Висновок до розділу і

Термін «Часова перспектива - був введений Л. Франком для характеристики взаємозв'язку і взаємоузагальнення минулого, теперішнього і майбутнього в свідомості і поведінці людини. За словами Л. Франка, часова перспектива – це «динамічна базова властивість людського існування. Минуле і майбутнє - два аспекти поведінки. Майбутнє детермінується цим, справжнє контролюється минулим, але минуле створює те, що майбутнє накладає його цінності на нинішнє».

Теоретична постановка проблеми часової перспективи в психологічному аспекті призводить до висновку про необхідність її спеціального дослідження, вихідним моментом в якому стане розуміння тієї обставини, що вся сукупність відносин особистості знаходить специфічне вираження, по часовій організації та якісних часових змін.

Часова перспектива особистості не тільки схильна до впливу кризових моментів життя соціуму, а й здатна активно протистояти їх негативному впливу, тобто виступати як більш-менш адекватна захисна стратегія. Вперше ця особливість часової перспективи особистості була виділена в рамках психоаналітичного підходу.

Часова перспектива - це часова глибина, або часовий вимір життєвого світу (простору), при відсутності часової перспективи останній перетворюється в психологічне поле, а поведінка стає «польовим» (наприклад, у маленьких дітей, лобових хворих, розумово відсталих, іноді у нормальних людей, особливо в ситуаціях мотиваційної невизначеності).

Часова перспектива – це важливий особистісний конструкт, який відбиває часовий аспект життя людини і має багатовимірну структуру, що включає певний зміст і ряд динамічних параметрів: довжина, спрямованість, узгодженість, емоційний фон і інші.

Часова перспектива є в різній мірі усвідомленими надіями, планами, проектами, прагненнями, побоюваннями, домаганнями, які пов'язані з більш-менш віддаленим майбутнім. Створюючи образ майбутнього, особистість оцінює своє сьогодення і минуле, відповідно до того, що планувалося. Якщо це зіставлення викликає невдоволення чи розчарування, відбувається переоцінка колишніх цінностей і вироблення нових.

До студентів-членів ТОСА НАУ відносяться студенти, які реалізують свої творчі здібності на високому рівні в стінах НАУ та не тільки. Участь у творчому житті університету потребує від студентів прикладання багатьох сил, адже написання сценарію, довготривалі репетиції виснажують, при цьому ще треба навчатися. Часто студенти пропускають заняття, що негативно впливає на їх успішність. Ці проблеми студент зможе вирішити тільки після мобілізації своїх сил, та використання своїх можливостей, наприклад творче мислення, уява. Творче мислення та уява виражаються в продуктивності інтелекту студента. Ця властивість проявляється в кількості ідей, проектів і пропозицій, які висуваються студентами у проблемних ситуаціях. Творче мислення найбільше впливає на результати пізнавальної діяльності, якщо поєднується з гнучкістю, тобто різноманітністю способів розв'язування проблеми, якими володіє студент.

В даній роботі будуть досліджуватися особливості часової перспективи творчих студентів, їх відмінність від студентів не зацікавлених зайняттям творчістю.