метою що це буде зараховано після смерті. Професіональна компетентність передбачає бажання бути професіоналом, майстром своєї справи. Ця орієнтація пов'язана з наявністю здібностей і талантів у певній галузі. Зв’язок може існувати в тому що, якщо людина професіонал своєї справи, то в майбутньому може стати відомим у своїй галузі, і його пам’ятатимуть після смерті, і житиму після смерті у пам’яті нащадків. Виклик так характеризує респондентів - зробити неможливе - можливим, вирішувати унікальні завдання. Це пов’язано можливо як і Професіональна компетентність, створення чогось нового, неможливого дозволить бути відомим і після смерті.

Під час аналізу значимих відмінностей між показниками отриманими під час дослідження вибірок було отримано наступні результати (ДОДАТОК Е)

Ми отримали значимі відмінності між порівнюваною групою та головною групою по всім шкалам, а саме Автономія, Стабільність роботи, Стабільність місця проживання, Виклик.

Тобто студентам-членам ТОСА НАУ притаманна більша автономія від зовнішніх дій, вони менше піддаються впливу інших, на відміну від студентів що не входять до ТОСА НАУ. Члени ТОСА НАУ більш полюбляють конкуренцію, вирішувати складні завдання з творчим підходом, при цьому вони полюбляють коли робота є стабільна робота, адже для них їхня робота, це їхня кар’єра.

Таблиця 2.2.5.

Результати критерію Мана-Уітні для шкал методики Часові

перспективи Ф. Зімбардо

	Негативне минуле	Гедоністичне нинішнє	Майбутнє	Позитивне минуле	Фаталістичне нинішнє	Трансцендентне майбутнє
Показник критерію Мана-Уітні	727,	655,	753,	798,	762,	739,
Рівень значущості	,481	,158	,647	,988	,716	,553

Для порівняння груп ми використовуємо критерій Мана-Уітні (табл. 2.2.5.)

Як бачимо, такий рівень значущості говорить про відсутність різниці у показниках між основною та порівняльною групою. Це вказує на те, що показники часової перспективи у студентів однакові, можливо через те, що це залежить від віку, а не від зайняття творчістю, або ж зайняття суто навчанням. Такий рівень значущості говорить про відсутність різниці у показниках. Наявність різниці констатуємо тоді, коли рівень значущості менший за 0,05.