Розділ 2 емпіричне дослідження особливостей часової перспективи у студентів-членів тоса нау

2.1. Методичні основи емпіричного дослідження

У студентів які займаються творчістю в університеті виникають іноді питання про зміну професії після отримання диплому. Як правило ця нова професія пов’язана з творчістю. Для зміни професійної орієнтації мають змінитися ціннісні орієнтації, кар’єрні орієнтації та часові перспективи особистості.

Як можна вивчити часову перспективу – ставлення до минулого, теперішнього та майбутнього? Доволі інформативним та адекватним для її вивчення можна вважати, наприклад, такі часто використовувані методи, як анкетування, бесіда і т.д. Але для більш повного її дослідження використовують психодіагностичні методики. Саме вони були використані задля досягнення поставленої мети, яка розкривалась через виконання наступних завдань емпіричного дослідження:

1) Дослідити параметри часової перспективи, ціннісних та кар’єрних орієнтацій у студентів-членів ТОСА НАУ, провести порівняльний аналіз даних параметрів у студентів НАУ, які не входять до ТОСА НАУ.

2) Виділити параметри часової перспективи, ціннісних орієнтацій та кар’єрних орієнтацій у студентів-членів ТОСА НАУ.

3) Виявити кореляційні зв’язки між досліджуваними показниками у студентів досліджуваної групи та групи порівняння.

Загальна кількість учасників експерименту – 80, 3-4 курс, приблизно однакова кількість чоловіків та жінок. Це досліджувана група яка добровільно погодилася на проведення психологічного дослідження. Головна група – 40 чоловік, що являються членами ТОСА НАУ, які приймають активну участь у громадському та творчому житті університету та за його межами. Група порівняння – 40 чоловік – студенти, які не займаються творчою діяльністю.

Психодіагностичні методики:

1. Опитувальник часової перспективи Ф. Зімбардо.

Опитувальник часової перспективи дозволяє оцінити часову трансспективу особистості за шістьма шкалами: «негативне минуле», «гедоністичне теперішнє», «майбутнє», «позитивне минуле», «фаталістичне теперішнє» та «трансцендентне майбутнє». Методика розроблена Ф. Зімбардо.

2. Методика «Ціль-Засіб-Результат».

Даний опитувальник, запропонований А.А. Кармановим, розрахований на дослідження особливостей структури діяльності. В основу його покладено загальнонауковий базис Ціль-Засіб-Результат, який відбиває основні риси будь-якої діяльності. Методика побудована у формі традиційного опитувальника. Складається з 32 тверджень, які торкаються характеру, поведінки опитуваного. До опитувальника прикладений бланк відповідей. Номер на бланку відповіді відповідає номеру твердження. Варіанти відповідей « + » та « - » . Включає в себе 3 шкали «Ціль», «Засіб», «Результат». Цю методику ми включили до дослідження через те, що вона допомагає дослідити структуру діяльності, в перспективі.

3. Методика діагностики ціннісних орієнтацій в кар'єрі «Якорі кар’єри» (Е.Шейн, переклад та адаптація В.А.Чікер, В.Е.Вінокурова).

«Якорі кар'єри» – це ціннісні орієнтації, соціальні установки, інтереси і т.п. соціально обумовлені спонукання до діяльності, характерні для певної людини. Кар'єрні орієнтації виникають в початкові роки розвитку кар'єри, вони стійкі і можуть залишатися стабільними тривалий час. При цьому дуже часто людина реалізує свої кар'єрні орієнтації несвідомо. Тест дозволяє виявити наступні кар'єрні орієнтації: професійна компетентність, менеджмент, автономія, стабільність, служіння, виклик, інтеграція стилів життя, підприємництво. Одночасно вони являються і шкалами.

4. Методика "Визначення сформованості ціннісних орієнтацій" Б.С.Круглов. Адаптований та модифікований варіант методики М.Рокіча.

Автор методики розрізняє два класи цінностей: а) Термінальні цінності – переконання в тому, що кінцева мета індивідуального існування варта того, щоб до неї прагнути; б) Інструментальні цінності – переконання в тому, що якийсь образ дій або властивість особистості є кращим в будь-якій ситуації. Цей поділ відповідає традиційному у вітчизняній психології поділу на цінності - цілі та цінності - засоби. Необхідно визначити ступінь сформованості механізму диференціації, тобто вміння зробити ціннісний вибір.

Також в своєму емпіричному досліджені було використано анкету власної розробки «Часові перспективи» (ДОДАТОК А). Проходили анкету тільки учасники головної групи. Питання були спрямовані здебільшого для розкриття творчості в НАУ, а також встановлення впливу зайняття творчістю на зміну ціннісних перспектив.